Кредити: застава зерна подорожчала на 87 відсотків
- Деталі
- Аграрні новини
- 336
Той самий обсяг зерна тепер дає банку майже вдвічі більше забезпечення. Для господарства це шанс не продавати врожай одразу після збирання за нинішніми цінами, а перечекати — щоправда, шанс дістанеться не всім.
Національний банк підвищує коефіцієнт ліквідності зерна як банківської застави з 0,4 до 0,75, звертає увагу економіст Олег Нів'євський в економічному дайджесті у своєму Telegram-каналі.
Механізм пояснюється на простому прикладі. Якщо зерно має ринкову вартість 10 млн грн, то раніше банк міг зарахувати його як забезпечення лише на 4 млн грн. Тепер той самий обсяг ураховується вже на 7,5 млн. Тобто визнана заставна вартість зростає на 87,5%.
Практичний наслідок подвійний: аграрій може або отримати більший кредит під той самий обсяг зерна, або забезпечити попередній кредит меншою заставою.
Навіщо це зараз
Значення цієї зміни визначається ситуацією на ринку. Пшеницю на елеваторі нині важко продати навіть по 7 тис. грн за тонну, а готівкою з поля пропонують 4–4,5 тис. грн — за витрат близько 30 тис. грн на гектар це для більшості господарств збиток.
Підвищений коефіцієнт дає можливість залучити обігові кошти під заставу врожаю, не продаючи його одразу після збирання за невигідною ціною. Тобто зерно лишається на зберіганні, а гроші на осінню посівну господарство отримує з кредиту.
Автоматичного збільшення кредиту не буде
Тут потрібне головне застереження. Зміна коефіцієнта не означає, що банк видасть більше грошей будь-кому, хто прийде із зерном.
Кредитна установа і далі оцінюватиме платоспроможність позичальника, якість та умови зберігання зерна, наявність і коректність документів на нього, а також ризик падіння ціни на момент можливої реалізації застави.
За оцінкою економіста, це радше плюс для тих, хто вже є клієнтом банку, ніж для нових позичальників. Те саме стосується й портфельних гарантій на 20,8 млрд грн, які держава надала 19 банкам: найбільшу користь отримають підприємства, що вже перебувають у співпраці з фінансовими установами. Для решти, а це приблизно половина сільгосппідприємств за його оцінками, зміни не означатимуть нічого.
Тобто інструмент розширює можливості там, де кредитна історія вже напрацьована, і майже не змінює становища господарств, які до банків досі не зверталися.
Читайте також: Економіка АПК: головне за тиждень