Внести у міжряддя

Застосування ґрунтових аплікаторів дає змогу водночас знизити витрати на міндобрива та підвищити врожайність

Нові економічні реалії у вітчизняному агробізнесі вимагають пошуку відповідних рішень. Собівартість вирощування врожаю, зокрема, через істотне подорожчання міндобрив зростає, однак ціни на вирощене зерно можна було б назвати смішними, якби не було так сумно. Тому одним із найбільш запитуваних серед українських фермерів є вибір ощадливих і водночас ефективних варіантів для мінерального живлення посівів

Упродовж двох останніх десятиліть в українському рослинництві випробувано та впроваджено чимало інноваційних технологій внесення мінеральних добрив, більшість із яких демонструють високу ефективність. Назагал у всіх таких підходів можна назвати головну спільну рису — цільове застосування. Це або закладання гранул (внесення рідини) близько до насінини чи в рядок, або ж у міжряддя. Тобто елементи живлення подають саме туди, де це найпотрібніше.

Поряд із тим вимальовується ще одна важлива тенденція — своєчасність і дробність унесення добрив, особливо ж азотних. Найяскравіше цей підхід проявляється на посівах кукурудзи, яка, потребуючи досить високі норми азоту, звісно ж, нездатна засвоїти увесь його обсяг у початкових фазах вегетації. Тому надзвичайно важливо мати технічну можливість дати азот не лише під передпосівний обробіток ґрунту та припосівним способом, а й в пізніших фазах вегетації — безпосередньо у міжряддя сходів рослин.

______________________

Очевидні переваги демонструє внесення саме рідких мінеральних добрив як доступнішої для кореневої системи субстанції (надто за дефіциту вологи) та економічно вигіднішого варіанта

______________________

І наступний момент — очевидні переваги демонструє внесення саме рідких мінеральних добрив як доступнішої для кореневої системи субстанції (надто за дефіциту вологи) та економічно вигіднішого варіанта.

Нагадаємо, що виділяють два основні способи внесення рідких добрив — ґрунтовий і поверхневий. Утім, градацій тут існує досить багато, адже цей спосіб живлення застосовують безпосередньо за сівби насіння, вносять у смуги за технологією strip-till, міжряддя просапних культур і т. д. У разі потреби окремі види рідких добрив успішно застосовують для листкового підживлення сільгоспкультур.

Головною перевагою рідких добрив уважається менша потреба у волозі, щоб діюча речовина стала доступною для кореневої системи рослин. Також рідкі добрива швидше та якісніше асимілюються в ґрунті, що зумовлює їх вищу ефективність застосування.

Перехід на рідкі добрива дозволяє знизити витрати діючої речовини на 15–20%, що повністю перекриває різницю у ціні. Крім того, ЖКП сьогодні перестають уже вважатися супердорогим елітним продуктом, і їх виробляють іноді вже у самих фермерських господарствах.

Не менш важливо й те, що, на відміну від сухих видів добрив, рідкі не злипаються в грудки й не розпорошуються, до того ж їх дозування набагато точніше. Навіть використовуючи найпростіше обладнання, фермер може бути впевнений, що дозатор точно видаватиме задану норму в 40 або 100 л/га. З гранулами ж нерідко виникають проблеми.

Також дедалі більше господарств сьогодні практикують застосування органомінеральних добрив, до складу яких входять живі мікроорганізми та нестійкі органічні сполуки. Закладення їх у ґрунт дозволяє захистити їх від дії прямих сонячних променів і відразу змусити працювати.

Особливо яскраво виявляються переваги точного застосування рідких добрив за внесення азоту. Крім кращого і швидшого засвоєння діючої речовини, що прямує безпосередньо в прикореневу зону рослин, це дозволяє запобігти втраті азоту через випаровування, яке неминуче відбувається за поверхневого внесення. До того ж, як відомо, більшість видів гранульованих азотних добрив негативно реагують на дію прямих сонячних променів, що викликає необхідність вносити їх уночі або в похмуру погоду.

