Сучасні точні рішення для боротьби із бур’янами

Вітчизняний фермер із кожним роком змушений витрачати більше на боротьбу зі смітною рослинністю та падалицею насіння попередньої культури. Потрібно купувати новіші дорожчі гербіциди, збільшувати норми їх внесення та провадити додаткові захисні обробки.

Сьогодні дедалі частіше до традиційного грунтового гербіциду потрібно проходитися ще й страховим, оскільки перший може не спрацювати із тих інших причин. При цьому внесення страхового гербіциду майже завжди спричиняє серйозні стреси у культурних рослин, надто ж посушливої спекотної погоди, що зумовлює зупинку їх розвитку та в результаті – зниження врожайності.

Ставка на переважно механічні способи боротьби із бур’янами виправдовує себе не завжди, оскільки потребує додаткових витрат на дороге пальне, а головне – спричиняє непотрібні втрати дорогоцінної вологи із ґрунту.

Тому не дивно, що ціла низка відомих світових виробників сільгосптехніки розпочала шукати рішення щодо остаточного нараз вирішення вищезгаданих проблем. Ідея полягає у тому, аби поєднати переваги механічного та хімічного способів захисту посівів від бур’янів, використовуючи комбіновані агрегати. Сьогодні така техніка вже присутня та успішно використовується і в Україні.

_____________________

Суть новації полягає у тому, аби оснастити просапний культиватор спеціальними камерами та форсунками для одночасного внесення гербіциду на бур’яни

_____________________

Суть новації полягає у тому, аби оснастити просапний культиватор спеціальними камерами та форсунками для одночасного внесення гербіциду на бур’яни, що ростуть у рядах рослин. Відповідно, лапи зачищають міжряддя, а форсунки буквально стріляють по бур’янах, ідентифікованих камерами. Причому робочий розчин надсилається такими чином, аби уникнути потрапляння на стебла культурних рослин.

Сам принцип ідентифікації культурних рослин працює таким чином: камера «запам’ятовує» діаметр стебла культурної рослини та виключає кукурудзу чи соняшник із переліку мішеней для своїх атак. Гербіцид потрапляє таким чином на усю небажану рослинність в посівах, і як ми вже згадували, спрямовуються максимально низьку, аби він не потрапив на культурні рослини.

Освоїти роботу із такими агрегатами можна у будь-якому господарстві – там немає нічого такого, що потребувало б якихось спеціалізованих унікальних знань. При цьому досягається 100-відсотковий результат по боротьбі із бур’янами, унеможливлюються хімічні стреси культурних рослин, а також досягається істотна економія препаратів.

Останні цифри потребують уточнення, оскільки за ідеальних умов можна говорити і про 70% економії робочого розчину. Тим не менш, якщо цей показник становитиме навіть 20%, то і це просто чудово, оскільки якісні препарати завжди коштують дорого.

Паралельно на такі просапні культиватори можна встановлювати чи чіпляти ззаду вже згадувані ємності для твердих чи рідких добрив, провадячи азотне підживлення посівів. З цією метою крайні лапи культиваторів оснащуються спеціальним обладнанням для внесення, аби подати КАС, селітру чи карбамід якомога ближче до кореневої системи рослин.

Цікавим, проте поки що дуже експериментальним рішенням є культиватори, які дають змогу точно працювати вже не гербіцидами, а пропановим полум’ям. Себто, пошкоджувати смітні рослини вогнем чи високою температурою, оминаючи культурні рослини. Наразі нам складно сказати, наскільки таке обладнання може бути ефективним у реальних виробничих умовах. Але якщо хтось у це вкладає гроші, отже, на щось розраховує.

І нарешті маємо нагадати про кардинально інший підхід до боротьби із бур’янами, котрий передбачає цілковиту відмову від втручання в грунт на глибині нижче посівного горизонту.

_____________________

Нинішнє намагання залити дедалі більшою кількістю «хімії» зростаючу кількість стійких бур’янів на полі із куцою сівозміною, навряд чи можна назвати перспективним

_____________________

Не зачіпаючи інші агрономічні аспекти, зазначимо, що ідея тут полягає у тому, що на кожному квадратному метрі грунту залягають мільйони і мільярди насінин бур’янів. Сподіватися їх усі понищити за рахунок застосування гербіциду чи культиваторної лапи – марна справа, однаково, що ложкою вичерпати море. Однак якщо ми будемо їх планомірно знищувати на глибині 3-4 см, без обороту пласта і викидання нового насіння бур’янів із нижніх шарів грунту, то рано чи пізно зможемо взяти проблему під контроль і навіть істотно знизити норми внесення гербіцидів.

Це дійсно дуже цікава технологія, котра заслуговує на ретельну увагу з боку аграріїв-практиків.

Ми ж вчергове наголосимо на тому, що нинішнє намагання залити дедалі більшою кількістю «хімії» зростаючу кількість стійких бур’янів на полі із куцою сівозміною, навряд чи можна назвати перспективним. Рано чи пізно в такому разі прийде момент, коли баланс буде вкрай порушено і господарства, особливо ж у степовій зоні, потраплять у глухий кут. Аби цьому запобігти необхідно вже сьогодні шукати альтернативні механічні чи механічно-хімічні способи боротьби із бур’янами.