Третє підживлення пшениці: чому саме зараз вирішується протеїн і ціна на збиранні

Два підживлення вже зроблено. Більшість фермерів вважають що справа закрита. Але саме третє підживлення — те яке більшість пропускає — визначає клас зерна і на скільки сотень гривень з тонни воно продасться у серпні.

Озима пшениця зараз виходить у фазу прапорцевого листка — квітень-травень в Україні. Це останній момент коли агроном може вплинути на якість зерна, а не тільки на його кількість.

Перше підживлення пришвидшує кущіння рослин. Друге найбільш суттєво впливає на врожай зерна. А третє підвищує його якість. Більшість господарств зупиняються на другому — і цим самим вирішують що продадуть зерно як фуражне або 3-й клас замість 1–2-го класу.

Різниця у ціні між класами у 2026 році — 500–800 грн/т. При врожайності 6 т/га і площі 500 га — це 1,5–2,4 млн грн упущеного доходу тільки через відмову від одного підживлення.

Що відбувається в рослині в момент прапорцевого листка

На фоні виникнення та розвитку прапорцевого листка відбувається підвищене зростання та формування всіх частин  колосу. Позакореневе підживлення на цій стадії допомагає повноцінно сформувати насіння в колосі. Особливу важливість це підживлення відіграє при недостатній вологості.

Фаза BBCH 37–49 — прапорцевий листок розгортається і росте. Це останній момент коли рослина активно поглинає азот через листок і направляє його в колос. Після колосіння — рослина переходить у режим «передачі накопиченого» і нові надходження азоту вже менш ефективні.

Найкращим азотним добривом для позакореневого підживлення є карбамід. КАС хоча й покращує якість зерна, проте обпікає листки й колоски пшениці — внаслідок чого зменшується врожай. КАС по ефективності в підживленні по листку поступається карбаміду.

Це важлива деталь яку ігнорують через зручність: КАС простіше вносити — те саме обладнання що й для захисту рослин, той самий обприскувач. Карбамід вимагає розчинення. Але різниця в ефективності — реальна і вимірювана.

Схема і дози: конкретні цифри для трьох рівнів врожайності

Третє підживлення у стадію прапорцевого листка планується для отримання високих урожаїв — понад 6,0 т/га. Оптимальна доза азоту в цей період становить 20–25 кг/га. Форми добрив: аміачна селітра, карбамід, КАС за використання обприскувачів з волочильними шлангами. Четверте підживлення проводиться на початку колосіння для покращення якості зерна. Рекомендована доза 10–20 кг/га. В цей момент найкраще використовувати 8–15% розчин карбаміду оскільки рослини вже не поглинають азот корінням, а через листки добре засвоюється саме амідна форма.

Практичний кейс від АФ «Козацька» (головний агроном Михайло Ткаченко): при кожному підживленні по листку вносять сульфат магнію 3 кг/га. Три фунгіцидні обробки поєднані з листковим підживленням карбамідом: 20 кг/га, 10 кг/га і 8 кг/га. Останній раз — карбамід по колосу 8 кг/га.

«Останній раз вносимо карбамід по колосу в нормі 8 кг/га — для підвищення вмісту білка у зерні»

— розповів Михайло Ткаченко в інтерв'ю журналу The Ukrainian Farmer.

Коли і як: температура і час доби вирішують ефективність

Карбамід конвертується повільніше ніж КАС. При температурі вище +15°С карбамід втрачає 20–40% азоту через волатилізацію аміаку. Рішення: загортайте бороною після розкидання або плануйте внесення під дощ (5–10 мм у 24 години).

Позакореневе внесення розчину карбаміду важливо проводити після дощу і при росі з 4 до 8 години ранку. У цих випадках восковий захисний шар листя рослин стає пористим і добриво проникає через нього — що особливо важливо у зоні недостатнього зволоження.

Концентрація розчину карбаміду — 8–15% залежно від фази. У фазі прапорцевого листка — 10–12%. У фазі колосіння — 8–10%, щоб уникнути опіків колоска.

Проводити листкове підживлення рекомендується при температурі повітря до 20°С і при гарній вологості ґрунту. Кращий час для цього — ранок і вечір. Карбамід можна вносити разом із сумісними фунгіцидами та інсектицидами якщо немає інших застережень.

Що робити якщо вологи недостатньо

Степова зона — окрема ситуація. Коштом дробового 3–5-разового позакореневого підживлення озимої пшениці особливо з 4 до 8 години ранку під час роси у вигляді 10–30% розчину карбаміду в дозі N20–30 — можна підвищити врожайність в Степу на 50% — з 3 до 6 т/га 1-2-3 класів.

Це не теоретична цифра — це результат досліджень у зоні де традиційно вважали що «пшениця і так не дасть понад 3 т/га». Підживлення по листку вранці по росі — незатратна операція яка в посушливий рік дає кратний результат.

Поєднання з фунгіцидною обробкою Т2 (прапорцевий листок) або Т3 (колосіння) — стандартна практика. Один виїзд техніки — два завдання виконані.

За матеріалами: SuperAgronom, Журнал Агроном, AgroPulse, AgroTimes, Makosh Group