Schaumann — спеціаліст із кукурудзяного силосу

Збирання кукурудзи на силос лише здається справою звичною й нескладною. Скільки саме кукурудзяного силосу має бути в раціоні, яку обрати довжину різки та у якій фазі заходити в поле — питання, навколо яких не вщухають суперечки. Проте на практиці в більшості господарств кукурудзу збирають не тоді, коли треба, а тоді, коли «дійшли руки». І, попри всі дискусії, до цієї операції досі ставляться як до чогось рядового.

Тим часом саме кукурудзяний силос найчастіше й визначає, наскільки продуктивним буде стадо і чи виявиться тваринницький напрям прибутковим. Високі надої потребують передусім енергії. Приблизно половину її дає концентратна частина раціону, а другу половину зобов’язані забезпечити об’ємисті корми.

Звідки береться енергія силосу

Кукурудзяний силос покликаний внести до раціону мегаджоулі, яких бракує. Корова отримує енергію з двох його складових — крохмалю та НДК (клітинних стінок). Звідси простий висновок: енергетична цінність силосу напряму залежить від кількості та перетравності цих компонентів, а це, свою чергу, визначається гібридом, фазою розвитку рослини та технологією збирання — ступенем подрібнення та якістю консервації.

Не менш важливий і ще один компонент — цукор. На перших етапах рослина накопичує його як джерело енергії для росту, а згодом поступово перетворює на крохмаль та інші вуглеводи. Цукор потрібен бактеріям під час консервації, а його залишок у готовому силосі значною мірою задає смакові властивості корму: чим більше залишкового цукру, тим охочіше тварини поїдають такий силос.

Коли заходити в поле

Наші власні спостереження підтверджують: збирати кукурудзу слід у той момент, коли вміст цукру та крохмалю в рослині сягає максимуму (рис. 1). Саме в цій фазі в рослині зосереджено найбільшу кількість енергії у найзасвоюванішій формі. Варто пройти цей енергетичний пік — і крохмаль починає засвоюватися гірше, цукру стає менше, а стебло поступово перетворюється на солому. Чекати, поки весь цукор перейде в крохмаль і крохмалю накопичиться максимум, не потрібно.

Точно вгадати оптимальний строк збирання непросто. Зорієнтуватися допомагають кілька орієнтирів:

• суха речовина всієї рослини — 28–32 %;
• суха речовина качанів — близько 40 %;
• зерно пожовкло приблизно на третину.

Але найнадійніший шлях — віддати проби до лабораторії й визначити вміст цукру, крохмалю та НДК.

Коли погода вносить корективи

Наведені рекомендації справедливі для звичайної погоди. Посуха змінює картину: качани можуть узагалі не сформуватися, а рослина буквально на очах перетворюється на солому. Тут варто розрізняти два сценарії.

1.Температурний стрес під час цвітіння

За спеки в період цвітіння кукурудза не формує качанів і поступово підсихає. У такій масі залишається багато цукрів, яким «нікуди йти» (вони не переходять у зерно). Ситуація небезпечна: після відкриття траншеї це ідеальне середовище для бурхливого розвитку плісняви та дріжджів. Збирати такі посіви потрібно за сухої речовини близько 28 %. Підкаже й зовнішній вигляд — нижня частина стебла червоніє. Кормова цінність такого силосу невисока, але він усе ж здатен поповнити кормову базу господарства.

2 Температурний стрес після цвітіння

На жаль, останніми роками це трапляється дедалі частіше. Кукурудза дозріває стрімко, листя підсихає, асиміляція порушується. Такі посіви треба встигнути зібрати до досягнення 32 % сухої речовини. Орієнтиром слугує довгий листок самого качана: щойно він висох — час починати збирання. За такою кукурудзою потрібно стежити буквально щодня. Якщо рослини вже постраждали від посухи, то після дощу сухе листя миттєво атакують пліснява й дріжджі. Під час збирання важливо неухильно дотримуватися усіх правил силосування та застосовувати високоякісні консерванти, здатні стримати вторинну ферментацію.

Довжина різки — вічна тема

Окрема й незмінно гостра тема — довжина різки кукурудзяного силосу. Численні досліди різних інститутів сходяться на оптимумі 5–8 мм. За такої різки консервація (ферментація) відбувається найефективніше, а корова отримує з корму максимум енергії. При цьому не можна забувати про структурність усього раціону, яка залежить від технології його приготування.
У багатьох господарствах під час приготування раціону всі його компоненти сильно подрібнюють. У такому разі я раджу трохи збільшити довжину різки кукурудзи — до 10–15 мм, але обов’язково за умови повного дроблення зерна. Залежить довжина різки й від вологості: що вища суха речовина, то коротше треба різати. Від довжини часточок напряму залежить і якість трамбування — тобто повнота видалення залишкового повітря.

