Україна на шляху до ЄС: як адаптуватися виробникам ЗЗР та добрив

Найбільша і одна з найскладніших частин переговорів про вступ України до ЄС, – це домовленості в аграрній галузі. В першу чергу Україна має гармонізувати законодавство щодо ЗЗР і добрив з правилами та нормами, які є чинними у Євросоюзі. Що чекатиме у цьому контексті українських виробників і як їм адаптуватися, – даній темі була присвячена ключова дискусія на цьогорічній конференції «Агро Інновації 2024».

Після міжурядової конференції у Люксембурзі 25 червня цього року офіційно стартували переговори про вступ України в Євросоюз. Після початку перемовин розпочався двосторонній скринінг щодо відповідності українського та європейського законодавства, що триватиме до кінця року. Весною 2025-го розпочнеться найбільша та одна із найскладніших частин переговорів, тобто домовленості в аграрній галузі. Приблизно 40% стандартів і норм, які доведеться узгодити із законодавством та правилами ЄС, стосуються сільського господарства.

______________________

Україні варто готуватися до гібридної моделі підтримки аграріїв після вступу в ЄС

______________________

Одне з ключових завдань переговорів про вступ України до Євросоюзу – узгодити компромісну модель взаємодії, яка поєднає переваги нашого і європейського агросекторів, – так вважає в. о. міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. За його словами, український сільськогосподарський сектор демонструє ефективність, стійкість та витривалість навіть в екстремальних умовах війни. Тому одне з основних завдань та викликів, що чекають на нас у процесі переговорів, – знайти нову компромісну модель взаємодії. Просто адаптувати увесь аграрний сектор України до вимог ЄС неможливо та й непотрібно.

Урядовець зазначив, що Україна має готуватися до гібридної моделі підтримки аграріїв після вступу в Євросоюз. До старту перемовин щодо членства в ЄС, які відбудуться наступного року, Мінагрополітики спільно з профільними асоціаціями, організаціями та бізнесом мають напрацювати спільну аналітику.

«Ми вже починаємо говорити з європейськими партнерами, що варто розглядати потенційно інші сценарії, ніж просто імплементація європейської моделі, оскільки з фінансового погляду це неможливо. Адже якщо перерахувати наші 40 млн га на 300-400 євро на 1 га, то це має бути певна інновація не лише для нас, а і для ЄС. Як базовий принцип готові розглядати диференційований підхід для різних типів виробництв. Наприклад, якщо запроваджується система підтримки на 1 га для культур, які абсорбують парникові викиди, чи багаторічних насаджень, пасовищ, технічних культур, які мають ефект для навколишнього середовища, але не мають економічного ефекту, то логічно мати програми підтримки, як і у ЄС, щодо виплати на 1 га. Наша ціль – готуватися до гібридних моделей, щоб зберегти ефективність, прибутковість, економічну доцільність та інноваційність українського аграрного сектору і поєднати, де це можливо, з європейськими програмами підтримки. Ми вважаємо, що у багатьох сферах у нас є потреба в цьому. Але все має базуватися на цифрах, аналітиці та спільній секторальній позиції», — переконаний Тарас Висоцький.

______________________

Україна має гармонізувати законодавство щодо засобів захисту рослин та добрив з правилами і нормами Євросоюзу

______________________

Вступ до ЄЄ означатиме не лише нові можливості, але необхідність відповідати європейським стандартам у всіх сферах, включаючи захист довкілля. Навесні 2024 року в парламенті зареєстровано законопроєкт №11062 «Про засоби захисту рослин і добривні засоби», поданий Кабміном. У квітні поточного року Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів презентувало основні його положення. Це перший за майже 30 років комплексний перегляд галузевого законодавства у сфері добрив та засобів захисту рослин. Однак, у зв’язку з великою кількістю зауважень до законопроєкту, зокрема щодо його відповідності законодавству ЄС, ухвалили рішення ще доопрацювати документ. У Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів сподіваються, що даний законопроєкт незабаром ухвалять.

На конференції «Агро Інновації 2024» заступниця міністра Міндовкілля Олена Крамаренко повідомила, що натомість вже прийнято два великих регламенти ЄС, які поки що досить складно застосовувати на практиці.

«Вдалося відтермінувати впровадження регламентів на певний час, щоб бізнес був готовий до класифікації, маркування та реєстрації хімічних речовин. Сьогодні в міністерстві ведеться робота щодо простої концепції, зрозумілої для тих, хто реєструє хімічні речовини, та Євросоюзу, щоб спростити реєстрацію. Крім того, нещодавно Міндовкілля запустило новий Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, який може суттєво спростити роботу фермерам», – наголосила вона.

Без ЗЗР та добрив розвиток аграрного сектору неможливий. В контексті європейської інтеграції маємо думати про те, як рухатися далі. Швидке запровадження нових норм в українське законодавство в частині використання ЗЗР може призвести до падіння виробництва агропродукції, чого варто було б уникнути в наступні декілька років. Тому українським аграріям потрібні навчання, перехідні періоди та додаткове фінансування для повного поступового переходу на стандарти ЄС. Процес переходу на європейські стандарти виробництва в частині використання ЗЗР потребує від українських виробників модернізації технологій та інвестицій, тобто досить складне завдання, – так вважає керівник експертної групи у сфері санітарних та фітосанітарних заходів Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату КМУ Василь Антоненко.

