Шкідливість зернової молі та основні заходи з її контролю

З початком жнив знову на порядку денному аграріїв постає зберігання врожаю. Надійний захист зібраного збіжжя особливо важливий для господарства в умовах непростого фінансового стану, виробничих труднощів, проблем із реалізацією вирощеної продукції тощо. Одним із найпоширеніших і найнебезпечніших шкідників зернових запасів є зернова міль. Тож контроль цієї комахи в рамках системного підходу до зберігання збіжжя — нині на часі

За даними ФАО (Організації з питань продовольства і сільського господарства при ООН), щороку шкідники поїдають і пошкоджують близько 10–15% зібраного зерна у всьому світі. А в країнах, де є проблеми в розвиненості зернозберігальної інфраструктури та відповідних технологій, ця цифра може сягати й 30–50%.

Катастрофічний метелик

Серед найвідоміших шкідників, які поширені практично у всьому світі, особливе місце належить зерновій молі Sitotroga cerealella. Вона також відома як хлібна, ячмінна, комірна тощо. Сама комаха належить до родини виїмчастокрилих молей ряду лускокрилих. Уважається, що батьківщиною цієї комахи є Південна Америка (звідси, мабуть, і особливий потяг до кукурудзи). Невдовзі після іспанського завоювання Мексики зернова міль потрапила й до Європи. Є дані, що як до небезпечного шкідника до неї поставилися насамперед у Франції, де вона в середині ХVIII ст. спричинила справжню продовольчу катастрофу. Тоді було знищено та пошкоджено більшу частину запасів пшениці та ячменю.

Зернова міль знайома не лише аграріям. Цього маленького метелика будь-хто часом може побачити й у себе вдома. Ця начебто мила комашка легко може лишити вас без вівсянки на сніданок, бо й сама дуже полюбляє пластівці та крупи. Хоча дома боротися зі шкідником простіше — достатньо часом покласти пару зубчиків часнику на поличку, наприклад.

А от у виробничих умовах це вже набагато складніше. Адже зернова міль є вкрай небезпечною для зерна, а її гусениці пошкоджують зерно пшениці, жита, ячменю, гречки, вівса, бобових, сорго. Уважається, що особливо до смаку цьому шкіднику також кукурудза.

Популяції цієї комахи завдають шкоди ще на полі. Та найбільшу небезпеку зернова міль становить саме в коморі. За відсутності ефективних заходів боротьби з міллю, за пів року зберігання вона може знищити до 40% зернових запасів у сховищах і складах. Заражене зерно втрачає більш ніж 50% своєї маси й стає непридатним для використання в харчовій і кормовій галузях.

Теплолюбна небезпека

Метелики зернової молі невеликі, їх довжина становить 6–9 мм, жовтого кольору, голова біла, а розмах крил — 19–19 мм. Передні крила комахи гостроверхі, вузькі, вкриті блискучими лусочками, сірувато-жовтого або блідо-охристого забарвлення з коричневим запиленням та бахромою. Задні крила вузькі із загостреною верхівкою, сріблясто-сірі з довгою бахромою. При моніторингу шкідника слід узяти до уваги, що за складених крил жовтувато-сірого забарвлення метелики бувають дуже схожі на зерна пшениці, жита, вівса чи ячменю. Літ комах спостерігається в травні вечорами й уночі, а вдень вони ховаються від світла між зерен або в затінених місцях сховищ.

Самці мають порівняно тонке, роздвоєне уздовж на кінці черевце, а самки — більш потовщене. Самка після спарювання за 4–12 днів відкладає від 80 до 200 яєць на зерно в складах чи на колоски в полі. В такому стані шкідник перебуває від 4 до 28 днів, що залежить від температури (чим вища — тим швидше).

Гусениця, що з’явилася з яйця, прогризає оболонку зернівки й заповзає всередину. Там вона харчується її вмістом, засмічуючи порожнину екскрементами. В одній зернівці пшениці, жита і ячменю може перебувати максимум одна гусениця, в кукурудзі — 2–3.

Щодо лялечки, то до початку цієї стадії розвитку комаха прогризає другий отвір для виходу. У літню пору ця фаза триває 7–10 днів, восени за нижчих температур — близько 6 тижнів, а взимку зростання може зайняти ще більше часу.

Із зернівки доросла особина Sitotroga cerealella виходить уже у вигляді метелика. Стадія імаго — 5–13 днів. У цей час метелики не завдають шкоди зерну, відкладаючи нове потомство.

Загалом повний цикл розвитку комахи може тривати від 25 до 90 днів — залежить від пори року й мікроклімату в сховищі. Фахівці зазначають, що в прохолодних умовах моль дає 3–4 покоління, в теплих — до 8. У полі, як правило, розвивається 1–2 покоління.

Зернова міль полюбляє тепло, і найоптимальнішою для розвитку шкідника у всіх стадіях є температура 27–28 °С. Нижній температурний поріг розвитку зернової молі становить 12–13 °C. У неопалюваних зерносховищах метелики молі гинуть за зиму. До весни доживають тільки гусениці й лялечки, які зимують у зернівках. Вологість зерна нижча за 14% також призводить до загибелі яєць і гусениць.

У складах гусениці зазвичай пошкоджують тільки верхній шар зерна на глибину 5–8 см. Утім, за масового розвитку зернової молі ураження можуть сягати й до 20–22 см. Що важливо: внаслідок життєдіяльності комах досить часто спостерігається самозігрівання зерна.

Профілактика і технології

Загалом цей метелик здатний усього за півтора місяця зробити непридатним весь верхній шар зернових запасів. Тому дуже важливо вчасно визначити ступінь зараження і вжити заходів щодо знищення комахи. Найчастіше гусениці пошкоджують зернові насипи. Також нерідкі випадки, коли комаха потрапляє в сховище, вже перебуваючи всередині зернівок. Такий тип зараження заважає вчасно виявити шкідника.

Фахівці зазначають, що боротьба із зерновою міллю утруднена через прихований спосіб її життя і зводиться насамперед до дотримання умов зберігання зерна. Основне значення мають профілактичні заходи. У великих сховищах це — підготовка, очищення й знезараження сховищ, переробних підприємств, територій, машин, механізмів і складського інвентарю, дотримання норма і регламентів зберігання зернових продуктів.

Оскільки міль — теплолюбна комаха, то для знищення шкідника рекомендується знизити температуру у сховищах нижче за 13 °C. У зимовий час цього досягти можна звичайним провітрюванням, в інший час — активним вентилюванням. Також знезаражувальний ефект досягається сушінням зерна.

Окрім термічних методів контролю можна вдатися й до більш надійних хімічних. У рамках комплексної боротьби зі шкідниками зернових запасів досить давно застосовують фумігацію — обробка пестицидами в газоподібній формі. Головна перевага фумігації очевидна — це достатньо висока ефективність. Після якісної обробки з урахуванням усіх регламентів можна досягти повного знищення широкого спектра шкідників. Водночас це метод достатньо складний, який має низку обмежень.

Альтернативним способом позбавлення від зернової молі є небулізація — обробка зерна від шкідників за допомогою розпилення інсектициду під час завантаження чи вивантаження пшениці. За допомогою відповідного обладнання зерно рівномірно вкривається дрібними часточками туману (10–20 мк), після чого препарат діє на комах контактним і кишковим способом. Холодне розпилення інсектициду забезпечує повне знищення на всіх стадіях його розвитку протягом 72 год. Ризик повторного зараження відсутній, адже інсектицид забезпечує захист від 3 до 12 місяців залежно від дозування. На відміну від фумігації технологію небулізації можна впровадити силами самого господарства.

Степан Коцький