Як Syngenta та ФГ «Широкоступ» утілюють агроценоз майбутнього

Країна має сільськогосподарські таланти. І потужні світові компанії, які сповідують по-справжньому креативний підхід, теж працюють на українській землі. Коли вони об’єднують зусилля, як це зробили Syngenta та фермерське господарство «Широкоступ», то зростають не тільки врожаї. На наших очах фактично проростає майбутнє сільського господарства. Майбутнє, де є місце дронам-обприскувачам ЗЗР і джмелям, штучним нейронним мережам і маленьким комашкам-ентомофагам. Гарне місце і гарні люди, які прикладають руки та розум до його творіння.

А от із часом нам усім не дуже пощастило. На календарі цього тяжкого року вже шостий місяць війни. Та саме під час відвідин селища Шубівка (нині Обухівського району на Київщині) ми, мабуть, дещо більше осягнули: якою вона є, якою може й має бути — рідна земля. Земля, яку варто плекати й захищати. Від ворога, від байдужості й хижацького ставлення.

Журналісти профільних ЗМІ завітали в гості до диких бджіл в мікрозаказнику ФГ «Широкоступ»

Люди, громада і держава

Коріння рідної землі. Шубівська земля, якою ми її побачили, варта таланту Пантелеймона Куліша чи самого Гоголя з його оспіваними хуторами: тихе плесо ставку під теплими пухнастими хмаринками, джмелі над травами гудуть, пахне стиглими вишнями й медом. Попри дещо похмуру погоду, щира тобі старожитня ідилія та й годі.

Розташована ця хутірська, а якщо на сучасний лад, то фермерська місцина поблизу Кагарлика. І якщо вдаватися до принагідних ремінісценцій, ідеться швидше про нео-хутір XXI сторіччя, земельним угіддям, технічній оснащеності та потенціалу якого могли б позаздрити більшість агропідприємств у Європі. А головне — щедра та гостинна шубівська земля стала справжньою оазою сучасних технологій сталого розвитку, що спрямовані в майбутнє.

Людина широких обріїв. І підходи, які сповідують у ФГ «Широкоступ», далекі від хуторянства в його огудному сенсі, такої собі психології на кшталт «мій хутір скраю». Олександр Широкоступ, керівник однойменного господарства, кандидат сільськогосподарських наук, людина із широким світоглядом та передовими методами ведення сучасного сільського господарства. Олександр Зозуля, кандидат біологічних наук, керівник регіональних технічних експертів компанії Syngenta в Україні, схарактеризував гостинного господаря просто: «Дуже класна людина, дуже добрий товариш. І водночас хороший керівник і добрий господар». Справді, технічна забезпеченість, напрацьовані сучасні технології виводять це фермерське господарство на передові позиції не тільки за українськими мірками.

Олександр Широкоступ, кандидат сільськогосподарських наук, керівник ФГ «Широкоступ»

Осередок сталих урожаїв. Олександр Васильович розпочав працювати на шубівській землі ще 1995 року. Спочатку обробляли всього 50 га ріллі, а тепер земельні угіддя ФГ «Широкоступ» зросли до 3 500 га. З року в рік зростали й врожаї. В господарстві вирощують такі культури, як озиму пшеницю, озимий ріпак, ячмінь озимий і ярий, горох, сою, соняшник, кукурудзу, цукровий буряк, гречку, квасолю. Тут підтримують і тваринництво, а це робочі місця на селі, соціальна складова.

Зміни під тиском війни. Як і в більшості господарств України, тут в особливій пошані були культури з високим експортним потенціалом. Але воєнні дії на теренах країни, блокування доступу до світових ринків змушують вносити корективи.

Звісно, що були зовсім інші плани. Хоча цьогоріч зміни були ще досить незначні. Можливо, ми швидко не відреагували на те, що нині відбувається. На наступний рік уже думаю працювати інакше, — каже Олександр Широкоступ. — Якщо треба буде виживати, то буде зменшуватися кукурудзяний клин. Додамо, скажімо, гречку, хоча на ній мало що можна заробить на нашому ринку. Або ціни захмарні, бо гречки немає. Або її повно, але ціни немає. Проте сподіваємося, що питання з реалізацією вирощеної продукції так чи інакше вирішиться. І докорінні зміни все ж не знадобляться.

