Україна може стати європейським лідером зі зберігання зерна в ПЗР

Технології зберігання зерна в поліетиленових рукавах ми завдячуємо Аргентині. Її значне поширення в пампасах південноамериканської країни, далебі, не від хорошого життя. Аргентина має напрочуд буремну історію: постійні перевороти й хунти, одних тільки дефолтів було дев’ять тощо. За таких умов розбудовувати фундаментальну інфраструктуру для зберігання зерна у цій потужній аграрній країні було складно.

В Україні ситуація ще складніша. І за умов повномасштабної агресії саме технологія, що зародилася на іншому континенті, стає виходом для українських аграріїв.

Танго із зерном. Спочатку аргентинське ноу-хау застосовували тільки в кормовиробництві для зберігання в пластикових мішках подрібненого сіна. Однак згодом створили достатньо міцні та надійні матеріали для виробництва рукавів, і технологію успішно адаптували також для зберігання врожаю широкої низки культур. За деякими даними, добра половина зерна, яку виробляє Аргентина, зберігається в полімерних рукавах — близько 40–50 млн тонн на рік. В ідеалі ці високотехнологічні рукави захищають від снігу, дощу, ультрафіолетового випромінювання та перепадів температур — і це все дешево та надійно. Та, звісно, завжди є певні нюанси.

Комори й експорт. В Україні цьогорічний урожай перевершив усі попередні сподівання. Однак одразу ж виникає запитання: чи вистачить нам потужностей для зберігання? Чи не доведеться лишати ту недооцінену та слабоекспортовану кукурудзу на полі до весни з відповідними наслідками для якості зерна?

Експерти зазначають, що відповідь на це запитання залежить від того, яким буде експорт у найближчі місяці та якими будуть погодні умови, адже вони зумовлять темпи збирання врожай. Якщо не запрацюють на повну потужність чорноморські та дунайські порти, не буде розв’язано питання повноцінної роботи «Шляхів солідарності» тощо, і брак елеваторів та зерносховищ стане однією з нагальних проблем агросектору.

Попереду всієї Європи. Поки що у цьому дражливому питанні переважає стриманий оптимізм. Як досить недавно заявив голова комітету з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради України Олександр Гайду, українські аграрії не відчувають дефіциту потужностей для зберігання зернових культур завдяки зерновим рукавам, які надійшли 2022 року від донорів.

Торік від наших партнерів українські аграрії безплатно отримали рукави для зберігання 15 млн тонн зерна, а також обладнання для завантаження та вивантаження зернових культур. Цього обладнання було достатньо, щоб ми зберегли тогорічний урожай. Тому з урахуванням того, як ідуть жнива, ми бачимо, що браку місць для зберігання не буде», — зазначив парламентар.

Якщо цифри щодо наданої полімерної допомоги на 15 млн тонн зерна відповідають дійсності, то українські аграрії, мабуть, вибилися у європейські лідери із застосування цієї зернозберігальної технології. Питання тільки в тому, скільки ще не використаних із минулого року рукавів лишилося, адже вони одноразові. І чи є наразі в кожного господарства можливість їх придбати й правильно застосувати.

Засукавши рукави. А застосування полімерних рукавів за всієї уявної простоти — досить непроста та марудна справа. Використання цієї зернозберігальної технології регулюється згідно з таким нормативним документом, як «Інструкція щодо технології зберігання зерна у зерносховищах із застосуванням полімерних зернових рукавів».

І, наприклад, навіть вимоги до майданчика для ПЗР досить скрупульозні та не завжди прості у виконанні:

