Як правильно використовувати припосівні міндобрива

Війна та спричинені нею низькі ціни на зерно змушують фермерів заощаджувати, щоб досягти прийнятної прибутковості вирощування. Сукупні витрати на технологію вирощування безпосередньо залежать від ефективно прорахованого мінерального живлення рослин. Тому у багатьох фермерських господарствах обмежаться локальним застосуванням азотних добрив при посіві. Чи можливо в такому разі оптимізувати технологію, забезпечуючи хороші умови для стартового розвитку рослин?

Як свідчить досвід, за умови нестачі вологи особливо обережно слід ставитися до контакту насіння та кореневої системи сходів із азотними добривами. Адже надмірні норми внесення азоту очевидно призведуть до виникнення фітотоксичності та опіків рослин.

Відповідно, за умов дефіциту вологи при посіві кукурудзи оптимально використовувати швидкорозчинний азот,які містять такі добрива, такі як аміачна селітра, амофос або сульфат амонію в мінімальній нормі. Краще додати решту запланованої до внесення норми азоту в більш пізні внесення, а також шляхом застосування суміші карбаміду та сульфату магнію по листу.

Однак найбільш ефективним заходом буде застосування КАС чи аміачної селітри для внутрішньогрунтового внесення у міжряддя за допомогою аплікатора чи міжрядного культиватора.

Також слід звернути увагу на позитивну взаємодію азоту та сірки. Другий елемент живлення чудово активізує і робить більш ефективним поглинанням рослинами азоту. Окрім цього, вкрай рекомендованим є листове внесення критичних для конкретних культур мікроелементів, наприклад, цинку для кукурудзи.

Читайте також: Сіяти прямо по оранці!

Якщо ж ми ведемо мову про соняшник, то для цієї культури повинен бути доступним стартовий фосфор у достатньому обсязі з метою розвитку нормальної кореневої системи. Тому на старті розвитку необхідно дати хоча б мінімальну норму легко розчинного фосфору, бажано у складі азотовмісних добрив. Надалі ж впродовж вегетації соняшник потребує щонайменше однієї позакореневої обробки бором.

В умовах степової зони України чудовий результат забезпечується послідовним внесенням рідких комплексних добрив на кукурудзі та пшениці. У першому випадку азот і сірка (1: 6.1: 7.1: 8) включаються в робочу суміш для припосівного внесення, а в другому – добре працює стартова доза фосфору, азоту та цинку. Це дає змогу істотно мінімізувати витрати, підвищити стійкість рослин до стресу та розраховувати на відчутне збільшення врожайності.