Не опускати руки. Поточні результати цього року дають стриманий привід для оптимізму. Наприклад, посіяний на 260 га пивоварний ярий ячмінь вдалося реалізувати за хорошою ціною згідно з раніше укладеним контрактом із компанією Carlsberg Ukraine. Й посіви цього ячменю в наступнім планують на відсотків тридцять збільшити, якщо все буде гаразд із пивоварною галуззю. З олійних культур гадають наростити посіви сої до 500 га, бо є споживання на внутрішньому ринку. Також зростуть посіви цукрового буряку. Олександр Васильович погоджується, що це затратна й дуже складна культура, справді — вищий пілотаж агрономії, але ціна на нього нині хороша. Також свою роль відіграє і те, що укладено вигідний контракт із цукровим заводом, який забезпечує логістику доставки вирощеної продукції. Загалом є над чим працювати, і опускати руки ніхто не збирається.

Олександр Зозуля, к.б.н, керівник регіональних технічних експертів компанії компанії Syngenta в Україні, розповідає про інноваційне застосування дронів у сільському господарстві

Технології під сиреною. Та війна в країні й загальна економічна ситуація, хочеш не хочеш, зміщує пріоритети. Зрозуміло, що затратну частину потрібно зменшувати. Ті самі ціни на добрива просто захмарні, і дуже складно їх придбати. То ж якщо раніше живлення давали по максимуму, а тепер, прогнозують, що доведеться орієнтуватися лише відсотків на двадцять. Ясна річ, що не тільки з добривами важко.

Проблема також із пальним, без якого вся техніка стане. Взагалі всім добре відома проблема з енергоносіями могла б стати просто катастрофічною. Але не стала. Бо у ФГ «Широкоступ» за будь-яких умов налаштовані діяти, а не нарікати на труднощі. Так, була придбана якісна потужна зерносушарка українського виробництва, яка працює на пелетах із деревини. А для зберігання зерна, якщо не буде вирішено питання з його реалізацією, нашвидкуруч обладнають складські приміщення.

Опора для громади й держави. Робиться все, що від нас залежить. Головне для нас — це люди. Це громада й держава. Здавалося б, прості слова, але далеко не пусті. За ними — наполеглива повсякденна праця.

Насамперед не можна допустити заборгованості по заробітній платі та сплаті податків. Бо за ці кошти живе держава й громада. Далі потрібно забезпечити виплату паїв. Усе має бути вчасно і в повному обсязі.

Коли Олександр Широкоступ говорить про підтримку держави, мимоволі спадає на думку слова одного з найглибших українських мислителів В’ячеслава Липинського, що справжню міцну опору української державності ми знайдемо в особі заможного хуторянина, читай, фермера. Підґрунтям, основою української економіки сільське господарство вже стало. І це показово в нинішнє лихоліття.

Співпраця з найкращими. Всі ці складні завдання, що постають перед ФГ «Широкоступ», вирішуються у співпраці. Зокрема, з давнім партнером — компанією Syngenta.

Ми із Syngenta працюємо вже більше як 20 років. Більшість ЗЗР та насіння, зокрема соняшнику й кукурудзи, в нас саме цієї компанії. Чому? Скажімо, гібрид НК Кобальт торів уродив 14,5 т/га. Соняшнику в нас менше як 4 т не збирають. Захист теж не підводить. На ту саму кукурудзу вже не перший рік беремо тільки Елюміс®, який працює відмінно, просто бездоганно: забирає все, включно з тим же ваточником сирійським.

