Не забуваємо про мікроелементи

Сьогодні усі види мінеральних добрив для живлення посівів коштують дуже дорого, надто ж у порівнянні із низькими цінами на зерно. Передусім мова йде про NPK, але при цьому не варто забувати і про мезо- та мікроелементи, від яких безпосередньо може залежати стійкість рослин до стресів та фінальна врожайність.

Зокрема, практично всі поля в Україні вимагають додаткового внесення сірки, яку раніше постачала буквально з повітря розвинена важка промисловість. Критично не вистачає таких важливих для розвитку рослин мікроелементів як бор, молібден та цинк.

Сучасні дослідження, здійснені у провідних агрокомпаніях України, показують, що відсутність одного або двох мікроелементів у достатній кількості може спричинити відчутні втрати обсягу та якості врожаю. Це нестача цинку на кукурудзі, сірки – на ріпаку, бору – на цукрових буряках, бору, молібдену та кобальту – на сої.

Причому різниця в урожайності на різних полях може чітко корелюватись із забезпеченістю посівів конкретними мікроелементами. Це вкотре доводить, що ніяким додатковим внесенням азоту чи фосфору не можна досягти підвищення врожайності, якщо існують прогалини в забезпеченні посівів мезо- та мікроелементами.

____________________

Магній критично необхідний у білковому та вуглеводному обміні. Цей мезоелемент входить до складу хлорофілу, який руйнується за нестачі магнію

____________________

Магній критично необхідний у білковому та вуглеводному обміні. Цей мезоелемент входить до складу хлорофілу, який руйнується за нестачі магнію. Його внесення допомагає запобігти хлорозу. Нестача магнію проявляється у пожовтінні прожилків листя та у відчутному зниженні врожайності.

Нестача сірки провокує слабке зростання рослин та передчасне пожовтіння листя. Сірка вносить до складу багатьох білків, амінокислот та вітамінів, і є буквально незамінним мезоелементом для рослин.

Бор сприяє росту рослин, оскільки повністю контролює поділ клітин та формування клітинних стінок. Нестача цього мікроелемента може призвести до відмирання точки зростання та зниження кількості насіння.

Бор взаємопов'язаний з іншим ключовим мікроелементом – цинком, який регулює процеси обміну клітин рослин. Нестача цинку провокує зменшення площі поверхні листя, що у свою чергу уповільнює процеси фотосинтезу.

Достатня кількість молібдену є критичною при азотному обміні, і його нестача прямо впливає на втрату врожаю. У такому разі жодні додаткові дози азоту не можуть допомогти вирівняти ситуацію. Також молібден сприяє активному розвитку кореневої системи рослин.

Від кобальту безпосередньо залежить вміст рослинних жирів та цукрів. Цей мікроелемент необхідний в окислювально-відновних реакціях. Крім цього, забезпеченість кобальтом сприятливо впливає утворення хлорофілу в листі. Його внесення дуже важливе на сої, оскільки кобальт сприяє засвоєнню азоту з повітря.

Нікель активує ряд ферментів, необхідні життєдіяльності рослин, крім того, бере участь у низці специфічних необхідних реакцій.

____________________

За можливості бажано здійснювати нанесення мікродобрив, так звану інкрустацію, безпосередньо на насіння. Що, зокрема, широко практикується на сої

____________________

Тому за можливості бажано здійснювати нанесення мікродобрив, так звану інкрустацію, безпосередньо на насіння. Що, зокрема, широко практикується на сої, посівний матеріал якої може оброблятися іннокулянтами з додаванням бору, кобальту та молібдену.

На сьогоднішній день найбільш поширеним способом внесення мікроелементів стає позакореневий – з використанням обприскувачів, що дозволяє рослинам впродовж обмеженого періоду часу продуктивно засвоювати корисні речовини з робочого розчину. Наразі існує стійка тенденція, підкріплена позитивним досвідом, внесення мікроелементів не тільки у вигляді солей, а й у набагато більш легкозасвоюваній формі – хелатній.

Хелати – це поєднання амінокислот з іонами неорганічних елементів. Хелатизовані мікроелементи засвоюються листовою поверхнею рослин значно швидше та повніше порівняно з розчинами солей.

Бажано, щоб у кожному господарстві була створена технологічна карта внесення мікроелементів, яка має враховувати: а) особливості живлення кожної культури; б) етапи вегетації з піковими моментами потреби окремих мікроелементах; в) дані аналізу ґрунтів на полі.