• Майданчик розміщується на підвищеній місцевості для запобігання затопленню ґрунтовими й атмосферними водами. Відстань від лісопосадок і окремих дерев до периметра майданчика має бути не менше ніж 30 м для запобігання пошкодженню цілісності плівки ПЗР у разі буревіїв;
• По довжині майданчик бажано розташовувати в напрямку північ — південь і з ухилом 3–5 градусів для стікання дощових і талих вод. У поперечному напрямку ґрунт за допомогою механізмів розрівнюється з дотриманням зазначеного ухилу по поздовжній осі. Ґрунт має бути твердий, утрамбований тракторними чи дорожніми котками, без гострих предметів, бур’янів, залишків кореневищ і стебел рослин, приямків, борозен, горбків. Розпушування ґрунту не дозволяється;
• Поверхня майданчика має бути належним чином підготовлена з метою забезпечення необхідних умов для зберігання зерна та недопущення: нещільного прилягання рукава до землі; виникнення напружень плівки; зниження здатності гальмування завантажувача зерна і виникнення напружень плівки ПЗР; нерівномірності при завантаженні зерном ПЗР у поперечному напрямку; виникнення повітряних порожнин у поздовжньому напрямку ПЗР;
• По периферії майданчик повинен мати огорожу (наприклад, сталеву сітку на бетонних чи металевих стовпах тощо) для запобігання проникненню свійських і диких тварин. На території майданчика встановлюють пристрої для відлякування птахів. Для боротьби з птахами застосовують звукові пристрої та інші застережні заходи. На майданчиках, де розміщується ПЗР, боротьбу з гризунами (дератизацію) проводять комплексно: профілактика, механічне знищення гризунів і застосування отруйних речовин (приманок). Проти гризунів ефективні дротяні огорожі під напругою; дроти найкраще розміщувати на висоті 5, 10 і 15 см. Не рекомендується використовувати проти гризунів сірковмісні препарати з метою збереження цілісності ПЗР.

І це тільки частина вимог щодо одного майданчика. Так що підійти до полімерних рукавів, спустивши рукави, не дуже вдасться. Хоча відсутність капітальних витрат і клопотів на влаштування зерносховища, значно менший час на залучення ПЗР, коли в цьому виникає потреба, — це головний плюс технології.

Загалом фахівці виділяють такий спектр переваг технології ПЗР:

√ Інвестиційні переваги. Це досить економна система зернозберігання з порівняно низькими вкладеннями. Відтак можна говорити про суттєву економію на будівництві стаціонарних зерносховищ, ангарів, послуг елеваторів тощо;

√ Технологічні переваги. Це дозволяє уникнути вимушеної зупинки збиральної кампанії, яка найчастіше трапляється через відсутність вільної площі на критих токах і брак транспорту для вивезення продукції з-під комбайна; можливість зберігання як сухого зерна, так і зерна з підвищеною вологістю; відсутність транспортування зерна на елеватор; зберігання відсортованого зерна; відсутність знеособленого зерна в зберіганні.

√ Фінансові переваги. Це унеможливлює витрати на зберігання на елеваторі, що становить суттєву частку вартості зерна; скорочення транспортних витрат; відсутність знеособлення та заниженої елеваторами оцінки якості зерна; можливість отримання на виході зерна вищої якості внаслідок післязбирального дозрівання в рукавах; можливість продати зерно за кращої цінової кон’юнктури.

Зворотний бік рукава. Проте й недоліків у використанні полімерних рукавів теж не бракує:

• Рукави із зерном потребують спеціалізованого вантажно-розвантажувального обладнання, яке доводиться купувати або брати в оренду. Взяти техніку в оренду вчасно може бути проблематично в розпал збирально-зберігального сезону;
• Для ефективного контролю за зерном, що зберігається в ПЗР, потрібно вести досить непростий моніторинг. Не завжди кваліфікації персоналу невеликих господарств може бути достатньо для здійснення цієї функції;
• Суттєвий брак технології зберігання в рукавах — неможливість або складність вжиття заходів (вентиляція тощо), коли виникали проблеми з режимом зберігання;
• Зерно, що зберігається в ПЗР, уразливіше до несприятливих чинників навколишнього середовища. Все ж клімат на теренах України далеко не аргентинський, і екстремальні погодні прояви та перепади температур тут далеко не рідкість;
• Зерно, що зберігається в ПЗР, уразливе для пошкодження шкідниками (птахами, гризунами, комахами-шкідниками тощо);
• Зерно потребує попереднього сушіння. В разі закладення зерна, вологість якого буде вищою на 6–10% базисної норми строк зберігання скоротиться до 2–2,5 місяця.
• І, нарешті, ПЗР — це одноразове рішення. За всієї відносної дешевизни полімерні рукави можна використовувати тільки один раз.

Степан Коцький