Рушійна сила землеробства. Рушійною силою роботи на землі мають інновації, орієнтація на ресурсо- та природоощадні технології. Експерти компанії Syngenta готові ділитися найкращим світовим досвідом у багатьох напрямах і втілювати їх в умовах реальних господарств. Так, наприклад, уже кілька років поспіль у ФГ «Широкоступ» реалізуються проєкти та рішення, які змінюють підходи до ведення сільського господарства. Вони містять системне протистояння ерозійним процесам, зменшення агрохімічного навантаження на ґрунт і агроценоз, відновлення родючості ґрунту, збереження біорізноманіття та навколишнього середовища. Результати у ФГ «Широкоступ» доводять, що здоровий спосіб землеробства, дружнє ставлення до природи без економічних ризиків і втрат, а навіть зі збільшенням урожайності, можливі вже тут і тепер.

З природою, а не всупереч. Валерій Дубровін, кандидат сільськогосподарських наук, менеджер із вуглецевого землеробства і здоров’я ґрунту компанії Syngenta в Україні розповів про ключові особливості діяльності компанії в боротьбі з кліматичними змінами та впровадженні принципів здорового землеробства.

Глобальне сільське господарство може стати не загрозою для клімату, а його рятівником. І так зване карбонове, або вуглецеве, землеробство — це як раз ефективне вилучення СО2 з атмосфери через фотосинтез рослин і його консервування (секвестрація) у вигляді органічної речовини в ґрунті. Це основа здоров’я ґрунту. Власне це і закладено в природі. Питання тільки в тому, як їй допомогти.

Здоровий спосіб землеробства — це також і збереження біорізноманіття: зросте врожайність і зменшаться витрати на контроль певних шкідливих організмів. Турбота про наших сусідів по планеті, царство живих організмів. Дивися, як в природі, і зроби максимально так само у своєму господарстві.

Здорові способи землеробства. Збереження здоров’я ґрунту, тих ресурсів, які ми беремо в природи та наступних поколінь, доступне тільки за здорових способів землеробства. Вони добре відомі й достатньо прості:

• Земля має бути з рослинами протягом якомога тривалішого періоду в сезон: система сівозмін із проміжними та покривними культурами, ротація культур із великою і малою біомасою;
• Диверсифікація сівозмін — чим більше різноманіття культур у сівозміні, тим краще для ґрунту, економіки, керування ресурсами і ризиками;
• Усунення чорних парів, які пришвидшують руйнування органічної речовини в ґрунті в кілька разів;
• Накопичення і збереження рослинних решток на полях;
• Мінімізація будь-якого втручання в ґрунт, орієнтація на такі системи обробітку, як strip-till, verti-till, в ідеалі no-till;
• Гармонійне керування живленням і захистом рослин;
• Підтримка біорізноманіття конкретними заходами: збереження природних ареалів, вирощування квітучих рослин для підтримки комах-запилювачів й інші заходи.

Нові обрії інновацій

Захист рослин із неба. Системне впровадження та реалізація принципів здорового землеробства має ґрунтуватися на сучасній технологічній базі й інноваційних рішеннях. Зокрема, це стосується захисту рослин. Олександр Зозуля розповідає про внесення ЗЗР за допомогою дронів:

Наша компанія активно розпочала працювати в цьому напрямку. Внесення за допомогою дронів може бути оптимальним рішенням для невеликих господарств, які не в змозі купляти техніку для якісного обприскування. Також це є рішенням, наприклад, для обробки високорослих культур у зрілих фазах розвитку або коли не можна зайти в поле через погані погодні умови.

Одна з переваг малооб’ємного обприскування — це значна економія води та інших ресурсів. На обробку витрачається до 10 л води, а не 200 л і більше, немає витрат органічного палива. Додаткові переваги: повна автоматизація процесу, відсутність контакту людини з пестицидами під час обприскування, мінімізація ймовірного негативного впливу людського чинника. Торік в Україні дронами було оброблено 1 млн гектарів, що зменшило на 14 тис. тонн викиди вуглецю.

Дрони в садах і на городах. Значні перспективи також мають наземні самохідні дрони, які застосовують насамперед для роботи із садовими й овочевими культурами. Це поки що рідкість для України, проте Syngenta вже розпочала успішно випробовувати їх у роботі, напрацьовуючи найефективніші технологічні рішення.

