Сівозміна на українських ланах останніми роками істотно змінюється через форс-мажорні обставини. Проте соняшник, незважаючи на те, що обсяги його вирощування дещо впали, є головною культурою для більшості господарств по всій країні. І для отримання високих урожаїв рослину слід забезпечити всім необхідним. Зокрема, якісним мінеральним живленням, до якого соняшник досить вимогливий

Соняшник у пошані

Соняшник був і є прибутковою культурою, попри всі труднощі, експортні обмеження тощо. Наразі на це працює низка чинників, серед яких фахівці виділяють такі:

• гарантований збут завдяки високому рівню переробки всередині країни, високий попит та добра рентабельність;
• доступність якісного посівного матеріалу, засобів захисту рослин, ефективного агрономічного супроводу тощо.

Дати, щоб взяти

І без експертних консультацій, кожен агроном знає: соняшнику треба добре дати, щоб з нього добре взяти. Справді, культура потребує чимало мінеральних добрив для формування врожаю. Щодо азоту і фосфору, то соняшник, як порівняти з іншими польовими культурами, виносить їх у великих кількостях. А по споживанню калію взагалі лідирує. Загалом винесення поживних речовин рослиною залежить від конкретних ґрунтово-кліматичних умов, агротехнічних підходів тощо. Потреба в якісній і збалансованій системі живлення особливо зростає за застосування інтенсивних технологій і відповідних гібридів із потенційною продуктивністю під 5 т/га. Тобто соняшник витягує більше поживних речовин із ґрунту мірою збільшення врожайності.

У середньому, як підрахували вчені, на утворення 20 ц/га насіння винесення азоту становить 56–58 кг/га, фосфору — 22, калію — 30 кг/га. З тим вся побічна продукція / вегетативна маса, у якій міститься 50 кг/га азоту, 25 кг/га фосфору та 180–200 кг/га калію лишається на полі. Тобто вказані вище цифри говорять про залучення в обіг елементів живлення, а не їх винесення. Зрозуміло, що наведені дані досить умовні. Адже залежно від чинників середовища, агротехнічних заходів і умов живлення ці показники значною мірою можуть змінюватися.

Етапи споживання елементів

У процесі вегетації соняшник поглинає поживні речовини нерівномірно. Впродовж вегетативного циклу культури фахівці умовно виділяють три етапи щодо характеру засвоєння поживних речовин:

• період від проростання до формування кошика характеризується підвищеним темпом засвоєння фосфору та помірним — азоту і калію;
• період від початку формування кошика до початку цвітіння відзначається підвищеним темп засвоєння всіх трьох основних елементів живлення;
• період від початку цвітіння до початку дозрівання відзначається посиленим засвоєнням калію і звичайним — азоту і фосфору.

На ростові процеси, розвиток і урожай соняшнику різні поживні речовини діють по-різному. Водночас вони значною мірою доповнюють один одного та справляють синергічний вплив на рослину.

Азотний стимул

Цей елемент підсилює ріст рослин, сприяє формуванню більшої вегетативної маси та генеративних органів. Поглинання соняшником мінерального азоту з ґрунту починається після появи сходів і триває до цвітіння. Підраховано, що максимум споживання цього елемента рослинами відбувається в період інтенсивного росту стебла і листя, тобто починаючи від фази 6–8 листків і до початку цвітіння. З настанням масового цвітіння споживання азотних добрив соняшником сповільнюється і невдовзі припиняється. Азот і надалі відіграє важливу роль у метаболізмі рослини, формуванні та наливанні насіння. Але це відбувається в результаті гідролізу білків стебла/листя та транспортування амінокислот у генеративні органи.

Достатня забезпеченість рослин після сходів азотом має вирішальне значення для отримання планованої врожайності. За дефіциту азоту (та інших елементів живлення) на перших етапах вегетації закладається значно менше листя і квіток. Відзначається, що за хорошої забезпеченості рослин азотом, навпаки, утворюється велика поверхня і маса листя, воно повільніше старіє після цвітіння. А в листі створюється резерв азотовмісних органічних речовин для подальшого переміщення їх у насіння під час наливання. Також якісне азотне живлення підвищує кількість запліднених квіток.

Утім, азот може відіграти й негативну роль за інтенсивних технологій вирощування соняшнику. Так, надмірне азотне живлення подовжує вегетаційний період, несприятливо позначається на накопиченні олії в насінні — вміст білка в насінні підвищується, але олійність різко знижується. Це урахувати у вирощуванні вискоолеїнових гібридів, які зазвичай потребують високого агрофону. Також завеликі норми азотних добрив підвищують уразливість рослин до їх вилягання та ризик поширення патогенів.

Фосфорний ефект

Потреби соняшнику у фосфорі значно скромніші. Але забезпечення цим елементом є також критично важливим для формування врожаю, адже за своєю дією азотні й фосфорні добрива доповнюють один одного. Фосфор сприяє потужнішому розвитку кореневої системи, закладанню репродуктивних органів із великою кількістю зародкових квіток у кошику. За достатнього фосфорного харчування пришвидшується розвиток рослин, раціональніше витрачається волога, знижується коефіцієнт водоспоживання, внаслідок чого підвищується посухостійкість.

Рослини споживають фосфор із ґрунту від сходів до кінця цвітіння. Фахівці наголошують, що період від сходів соняшнику до утворення кошика є найкритичнішим. Його дефіцит саме у цей час знижує здатність кореневої системи поглинати азот та інші елементи живлення. Це надалі позначається на розвитку рослини та рівні її продуктивності — зменшується ріст стеблово-листкової маси, в кошику закладається менше квіток і утворюється менше насіння. Ефективність фосфору, внесеного через, скажімо, місяць після появи сходів, далеко не та. І загалом після цвітіння соняшник менш вимогливий до фосфорного підживлення.

Калійна особливість

Соняшник дуже любить калій і споживає його в значних обсягах. Хоча агровиробники можуть на це і не звертати особливої уваги. Адже соняшник має потужну кореневу систему, що проникає в ґрунт на глибину 3–4 м, потужно розгалужуючись. Завдяки такій унікальній кореневій системі рослина може самостійно добувати життєво необхідну їй кількість цього основного елемента живлення. Тож позитивний ефект від унесення калійних добрив насамперед впадає в око на бідних калієм ґрунтах.

А от негативний ефект позначається як на перебігу вегетації, так і на кінцевому врожаї. Серед ознак браку калію відзначають, зокрема, зморщене, розеткоподібне листя, жовто-бурі нижні листки, тонке та крихке стебло. У результаті дефіцит калію призводить до падіння врожайності та зниження вмісту олії у насінні.

Степан Коцький

Конструкції комбінованих ґрунтообробних агрегатів

Під час виконання технологічних операцій агрегати не повинні погіршувати структуру ґрунту й...

Послуги для сироварів: щоб було легше...

Сироваріння відіграє важливу роль в економіці багатьох країн світу. В Україні ця галузь...

Захист дерев від патогенів

У системних фунгіцидів, як і у фунгіцидів контактної дії, виділяють препарати, ефективні проти...

АгроТренди

Чорний горіх: види та технологія вирощування

40816
Чорний горіх, поки це дерево не стало у нас особливо популярною культурою. Чорний горіх є найближчим родичем такого відомого нам волоського горіха, який ми звикли вирощувати у себе на ділянках і...

Виробництво та перспективи чорного часнику

28762
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

15459
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.