______________________

Треба думати про захист агровиробників на шляху в Євросоюз. А компанії, які є партнерами при вирощуванні агропродукції, зможуть адаптуватися

______________________

Виробники ЗЗР та добрив вже потроху працюють над тим, аби мати препарати, які будуть дозволені для використання в ЄС. Мова йде про пошук дозволених діючих речовин. Але наразі складно прогнозувати, коли виробники, які працюють в Україні, впритул підійдуть до цієї необхідності. Тому що процес перемовин почнеться тільки на весні 2025-го року. Крім того, в процесі інтеграції до ЄС передбачений і перехідний період. Його проходила кожна з країн-членів Євросоюзу.

За словами директора департаменту реєстрації та регулювання Syngenta Богдана Шпака, вже зараз у компанії працюють над інноваціями, новими продуктами, рішеннями для того, щоб у середньостроковій перспективі бути готовими до вступу.

«Коли Україна стане повноцінним членом ЄС, то всі обмеження та заборони на діючі речовини будуть і у нас. На майбутнє треба говорити не тільки про продукти, тобто ЗЗР як такі. Потрібні комплексні рішення. Це застосування безпілотників, штучного інтелекту, який значно допоможе використовувати наявні ЗЗР, які будуть більш точно і розумно вноситися. І це в жодному разі негативно не вплине на виробника, бо такі компанія як Syngenta вже не є виробником засобів захисту, а постачальником комплексних рішень. Наші клієнти отримують не тільки ЗЗР, але й консультації, діагностику, технічні рішення. Активно працюємо над збільшенням портфоліо біологічних продуктів – це і добрива, і стимулятори росту рослин», – розповів Богдан Шпак.

На думку директора компанії Ukravit Віталія Ільченка, позицію агробізнесу будуть захищати не дуже активно під час перемовин. Є політична воля, всі хочуть в Європейський Союз. Відповідно будь-якими методами треба туди потрапити. Тому будуть величезні поступки зі сторони України, зокрема, в аграрній галузі. Однозначно треба готуватися, намагатися використовувати в препаратах ті діючі речовини, які дозволені. Потрібен перехідний період, інакше буде складно українським аграріям і виробниками швидкими темпами адаптуватися до європейської системи захисту і отримувати хороші врожаї, тобто заробляти.

Віталій Ільченко, директор компанії Ukravit 

«Говоримо про виробників добрив та ЗЗР, а треба думати як фермер на це все дивиться. Ми всі залежимо від того, чи зможуть наші аграрії працювати на землі, продавати свій врожай та отримувати прибутки. Бізнес поступово адаптується. Питання в тому, хто буде вести переговорний процес зі сторони України і захищати інтереси наших аграріїв. Зараз в умовах війни у нас дійсно величезний брак кадрів, які розуміються на цьому. В першу чергу, треба думати про захист агровиробників. А компанії, які є партнерами при вирощуванні продукції, зможуть адаптуватися. Українські аграрії мають більші земельні банки та хорошу врожайність культур, і за рахунок цього заробляють. Але у нас менше інновацій, ніж в ЄС. Європейські фермери не зважають на врожайність, вони живуть за рахунок дотацій від держави. Українським аграріям сподіватися на такі ж дотації не варто. 27 членів-держав ЄС просто не дадуть таких же преференцій новому члену. Українські аграрії – це якраз партнери виробників ЗЗР та добрив. Будуть вони працювати, заробляти, то й всі інші виробники адаптуються до європейських вимог. Якщо ж втратять мотивацію працювати, тоді наш агросектор також не витримає конкуренції», – переконаний директор компанії Ukravit Віталій Ільченко.

______________________

Досвід України буде унікальним, бо навіть Євросоюз усвідомлює наскільки потужного аграрного гравця вони приймуть у свої лави

______________________

Отож, учасники ключової дискусія на цьогорічній конференція «Агро Інновації 2024» зробили висновок, що українська сторона має напрацьовувати свою позицію, бути готовою до перемовин. Інші країни, які вступали в ЄС проходили цей шлях. Досвід України буде унікальним, бо навіть Євросоюз усвідомлює наскільки потужного гравця вони приймають в свої лави. Аграрне виробництва в Україні та Європі суттєво відрізняються. Це останнім часом і призводило до непорозумінь з низкою європейських сусідів довкола експорту і транзиту нашої агропродукції. В ЄС історично склалося, що виробництво побудоване переважно на фермерстві. Український аграрний сектор має свою унікальну структуру. Тут є малі виробники, які виготовляють близько 10% усієї продукції, є середній сегмент з часткою приблизно у 65%, є й великі агрохолдинги, які виробляється близько 25% агротоварів. Весь український сільськогосподарський сектор демонструє ефективність та витривалість навіть в екстремальних умовах війни. Тому основне завдань у процесі переговорів з Євросоюзом, – знайти нову компромісну модель взаємодії. Просто адаптувати увесь аграрний сектор України до вимог ЄС, – неможливо та й непотрібно. Треба поєднати сильні сторони українського агросектору й історично сформовану модель ЄС, а далі рухатися разом та доповнювати одне одного шляхом компромісів.

Підготувала Тетяна Ковальчук