Переваги застосування наземних дронів для обприскування теж очевидні. Якщо за традиційної обробки норма виливу води в саду становить 800–1200 л, тут вона зменшена до 200–250 л. Крім того, економиться сам препарат. Річ у тім, що норма виливу води й концентрація діючої речовини залежить від площі листкової поверхні. На садових культурах цей індекс простіше порахувати, ніж на польових.

Такий метод обробки дозволяє зменшити пестицидне навантаження на навколишнє середовище та їхні залишки у вирощеній продукції.

Нейромереживо для аграрія. Аби з’ясувати все про ту чи іншу культуру в полі, дати максимально правдивий прогноз її розвитку, провідні агровиробники вже застосовують штучні нейронні мережі. Особливо наочно це видно на прикладі поля соняшнику з нерівномірним дозріванням у конкретному господарстві. Олександр Зозуля ділиться доробками компанії Syngenta щодо застосування штучних нейронних мереж у рослинництві: «Скажімо, фахівці вже мають спектральні знімки, індекс вегетації тощо. Але тут дуже велика кількість перемінних чинників, і звичайний математичний інструмент не допоможе якісно спрогнозувати: які будуть втрати під час збирання, чи варто робити десикацію?

Саме за допомогою нейромереж можливо обробити та зважити всі необхідні чинники. І змоделювати всі потрібні рішення. Такі новітні підходи дають можливість визначити потенційні втрати на окремому полі, базуючись на відмінностях у дозріванні, вологості насіння, площі рослин із різним рівнем дозрівання та інших чинниках.

Фахівці Syngenta стверджують, що похибка аналізу й прогнозу становить близько одного відсотка. Варто наголосити, що рішення на основі нейронних мереж — гнучкі, бо система надалі може удосконалювати точність передбачень мірою накопичення даних. Олександр Зозуля констатує, що похибка аналізу й прогнозу в межах одного відсотка.

Ми можемо надати релевантну інформацію для виробничих прийнять рішень. Використання нейромереж дозволяє моделювати необхідні рішення, надає можливість прогнозувати процеси на основі безлічі різноманітних вхідних чинників. На цьому прикладі ми можемо визначити потенційні втрати по полю, базуючись на розбіжностях у дозріванні, вологості насіння, площі рослин із різним рівнем дозрівання та інших чинниках. Фахівці Syngenta підтверджують, що похибка аналізу й прогнозу становить близько 1%. Важливим є те, що рішення на основі нейронних мереж є гнучкими, бо система надалі може удосконалювати точність передбачень мірою накопичення даних.

Дах для комах

Запилення майбутнього. Так і ввижається картина прогнозованого майбутнього сільського господарства: дрони над соняхом гудуть, штучні нейромережі збирають пилок даних… Та у футуристичному запалі не слід забувати й про даних нам самою природою помічників. Напевно навіть штучна нейромережа підтвердить: ніякі дрони не замінять бджіл і диких запилювачів.

У рамках The Good Growth Plan у 2022 році було продовжено дослідження біорізноманіття комах-запилювачів і розроблено заходи про їх збереження/збільшення чисельності у ФГ «Широкоступ».

Останній джмелиний бастіон. Михайло Філатов (кандидат біологічних наук, доцент кафедри зоології, ентомології, фітопатології, захисту і карантину рослин Державного біотехнологічного університету ім. Б. Литвинова) наголосив, що, наприклад, джмелі — вкрай корисна, дуже потрібна група комах-запилювачів. Згідно з проведеними дослідженнями в агроценозі ФГ «Широкоступ» було знайдено 10 видів цих істот. Ареал їх існування містить полезахисні лісосмуги без трав’янистого шлейфа та зі шлейфом, поля ентомофільних культур (соняшник і гречка), схили біля водойм, узбіччя доріг, а також пилконектароносний конвеєр.

Найбільша кількість джмелів спостерігається на схилах біля водойм. На них не ведуть сільськогосподарську діяльність, роками зберігають мелітофільну рослинність. Подібна ситуація й на схилах балок і ярів. На другому місці за чисельністю популяції джмелів лісосмуги з трав’янистим шлейфом, узбіччя доріг і пилконектароносний конвеєр. Але коли поглянути на ситуацію взагалі, то вся картина з джмелями досить сумна.

