Чому не спрацьовують пестициди

Першими у цьому сезоні забили на сполох садівники. Мовляв, казна-що у тих каністрах та упаковках нам підсовують: у насаджень покручене листя, воно сохне, в’яне і тут не те, що про високі врожаї немає мови, а треба думати, як порятувати рослини від загибелі.

Гадаємо, що невдовзі аналогічні негативні відгуки полинуть і від деяких фермерів, що вирощують традиційні польові культури, особливо сою та соняшник, а також картоплю. Тривала волога прохолодна погода створила ідеальні умови для розвитку збудників багатьох захворювань рослин. І майже завжди пояснення такого розгулу патогенів звучить приблизно таким чином: «Це нам неефективний препарат продали!» або ж відвертий фальсифікат.

Звісно, що у кожному випадку пояснення проблемних явищ зі збудниками захворювань рослин, та в принципі зі спалахами чисельності шкідників та бур’янами, можуть бути різними. Так, комусь дійсно дістаються фальсифіковані чи неякісні в принципі препарати, придбані за принципом «аби дешевше». Адже навіть досвідчені аграрії іноді можуть потрапити на гачок спритників, котрі запевняють, що дістали десь потрібні препарати напряму, ледь не за собівартістю, і пропонують його на 15-20% дешевше.

Фальсифікату на вітчизняному ринку агрохімії і досі, попри усі законодавчі заборони та переслідування, хоч греблю гати. Деякі експерти обраховують його частку у десятках відсотків, а найбільші песимісти називають цифри 30-40%. «Сірий» ринок, на жаль, процвітає і страждають від нього найбільше, звісна річ, не лише виробники, що недоотримують прибуток, а й фермери.

Тому на це може бути лише одна рада – купувати препарати лише у офіційних продавців та при цьому не лінуватися перевіряти походження кожної партії придбаного товару. Трапитися може все що завгодно…

Однак причин у того, що препарати із гучними назвами на упаковці чомусь не спрацьовують чи спрацьовують не так ефективно, як очікувалося, може бути набагато більше. У вже згаданій вище ситуації, це також небажання витрачати кошти на профілактичні обробки посівів та насаджень.

Річ у тім, що якщо розібратися, то переважна більшість фунгіцидів на ринку – це препарати, котрі мають профілактично-лікувальну дію. І слово «профілактична» тут недарма стоїть на початку. Адже, як і у випадку із людським організмом набагато легше запобігти хворобі чи подолати її на ранніх стадіях, аніж боротися із нею під час її самого розпалу.

Дійсно, трапляються роки, коли тактика «працюємо по факту виявлення проблеми» проходить успішно, і агровиробник «на рівному місці» заощаджує декілька сотень гривень, відмовившись від превентивного внесення фунгіциду. Але ж, як відомо, рік на рік не доводиться, і те, що забезпечило мікроскопічну економічну вигоду в одному сезоні, може вилитися у величезні збитки у іншому.

Тим більш, якщо складаються такі фантастично сприятливі для розвитку патогенів умови, як цієї весни. Якраз варто було збільшити норми внесення фунгіцидів та давати їх із превентивною метою, що дало б змогу краще протистояти таким викликам. Адже в окремих регіонах ситуація може бути такою складною, що навіть це не гарантувало б цілковитого захисту від захворювань рослин.

Аналогічно до цього, варто відмовитися від поширеної практики свідомого зниження норми внесення препаратів, скажімо, замість 1 л/га, давати 0,75 л/га. Нічого хорошого це не дасть, окрім хіба що поступового вироблення у шкідників та патогенів резистентності до діючої речовини. Якщо таке трапиться, то тоді і 2 л/га не порятують.

Також варто придивитися до вибору форсунок та їх технічного стану. Через неувагу до такої копійчаної деталі як розпалюваний наконечник, значна частина робочого розчину проливатиметься просто в нікуди. Своєю чергою розпилювальний факел при обробці рослин фунгіцидами повинен працювати таким чином, щоб якомога більше вкривати не лише верхню частину листя, але й нижню. Це дуже важливо.

Також слід взяти до уваги якість приготування самих робочих розчинів: відповідність води за показниками жорсткості та pH, відсутність сторонніх домішок, а також – повноту змішування води із препаратом.

Останній аспект ми досить часто ігноруємо через прагнення усе зробити якомога швидше. Але якщо ми побовтаємо робочий розчин пару хвилин у баку обприскувача, то навряд чи усе всередині змішається та перетвориться в однорідну субстанцію. Дуже бажано використовувати спеціальні цистерні-змішувачі, в яких препарат із водою змішується впродовж тривалого часу. Так, це додаткові витрати, але в такому разі можна бути спокійним за ефективність препарату.

Втім, нюансів у цій справі багато, і підстрахувати ризики можна лише у тому разі, якщо чітко дотримуватися як інструкцій виробників препаратів та техніки, так і звичайного здорового глузду. Адже із дешевої рибки, як відомо, хорошої юшки не буває, а ще одна приказка говорить про те, що скорий поспіх – людям посміх. Натомість краще нам посміхатися самим із задоволенням за результат!