Особливо це актуально, як ми вже зазначали, на такій азотофільній культурі, як кукурудза. Як відомо, для нормального розвитку та формування високої врожайності кукурудза вимагає високих норм внесення азоту. До того ж слід ураховувати, що посіви цієї культури засвоюють весь цей обсяг азоту не відразу, а поступово, впродовж практично всієї вегетації. На старті ж рослини кукурудзи здатні засвоїти трохи більше від чверті всього необхідного їм азоту.

Причому найвища потреба рослин кукурудзи в азоті припадає не в період стартового розвитку, а після появи десяти листків — фази V10. Саме тоді цариця полів починає відчувати справжній апетит, який будь-що бажано задовольнити.

Тому, вносячи навесні одним махом повну норму азоту, ми чинимо не зовсім правильно. Так, рослини будуть із надлишком забезпечені діючою речовиною в перші тижні вегетації, проте надалі нітратна форма азоту все одно почне «втікати» в нижні шари ґрунту. Щось там і лишиться, але за фактом значну частину внесених добрив буде витрачено не досить ефективно. І посіви кукурудзи, навіть маючи зовні непоганий вигляд, все одно відчуватимуть брак азоту, що негативно позначиться на врожайності.

Ось якраз ґрунтові аплікатори дозволяють елегантно подолати цю проблему, виробляючи роздільне азотне підживлення кукурудзи. Умовно кажучи, половину діючої речовини ми даємо під передпосівну обробку, а другу половину — у фазу V10. Відповідно, рослини отримують безперебійне надходження доступного азоту і можуть повніше реалізувати потенціал своєї врожайності. В разі потреби кількість таких підживлень можна збільшити. Паралельно ми також додатково аеруємо ґрунт, що може бути дуже корисним після весняних дощів.

До того ж у такий спосіб можна доносити не тільки азот. У парі з цим елементом живлення завжди корисна сірка, а також магній. Якщо в кінці квітня — початку травня стоїть тепла погода і в ґрунті багато вологи, можна дати також трохи фосфору в рідкому вигляді, що стимулює кореневу систему краще розвиватися.

______________________

На ринку є досить велика кількість способів і технічних рішень для внесення рідких мінеральних добрив, починаючи з дооснащення ґрунтообробних і посівних агрегатів, включно зі спеціалізованими аплікаторами та системами

______________________

Як ми вже говорили, на ринку є досить велика кількість способів і технічних рішень для внесення рідких мінеральних добрив, починаючи з дооснащення ґрунтообробних і посівних агрегатів, включно зі спеціалізованими аплікаторами та системами.

Застосовуючи техніку для внесення рідких добрив, бажано, щоб у господарстві використовувався точний сигнал для руху техніки. Це дає змогу мінімізувати пошкодження рослин. До того ж РКД — це досить дорогий ресурс, і його слід раціонально використовувати, не допускаючи пропусків і перекриття.

Якщо говорити про ринок України, то в нас уже можна знайти чимало моделей аплікаторів різних виробників для міжрядного внесення рідких добрив. Для прикладу кілька років тому на ринку України з’явилися знамениті американські аплікатори Fast, здатні вносити рідкі мінеральні добрива в міжряддя просапних культур. Ці машини можуть працювати на глибину до 10–15 см, а ширина захвату 12–18 м дозволяє забезпечити дуже високу продуктивність роботи. Результати роботи на посівах кукурудзи таких аплікаторів свідчать, що приріст урожайності завдяки застосуванню рідких добрив може досягати 10–15%.

За допомогою машин такого високого класу можна ідеально відшліфувати технологію вирощування не лише кукурудзи, а й соняшнику, сої та інших просапних культур, оптимізуючи мінеральне живлення рослин як в агрономічному, так і в економічному аспектах. Зокрема, агровиробник може орієнтуватися на наявні погодні умови, не даючи повну дозу азоту відразу, а враховувати реальну ситуацію з вологою. Після того, як ми внесли, наприклад, 30–40% азоту перед сівбою, ми можемо надалі відстежувати ситуацію. Якщо, скажімо, квітень і травень видаються посушливими, то немає жодного сенсу додавати решту — діюча речовина просто не спрацює і може навіть нашкодити рослинам. Натомість якщо після появи сходів ситуація з опадами буде хорошою, тоді, додавши необхідну кількість азоту, ми маємо реальні шанси відчутно підвищити врожайність.

Василь Черкас