Комахи-запилювачі можуть збільшити продуктивність і стабільність урожаїв

Соя останніми роками стала головною культурою для українських агровиробників. І у її вирощуванні наші господарства досягли значних результатів, опанували чимало сучасних технологій. Так, як свідчить досвід провідних країн — виробниць сої, існує ще чимало важливих тонкощів. Зокрема, чи гудуть бджоли над полями? Виявляється, турбота про комах-запилювачів — це пряма турбота про майбутній урожай. І це стосується не тільки сої

Комахи-запилювачі відіграють вирішальну роль у підтриманні біорізноманіття у всьому світі, а також сприяють підвищенню врожайності й сталому розвитку сільського господарства. Так, деякі з основних продовольчих культур, наприклад, рис і пшениця, не потребують запилювачів для розмноження. Проте запилення бджолами й іншими комахами має вирішальне значення для багатьох інших важливих рослин, таких, зокрема, як бобові.

Краща соя біля пасіки

Репродуктивна фаза сої, тобто період цвітіння рослин, починається приблизно через 20–30 днів після сівби. У цей період комахи-запилювачі, наприклад, бджоли, часто відвідують посіви. І нещодавно бразильська корпорація сільськогосподарських досліджень (Embrapa) навела дані, що наявність достатньої популяції бджіл поблизу посівів збільшує в середньому продуктивність сої до 13%. На думку бразильських експертів, фермери мають знати про користь від збереження цих комах у полі. Та, відповідно, застосовувати такі методи захисту врожаю, що зменшують ризик загибелі запилювачів через неправильне поводження з інсектицидами.

Глобальне запилення

Звичайно, це стосується не тільки вирощування сої. Група дослідників під керівництвом вчених з Університету Рутгерса (США) проаналізувала врожайність понад 1500 полів на всіх континентах. Упродовж дослідження проведено статистичний аналіз понад 200 тис. «відвідувань бджолами» квітів сільськогосподарських культур, що містяться в одній із найповніших баз даних про запилення сільськогосподарських культур у світі.
Наявна база даних із відкритим кодом містить три десятиліття польових спостережень за бджолами й іншими запилювачами, які відвідують рослини. Комахи-запилювачі підтримують відтворення близько 88% квіткових рослин світу і 76% провідних світових продовольчих культур. Бджоли, як правило, вважаються найефективнішими запилювачами, вони відвідують більше квітів і переносять більше пилку, ніж інші комахи.

І висновки не підлягають сумніву: виробництво у всьому світі важливих продуктів, багатих на поживні речовини, такі як фрукти, овочі, насіння, горіхи й бобові, обмежується браком запилювачів, зокрема медоносних і диких бджіл. Результати, детально описані в Nature Ecology & Evolution, показали, що серед різних культур і місць розташування від однієї третини до двох третин ферм містять поля, що не дають урожаю на належному рівні через відсутність запилювачів.

____________________

Дослідники виявили недобір урожайності у 25 культур, включно із соняшником, у 85% досліджених країн через брак запилення бджолами

____________________

Дослідники виявили недобір урожайності у 25 культур, включно із соняшником, у 85% досліджених країн через брак запилення бджолами. З іншого боку, вони вважають, що цю проблему можна усунути реалістичними методами ведення сільського господарства, які залучають бджіл на ділянки.

Бджоли заради стабільності

Раніше вчені з Університету Редінга теж проаналізували багаторічні дані про вплив комах-запилювачів на стабільність урожаю. Хоча користь запилювачів для кількості врожаю добре відома, вплив на стабільність досі було недостатньо вивчено.

Британські фахівці об’єднали більш ніж 200 попередніх експериментів, де порівнювали врожайність сільськогосподарських культур із запиленням комахами й без нього. Дослідники зосередилися на трьох глобально важливих і репрезентативних видах сільськогосподарських культур: кінських бобах, олійному ріпаку та яблуні. Вони виявили, що різниця в стабільності запилюваного і неопилюваного врожаю становить 32% на користь тих рослин, що відвідують бджоли й джмелі.

Упродовж дослідження перевірили вплив запилення на стабільність урожаю на окремих рослинах і полях, а також на великих площах. Постійне запилення комахами призводить до більшої схожості між квітами на рослині, між окремими рослинами, ділянками всередині полів або між полями, зроблено висновок.

Стабілізаційний ефект запилення зумовлено «ефектом стелі», за якого збільшення врожайності в результаті запилення комахами досягає верхньої межі через обмеженість інших ресурсів, що підтримують ріст сільськогосподарських культур, таких як поживні речовини ґрунту або доступ до води.

Ризики й заборони

Екологи попереджають, що без термінових реформ у землеробстві комахи-запилювачі швидко зовсім зникнуть, а без них люди позбудуться й урожаю. Наголошується, застосування пестицидів у таких великих обсягах, як нині, становить загрозу для цілих екосистем. Фермери втратять комах-запилювачів, це позначиться на всій продовольчій системі. Через масове і неналежне використання пестицидів загальна кількість комах скорочується на 2,5% щороку, до того ж у Європі під загрозою повного зникнення опинилося 9% видів диких бджіл і 7% видів метеликів.

На рівні ЄС наразі надають серйозну увагу збереженню довкілля та біорізноманіття. Однак самі по собі жорсткіші регуляторні заходи та прямі заборони питання не вирішують. Більше з тим, вони суттєво позначаються на продуктивності аграрного виробництва. Так, після заборони застосування неонікотиноїдів, які визнано шкідливими, для бджіл й інших комах-запилювачів спостерігається падіння врожайності деяких культур. Зокрема, це стосується цукрового буряку. Європейські виробники інколи навіть відмовляються від вирощуваних культури через законодавчі заборони інсектицидів із групи неонікотиноїдів.

Комплексна загроза. Як наголошують експерти, зниження кількості комах-запилювачів не можна пояснити тільки однією причиною. Найпоширенішими чинниками, що негативно впливають на популяцію запилювачів, наразі вважають:

• синдром руйнування колоній (CPK) — явище, коли робочі особини медоносних бджіл одночасно і назавжди покидають вулик чи дику колонію;
• інвазивні (організми, що історично походять з іншої місцевості) шкідники, патогенні мікроорганізми, кліматична нестабільність і зміни;
• поєднання піку чисельності паразитичного кліща вароа (Varroa destructor) з високим ступенем ураження бджіл мікроспоридіями Nosema ceranae та Nosema apis, які провокують загострення у бджіл вірусних інфекцій;
• нерегламентоване застосування пестицидів, особливо у періоди цвітіння медоносів (включно з квітучими бур’янами);
• використання контрафактних і неякісних препаратів, застосування екологічно небезпечних бакових сумішей;
• відсутність належної комунікації, врахування інтересів між аграріями та пасічниками.

Запилення знаннями

Щодо безпосередньо агрохімічного чинника, то основною загрозою для комах-запилювачів є не сама діюча речовина інсектицидів, а недотримання регламенту їх застосування. Тобто потрібні відповідні знання та правильне керування комахами-запилювачами з урахуванням часового чинника, вибору й використання інсектицидів. Фермери повинні знати звички тих самих бджіл чи джмелів і суворо дотримуватися рекомендацій щодо використання препаратів, щоб адекватно контролювати небажаних комах без побічних ефектів.

Також учені наголошують, що стратегічне вирішення цього питання — у сфері екологічної безпеки й охорони довкілля передусім у збалансуванні природних й антропогенних зон.

Іван Кандул