Важливі рекомендації збирання врожаю

При збиранні дуже полеглих хлібів, коли значна частина колосся находиться нижче висоти зрізання стебел, мотовило працює краще за обладнання різального апарата жатки стеблопідіймачами (ліфтерами) різної конструкції. Найнадійнішими визнано стеблопідіймачі для бобових жаток.

Доцільно досягати якнайнижчого зрізання рослин, а також забезпечити високоефективну роботу різального апарата агрегата. Жатки і хедер комбайна за прямого комбайнування рекомендується обладнати роздільниками хлібної маси з регульованими стебловідводами замість башмаків боковин, що застосовують на збиранні хлібів. Винесення мотовила по горизонталі має бути найбільшим. Роздільники регулюють так, щоб втрати зрізаних колосків довести до мінімуму.

Збирання хлібів із підвищеною вологістю й засміченістю

Якщо на період збирання посіви забур’янені, їх збирання треба планувати роздільним способом, що дає можливість розпочати скошування посівів на 5–8 діб раніше й підсушити рослини у валках. У такий спосіб найкраще збирати сильно забур’янений, вологий, з підгоном, високорослий і густий стеблостій, а також схильні до полягання й осипання сорти. Якщо передзбиральна густота рослин менша за 280–300 шт./м², а висота рослин менша за 60–70 см, двофазне збирання на таких площах проводити, як правило, не рекомендується.

Вологі та забур’янені посіви значно важче підрізати ножами жатки. Хлібна маса затримується на пальцях різального апарата, підіймаючи ніж над протирізальними пластинами — різко погіршується або зовсім припиняється зрізування хлібів, а отже, збільшуються й втрати зерна. В такому разі передусім необхідно правильно відрегулювати різальний апарат. Забороняється перевищувати допустимі зазори між різальними елементами (0,8 мм), а також між притискувачами й ножами жатки (0,5 мм). Середні лінії сегментів і пальців повинні збігатися в крайніх положеннях ножів.

Періодично слід контролювати стан підбарабання й очищати його отвори, оскільки волога хлібна маса може частково або навіть повністю закорковувати їх, що призводить до зниження сепарувальної здатності підбарабання та перевантаження соломотряса зерном, унаслідок чого підвищуються його втрати.

______________________

В умовах підвищеної вологості повітря доводиться довгий час чекати на збирання посівів і підсихання зерна. За таких умов ефективною може бути десикація посівів, до того ж у більшості господарств на сьогодні відсутня техніка для роздільного збирання врожаю

______________________

В умовах підвищеної вологості повітря доводиться довгий час чекати на збирання посівів і підсихання зерна. За таких умов ефективною може бути десикація посівів, до того ж у більшості господарств на сьогодні відсутня техніка для роздільного збирання врожаю. Десикація полягає в підсушуванні всієї маси рослин, що є на полі й підлягає збиранню, шляхом їх обприскування розчинами різних хімікатів. До певної міри десикація є альтернативою двофазного (роздільного) способу збирання забур’янених посівів озимих зернових культур. На насінницьких посівах краще застосовувати препарати Баста 140 в. р. (2,0–3,0 л/га), Реглон супер (1,5–2,0 л/га), а у товарних посівах ефективнішим буде препарат Раундап дозою 2,0–3,0 л/га.

Особливістю препарату Реглон супер (особливо в дозі меншій за 1,5 л/га) є часткове пригнічення бур’янів, яке полягає в підсушуванні верхньої частини стебел. Уже через 3–4 дні пошкоджені бур’яни знову починають нарощувати вегетативну масу. Раундап, або ж його аналоги, діє повільніше, натомість ефективніше. Це препарат системної дії, який поряд із надземною вегетативною масою знищує кореневу систему бур’янів. Не слід застосовувати препарат Раундап на насінницьких посівах озимих зернових культур, оскільки він, за результатами проведених досліджень, здатен знижувати посівні якості насіння.

Таким чином, головною вимогою в проведенні якісного збирання врожаю є оптимізація технологічного процесу з урахуванням біологічних і морфологічних особливостей озимих зернових колосових культур, сортів, рівня врожайності, швидкості й рівномірності достигання зерна, фізико-механічних властивостей збиральної маси. Збирання врожаю зернових культур треба починати з ячменю озимого, потім скоростиглих сортів пшениці м’якої озимої.

Пшениця тверда озима є стійкішою проти осипання, порівнюючи з м’якою. З цієї причини її доцільно збирати прямим комбайнуванням. Якщо посіви забур’янені, можливе роздільне збирання.

Ячмінь озимий за перестоювання схильний до осипання та вилягання. Тому збирання врожаю бажано проводити роздільним способом у фазу воскової стиглості зерна за вологості 25–30%, а з настанням повної стиглості — прямим комбайнуванням за умови, що вологість зерна не перевищує 14–15%.

Жито озиме збирають роздільним двофазним способом і прямим комбайнуванням. Треба мати на увазі, що ця культура дуже схильна до вилягання, осипання та проростання зерна в колосі, тому її треба збирати в короткі строки. У жита озимого настання фази повної стиглості відбувається, як правило, на 10–14 діб пізніше від ячменю озимого, а тривалість збирання без суттєвих втрат урожаю коливається від 7 до 8 діб. Полеглі й засмічені бур’янами посіви збирають роздільним способом у фазу воскової стиглості. Після підсихання валків, коли вологість зерна становить 12–14%, обмолочують зерно комбайнами. Пряме комбайнування проводять у фазу повної стиглості, коли вологість зерна становить 14–15%.

Ярі колосові культури. Збирання ярих зернових культур має проводитись у стислі строки з найменшими затратами праці й засобів, що можливо тільки за раціонального поєднання роздільного способу і прямого комбайнування. Основні агротехнічні вимоги й налаштування комбайнів подібне до збирання озимих зернових культур. Для ярих культур — гороху, ріпаку, гречки та проса технологія й техніка збирання мають відповідати їх біологічним особливостям формування і достигання врожаю.

Горох. У технології вирощування гороху збирання врожаю — одна з найскладніших операцій. Рослини гороху часто вилягають, насіння достигає неодночасно (першим — у нижніх бобах, пізніше — у верхніх), нижні боби розтріскуються й осипаються, що спричиняє великі втрати зерна. Тому важливо встановити оптимальний строк збирання, оскільки раннє збирання призводить до недобору врожаю через велику кількість недостиглих насінин, пізнє — супроводжується надмірними втратами.

Починають скошувати горох у валки за пожовтіння 60−75% бобів. У цей час нижня й середня частини стебла стають жовтими, а верхня — блідо-зеленою. Забарвлення зерна в таких бобах набуває характерного для сорту кольору, а вологість перебуває в межах 30–35%. Через 3–4 доби після скошування й підсихання маси можна починати підбирання й обмолот валків зерновими комбайнами. Вологість зерна має становити 16–19%, за вологості вищої як 20% пошкоджується зародок насіння, а за нижчої від 15% зерно сильно подрібнюється. Для запобігання подрібненню частоту обертання барабана зменшують до 400–500 обертів на хвилину, підбарабання опускають у нижнє положення.

На чистих від бур’янів посівах за вирощування короткостеблових, стійких до обсипання сортів застосовують однофазне збирання за повної стиглості бобів і зниження вологості зерна до 15−17%. Найпридатнішими для прямого комбайнування є безлистяні сорти гороху, рослини яких переплітаються й практично не вилягають, тому лишаються прямими до фази повної стиглості зерна.

Збирати горох прямим комбайнуванням можна також за проведення десикації посівів, чітко застосовуючи препарати відповідно до регламентів їх застосування згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», а саме: раундап (3,0 л/га), домінатор (3,0 л/га), обприскуючи посіви за побуріння 70–75% бобів. Десикантом Реглон супер 150 WS (2,0–3,0 л/га) посіви гороху обприскують у період пожовтіння нижніх бобів і за вологості зерна нижче 45%.

З метою запобігання травмуванню зерна гороху комбайни мають бути відрегульовані на оптимальний режим роботи, а збирання слід здійснювати за вказаної вологості зерна. Регулюється частота обертання барабана й величина зазорів на вході й виході між битами барабана і планками підбарабання комбайнів.

Ріпак ярий є особливою культурою, що рано дозріває, а тому його посіви швидко забур’янюються. На таких площах слід практикувати роздільне збирання за вологості насінин 25–35%. Рослини зрізують на висоті 30–40 см, вкладають у валки, які обмолочують за вологості 10–12%.

На чистих від бур’янів і не загущених посівах ріпаку та за одночасного дозрівання зерна проводять пряме комбайнування, яке починають, коли насіння повністю дозріло й має вологість не вищу ніж 12%. З метою пришвидшення збирання ріпаку прямим комбайнуванням рекомендується застосовувати десиканти згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Гречка. Краще збирати культуру роздільним способом. Цвітіння гречки залежно від скоростиглості сортів триває 25−50 діб. Як правило, після дощів спостерігається відновлення цвітіння культури, період вегетації продовжується, а в посівах може бути двоярусність і різночасове достигання насіння. Тому чекати повної стиглості насіння на рослині не слід, бо можна втратити врожай від осипання першої зав’язі. Рано збирати гречку також недоцільно, оскільки велика кількість недостиглого, щуплого і недозрілого зерна призведе до недобору врожаю.

______________________

Оскільки насіння ­гречки при перестої осипається, її треба скошувати у валки за побуріння 75–80% плодів

______________________

Оскільки насіння ­гречки при перестої осипається, її треба скошувати у валки за побуріння 75–80% плодів. Полеглу гречку скошують жатками ЖРБ-4,2, ЖСК-4А, низькорослу — ЖВР-10, високорослу — ЖРС-4,9А. Для зменшення втрат зерна до лопатей мотовила прикріплюють прогумовані накладки, щоб вони виступали за межі на 5 см по радіусу і 7–8 см в сторони. Обмолочувати валки починають через 4–6 діб, коли маса підсохне до 30–35%, а зерно — до 16–18%. Щоб запобігти подрібненню зерна оберти барабана молотарки комбайна знижують до 400–550 об./хв. Молотильні зазори встановлюють на вході 18–20 мм, а на виході — 8–10 мм.

Просо. Збирають культуру роздільним способом. Зерно проса у волотях достигає зверху вниз протягом 25−30 діб і здатне до осипання. Тому до скошування проса у валки треба починати тоді, коли на рослинах достигне 74–80% зерен. Щоб запобігти втратам урожаю під час скошування, до лопатей мотовила жатки прикріплюють накладки з прогумованого паса, що пом’якшує удар мотовила по волоті. Звичайні рядкові посіви скошують у напрямку рядків, а широкорядні — впоперек або під кутом 45–60°. Так само треба косити й полегле просо — до напрямку полеглості.

Таким чином, за особливих умов 2025 року в збиранні врожаю зерна необхідно застосовувати науково обґрунтовані й перевірені практикою технології. Технології мають ураховувати біологічні особливості формування й достигання зерна різних культур, зокрема способи й строки збирання на основі стану рослин кожного поля, застосовувати підготовлену збиральну і автомобільну техніку, орієнтуватись на визначені місця приймання врожаю та маршрут його переміщення. Слід провести контрольне визначення стану зерна, насамперед виявити основні показники якості — вологість і масу 1000 зерен, установити споживчу характеристику залежно від призначення врожаю та його заготівельних стандартів.

Микола Кирпа, д-р с.-г. наук
Державна установа Інститут
зернових культур НААН України