При внесенні добрив має бути баланс між підтримкою родючості ґрунту та економічною ефективністю в цілому технології живлення

Вносити більшу кількість добрив потрібно тоді, коли це призводить до збільшення врожайності конкретної культури. Якщо в ґрунті достатній рівень елементів живлення і додаткове внесення не впливає на прибавку врожайності – норма внесення повинна компенсувати винос конкретною культурою. Це створюватиме умови підтримки рівнів агрохімічних характеристик ґрунту на сталому рівні. Працювати треба на перспективу: не тільки в цьому сезоні отримати врожай, але й в наступному році. На цьому наголосив директор з виробництва Агробізнесу KERNEL Костянтин Шитюк, на конференції «Економіка удобрення – 2022».

«Немає різниці між поняттями «іноземний» чи «вітчизняний» метод вимірювання характеристик ґрунту. Порівнювати потрібно не термінами, а зважати на суть цих методів, які витяжки та з якими характеристиками застосовуються, щоб вилучити той чи інший елемент живлення з ґрунту. Кожен з методів має свої особливості, проте, перш ніж назвати його ефективним, потрібно довести це не лише в теорії, а й на практиці. 

Ми в Kernel Lab використовуємо ті методи, які в дослідах з живлення на п’яти експериментальних полігонах в різних регіонах України щороку підтверджують свою ефективність. У нас відпрацьована власна гібридна модель тестування ґрунту. Наприклад, фосфор та органічна речовина – вітчизняні методи, рівень рН–ґрунту у всьому світі оцінюється однаково, щодо калію, вмісту мікроелементів, гранскладу – використовуємо закордонні, переважно американські методики. Бачимо експериментально на полях у різних зонах, що це дійсно працює. 

Зараз на ринку активно з’являються різні моделі обладнання, які дозволять в полі експрес-методом визначити комплекс показників ґрунту без лабораторного аналізу. Це так звані неруйнівні методи, але вони, по суті, вимірюють тільки відносні, дотичні до потрібних нам фізико-хімічних параметрів ґрунту, а реальні агрохімічні характеристики просто моделюються. Визначити на цих даних, що потрібно рослині в конкретний період росту і на конкретному полі, – це безперспективна річ. Тому для мене актуальний класичний підхід з лабораторними методами вимірювання всіх показників, які визначаються в доступній формі.

У KERNEL ми сформували власну систему агрохімічного обстеження ґрунтів, порівнювали результати з кількох лабораторій. Маючи свої, ми замовляли тестування на окремих полях ще в 6-7 лабораторіях з усього світу, щоб зрозуміти своє місце серед тих досліджень і рекомендацій. На сьогодні знайшли оптимальну модель роботи, яка виправдовує себе в полі. Але на цьому не зупиняємося. Треба робити такі дослідження кожні 2-3 роки. Паралельно ми робимо міжлабораторні порівняння, щоб перевірити точність вимірювань методами, які стали у нас стандартними.

Методи розрахунків норм удобрення ґрунту зводяться до необхідності забезпечити планові показники урожайності культур з мінімально достатніми для цього затратами. Вносити більшу кількість добрив потрібно тоді, коли це веде до збільшення врожайності конкретної культури й окупається прибавкою врожаю. Має бути баланс між підтримкою родючості та економічною ефективністю в цілому системи живлення.

Процеси, які відбуваються в ґрунті, ще залишаються до кінця не відомими, їх складно описати чіткими рівняннями. Елемент живлення, яким ми вносимо в процесі удобрення, частково забезпечує потребу рослини на цей сезон. Інша його частина впливатиме на поживний режим ґрунту вже в наступних сезонах (крім азоту, сірки). Система удобрення в нашій компанії – це щось середнє між підживлювати рослину і підтримувати баланс елементів у ґрунті. Підживлювати рослину чи підживлювати ґрунт? Ці стратегії не суперечать і не виключають одна одну. Як на мене, вони можуть доповнювати і поєднуватися в одній системі живлення. На низьких рівнях забезпечення і з низьким показником родючості потрібно працювати над живленням ґрунту, на достатніх – над живленням культури. У будь-якому разі стратегія удобрення має передбачати, що врожай потрібно отримати не тільки в цьому сезоні, але й у всіх наступних. 

У 2022 році у KERNEL ми не зменшували рівні удобрення культур. Все залишилося в балансі, як для себе і планували. Змогли вчасно закупити добрива і забезпечити виробничу потребу цього року. У 2023 році будемо орієнтуватися на ситуацію на ринку добрив, доступність їх і вартість, оцінимо яку собівартість вони формуватимуть. Якби там не було, якщо постійно і системно працювати над удобренням, то буде більша гнучкість у прийнятті рішень щодо оптимізації живлення в межах одного року».

Тетяна Ковальчук

Дивіться також: