Чи можна перевести сушіння зерна на тверді види палива без втрати ефективності та продуктивності процесу

Кілька років тому я побував на великому елеваторі на Заході України. Метою візиту було ознайомлення з технологією сушіння зерна половою та іншими відходами очищення зерна. Цікаво, що підприємство майже повністю перевело свої потужності з природного газу на полову, проте на той момент ще не отримало якогось масштабного економічного ефекту

Газ тоді коштував відносно недорого, і, відверто кажучи, сусіди сміялися з такого нововведення. Мовляв, нікуди вам було витрачати гроші…

Поза сумнівами, що сьогодні такі елеватори будуть «на коні» з огляду на стрімке подорожчання газу в Україні, а також низькі ціни на зерно, зокрема, на кукурудзу. З останньою культурою цієї осені взагалі була біда, адже вартість сушіння перезволоженого зерна виводила подекуди увесь врожай королеви полів у мінус. Включно до того, що кукурудзу просто лишали в полі.

Повертаючись до згаданого на початку нашої розповіді елеватора, зазначу, що керівники його стверджували, що деякі сусіди з них відверто глузували, дізнавшись, що ті переводять зерносушарки на полову. Мовляв, що ви тут вигадуєте: це елеватор! Яка тут полова, солома чи дрова? Відкрутив краник і суши спокійно! Все чистенько, красиво і без клопотів. Не треба думати, де взяти паливо, як його перевезти, де скласти чи засипати.

Те саме — про глузування сусідів — розповідав мені ще один власник великого господарства на Тернопільщині, який також перевів зерносушарки на відходи зерноочищення. Мовляв, ти що: такий бідний, що не можеш собі природний газ дозволити й змушений «розважатися» з половою… Без жодної зловтіхи, зазначимо, що, ймовірно, сьогодні насміхатися з прихильників альтернативного палива для зерносушарок навряд чи хтось буде. Навпаки, навіть найбільш затяті поборники твердження «газ — є газ, відкрутив краник і суші собі спокійно», мабуть, самі не проти скоротити божевільну собівартість післязбиральної доробки зерна. Однак вийде це, на жаль, не у всіх, зокрема через реальні та уявні недоліки сушіння зерна на альтернативному паливі. Ось про них ми й поговоримо.

Розпочнімо з перерахунку альтернативних видів палива для сушарок. Це традиційні дрова, штучні деревні пелети, солома різних культур, починаючи від ранніх зернових і закінчуючи ріпаковими та соняшниковими брикетами, і це вже згадувана полова. В принципі можна згадати й про інші види твердого палива, але практично завжди використовують наведені вище види палива.

Якщо говорити про вартість такого палива, то воно може суттєво відрізнятися в різних господарствах і регіонах. Так, зрозуміло, з дровами буде легше десь поблизу великих лісових масивів, хоча і дрова коштують сьогодні дуже дорого. Тому пощастить із цим видом палива тільки окремим аграріям, які домовляться про відходи санітарного чищення лісів та лісосмуг, або ж самі здійснять таку процедуру в межах чинного законодавства.

Деревні пелети дорожчі, але з ними вдало працює цивілізований ринок. Тобто їх можна замовити, їх регулярно привозитимуть, засипатимуть у топку, і до того ж пелети забезпечать рівномірне сплановане горіння. За великого бажання можна взагалі налагодити виробництво деревних та інших видів пелет безпосередньо у господарстві — і це буде дуже розсудливе рішення. Ще краще — засіяти пару десятків гектарів спеціальними культурами, що швидко ростуть, для виробництва паливних пелет, наприклад, енергетичною вербою. Але це вже зовсім інша історія.

Дуже добре показують себе зерносушарки на соломі, зібраній із поля. Зібрані пакунки та рулони по одному закидають у топку за допомогою навантажувача. Горіти така маса соломи може протягом кількох годин. Тут головне, щоб конструкція теплогенератора забезпечувала по-справжньому рівномірне горіння.

У той самий час серйозним недоліком використання соломи для сушіння зерна або опалення промислових об’єктів є те, що це цінне органічне добриво забирають із поля. Це не дуже добре, хоча цю проблему можна розв’язати, наприклад, шляхом регулярного внесення на поля органічних добрив. І, нарешті, це вже згадувана нами полова, яка також може бути дуже хорошим варіантом.

Збирають полову зазвичай після очищення великих обсягів зерна, вивозячи її також із тих господарств і елеваторів, де з відходами зерноочищення не знають, що робити. На наш погляд істотною перевагою використання полови як палива є те, що, на відміну від дров, які потрібно постійно закидати в топку, або від тюків соломи, сипкість відходів зерноочищення дозволяє автоматизувати подачу палива в топку. Тобто потік полови прямує трубопроводами, немов «солярка», і подається в оптимальному з погляду підтримання температури режимі.