Та нині ви бачите найцікавіші й водночас нерадісні цифри. В лісосмугах без трав’янистого шлейфа кількість джмелів падає в 10 разів, як порівняти з насадженнями зі шлейфом. Що потрібно робити, щоб зберегти й збільшити кількість комах-запилювачів, комах-ентомофагів і взагалі біорізноманіття наших агроценозів? Насамперед зберегти лісосмуги та їх трав’янисті шлейфи. Адже це останній бастіон, де зберігаються запилювачі нашого врожаю, а також комахи, які його захищають. Вони відіграють колосальну роль, адже медоносна бджола — це не основний запилювач.

Мертві бджоли не гудуть. За словами Михайла Філатова, нині ситуація в багатьох господарствах просто катастрофічна. Річ у тім, що в земельному кадастрі трав’янисті шлейфи при лісосмугах фактично додано в площі земельних ділянок. І їх розорювання йде стрімкими темпами.

Хтось із «великих господарів» може знизати плечима: «У мене так голова забита, яке, у біса, там іще біорізноманіття? Та хай ті дикі бджоли та джмелі хоч тисячу років собі не гудуть. У мене он де гуркотять такі потужні трактори й комбайни, що землю перевернуть і видеруть той урожай!» Думка досить таки поширена, мовляв, мій холдинг скраю — я лише про свої врожаї дбаю.

Незважаючи на всю широчінь ланів, це як раз те саме хуторянство в огуднім сенсі цього слова. Нестримане розорювання нині — це розорення для господарства, країни й людства завтра. Глобальне завтра. Без цього комашиного гудіння трактори й комбайни просто заржавіють, адже добрих три чверті вирощуваних культур у світі не зможуть дати врожаї. Натомість турбота про маленьких комашок-запилювачів, гармонійне додавання їх в агроценоз здатні наростити врожай на третину й навіть більше, покращити його біохімічні, якісні показники.

«Готелі» для диких бджіл. Один зі способів збереження різноманіття — це штучне розведення та відновлення популяції диких запилювачів й ентомофагів. У цьому напрямі теж триває робота, незважаючи на воєнні дії, що точаться в країні. Починаючи з 2019 року, в рамках проєкту зі збереження біорізноманіття ФГ «Широкоступ» за допомогою спеціалістів Syngenta та науковців профільних інститутів виготовили «готелі» для поодиноких диких бджіл та інших запилювачів із дерев’яних колод, порожнистих частин стебла рослин, тростин. Основна маса заселення проводиться бджолами осмії рогатої. Ця дика бджола хоча і меду не дає, запилює в 3–5 разів більше квітів, ніж медоносна. А не запилена квітка — це пустоцвіт, втрачений урожай. У деяких країнах світу цей вид масово розводять для запилення плодово-ягідних культур, культур захищеного ґрунту, а також ріпаку. І агровиробники отримують дивовижний ефект.

Міфи нашого поля. Також звернули увагу на таку дражливу тему, як масова загибель медоносних бджіл начебто від пестицидів. Наприклад, побутує думка, що за сівби вакуумною сівалкою сої чи іншої культури пестицидний пилок із протруєного насіння створює своєрідну червону смугу на поверхні ґрунту, яка нібито приваблює бджіл. Яскравий образ, але далекий від реальності. Висновки вчених одностайні: бджоли взагалі не бачать червоного кольору через специфіку свого зору. І якщо вже трапляється загибель бджіл, то така біда стається через хвороби, неправильну підгодівлю тощо, а не від привабливих червоних смуг. А де диким бджолам та джмелям добре жити — так це в мікрозаказнику ФГ «Широкоступ», де на місці колишнього звалища брухту тепер цвіте медоносна фацелія й збудовано «готелі» для запилювачів. Тут вони можуть отримати поживу, почуватися в повній безпеці та вільно розмножуватися.

ФГ «Широкоступ» — яскравий приклад того, що живе біорізноманіття активній господарській діяльності зовсім не на заваді. А навіть навпаки.