І тут ми підходимо до однієї з основних проблем, що перешкоджає планам багатьох фермерів щодо переорієнтування сушіння зерна на альтернативні види палива. Це міф про те, що сушіння на дровах, соломі й т. д. не дозволяє витримувати постійну задану температуру горіння. Мовляв, вона то занадто висока, то занадто низька, а от якщо газ, то виставив собі, наприклад, 70 градусів і сушиш, скільки потрібно…

Насправді це твердження хибне і насамперед залежить від якості теплогенератора сушарки та кваліфікації оператора, а також сервісної служби. Так, на ринку пропонується чимало відверто неякісних зерносушарок, що працюють на дровах і соломі, виробники яких намагаються спокусити потенційного покупця зниженою ціною. Купуючи таке диво техніки, фермер справді ризикує отримати зерносушарку з нерівномірним нагріванням зерна, що суттєво вплине на якість і продуктивність сушіння. Доводилося чути про випадки, коли агрегати із заявленою продуктивністю на 64 т на добу видавали всього по 8 т.

Тому слід чітко розуміти, що у виборі моделі сушарки на альтернативному паливі слід дуже уважно брати до уваги репутацію виробника. Адже в принципі можна придбати неякісну газову сушарку й так само мучитися з якістю та продуктивністю сушіння. На ринку є більш ніж достатньо хороших високопродуктивних агрегатів для сушіння зерна і на дровах, і на пелетах, і на соломі. Більше з тим, практично будь-який відомий світовий виробник зерносушарок із задоволенням виготовить твердопаливну версію будь-якої своєї моделі на замовлення клієнта. Цим шляхом давно пішли відомі європейські компанії, насамперед ті, хто виготовляє мобільні зерносушарки. Просто змінюється теплогенератор, і фермер, який звик користуватися обладнанням певного виробника на природному газі, так само спокійно працюватиме із соломою чи пелетами.

Повторимося: ми знаємо десятки вітчизняних господарств, у яких без проблем експлуатують зернові сушарки на альтернативних видах палива, причому їх власники не мають ніяких особливих проблем. Звичайно, це справа більш клопітна і повільна, як порівняти з природним газом. Слід налагодити безперебійне надходження палива у господарство, а також організувати його зберігання у великих обсягах. Тобто потрібно під це виділити якісь забетоновані майданчики, ангари, мати під рукою вантажівки й навантажувачі. Ще більше клопоту, якщо доводиться збирати солому в поле в пакунки, складувати та перевозити.

Дещо менші турботи з деревними пелетами, у тому випадку, якщо їх привозить спеціалізована компанія. Також за доробляння великих обсягів зерна в господарстві накопичуватиметься значна кількість відходів очищення, які можна відразу використати.

Коротко кажучи, клопоту буде чимало, але з тим господарство отримує дві основні переваги. Перша — це, звичайно, економія витрат на сушіння зерна. Не говоритимемо про абсолютні цифри, але правильне застосування альтернативного палива для зерносушарки дозволить витрачати від 1,5 до 3–3,5 раза менші кошти, порівнюючи з природним газом. Якщо ж правильно налагодити справу з половою і безплатно забирати її із сусідніх господарств та елеваторів, то цифри економії будуть набагато вищими.

Друга перевага застосування твердого палива — очевидна виробнича незалежність господарства. Якщо ми маємо накопичені власні запаси палива, то ми незалежні ні від сторонніх елеваторів, ні від постачання газу в мережі, ні від цін на блакитне паливо. Це може бути справді зручно, особливо якщо в організацію процесу інвестувати певні кошти й прорахувати все до дрібниць.

Ігор Коваленко

Перехідний період і гіпокальціємія у молочних...

Перехідний період у молочних корів вважається одним із найскладніших етапів виробничого циклу....

Коли сіяти кукурудзу

Останніми роками в Українісформувалася тенденція сіяти «королеву полів» якомога раніше. Зрозуміло,...

Точне внесення міндобрив

Комплекс управління технологіями точного землеробства ґрунтується на системі реалізації прийнятих...

АгроТренди

Канадський трактор удвічі дешевший за Zetor:фермер ремонтує сам

299
Трактор без комп'ютера. Ремонт власними руками. Ціна вдвічі нижча за Zetor. Канадська компанія URSA Ag будує техніку за принципом який великі виробники давно забули. Відео з засновником стало...

Як закарпатське село навчилося робити сир краще за Швейцарію

339
Тонна молока щодня, три сорти сиру і крамниця-кав'ярня в карпатському передгір'ї — так виглядає Нижнє Селище, яке один чоловік перетворив на туристичну візитівку Закарпаття. Фото: Петро Пригара....

Кожен другий аграрний дорадник має готове рішення для АПК — його не чують

244
Держава витрачає мільярди на підтримку аграріїв. Водночас тисячі фахівців дорадчих служб, які щодня працюють із фермерами в полях і на фермах, стоять осторонь ухвалення рішень. Нове дослідження...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.