Трамбування: не швидкість, а рівномірність

Трамбування — ще один етап, на якому припускаються безлічі помилок. Його ефективність визначається сухою речовиною (що вона вища, то «пухкіша» маса в траншеї), довжиною різки, товщиною шару, масою техніки та шириною її коліс. Досі недооцінюють значення товщини шару, а оптимум тут — близько 10–15 см. Рівномірно розподілити масу тонким шаром по всій площі траншеї значно важливіше, ніж довго утрамбовувати її вночі.

Про консерванти: чому біологія й чому саме Bonsilage

Під час закладання кукурудзяного силосу я рекомендую застосовувати біологічні консерванти. Молочнокислі бактерії (за винятком окремих штамів) «пересуватися» не вміють, тому вносити препарат потрібно безпосередньо в процесі збирання — тільки так його вдається рівномірно розподілити по всій масі.

Головне завдання, яке має вирішувати консервант під час заготівлі саме кукурудзяного силосу, — боротьба з вторинною ферментацією. Тому в його складі мають бути штами, що пригнічують розвиток грибів. Сучасні консерванти водночас розв’язують і супутні проблеми — пов’язані як із годівлею, так і зі здоров’ям тварин.

Компанія Schaumann об’єднала свої біологічні консерванти для кукурудзи у три лінійки Bonsilage: BASIC — базова оптимізація ферментації (BONSILAGE MAIS), SPEED — коротка силосна витримка (BONSILAGE SPEED M) та FIT — енергетичний профіль і фітнес корови (BONSILAGE FIT M). Кожен продукт має свою «нішу», і саме правильний вибір під конкретне господарство робить різницю між середнім і відмінним силосом.

BONSILAGE MAIS — надійна класика

BONSILAGE MAIS — біологічний консервант на основі продуманої комбінації гомо- та гетероферментативних молочнокислих бактерій (Lactobacillus plantarum, Pediococcus pentosaceus, Lactobacillus buchneri). Гомоферментативні штами швидко знижують pH на старті силосування, а гетероферментативний L. buchneri забезпечує контрольоване утворення оцтової кислоти та 1,2-пропандіолу (пропіленгліколю). Оцтова кислота пригнічує ріст плісняви й дріжджів та помітно підвищує аеробну стабільність силосу на площі зрізу, а пропандіол слугує додатковим джерелом енергії. Крім того, BONSILAGE MAIS покращує перетравність та підвищує концентрацію енергії в силосі — у середньому по дослідах приріст становить близько +0,27 МДж ЧЕЛ/кг СР.

Сфера застосування: силосування кукурудзи (28–35 % СР) та зернових культур GPS (30–40 % СР). Норма внесення — 1 г/т силосованої маси, мінімальна витримка — 8 тижнів.

 

BONSILAGE SPEED M — коли силос треба відкривати рано

Ключова відмінність лінійки SPEED — ексклюзивний Schaumann штам Lactobacillus diolivorans. Він забезпечує швидке утворення оцтової кислоти, завдяки чому силосна витримка скорочується до двох тижнів — при мінімальних втратах і найвищому енергетичному вмісті. Уже через 14 днів дріжджі та плісняві гриби пригнічуються настільки ефективно, що силос можна безпечно згодовувати з високою аеробною стабільністю. За результатами випробувань DLG, аеробна стабільність кукурудзяного силосу з BONSILAGE SPEED M зростає в середньому на 3,2 доби — і продукт має подвійну відзнаку DLG-Qualitätssiegel у категорії «2» (покращення аеробної стабільності).

Сфера застосування: кукурудзяний та GPS-силос у діапазоні 25–45 % СР. Це рішення номер один, коли між збиранням і відкриттям силосу мало часу, коли силос закладають у рукави з швидким використанням або коли поле постраждало від температурного стресу і сировина сильно заражена дріжджами (недарма практики називають SPEED M «вбивцею дріжджів».

BONSILAGE FIT M — енергія й фітнес корови

BONSILAGE FIT M — вибір для енергетично насичених кукурудзяних та GPS-силосів, коли мета не лише зберегти корм, а й підтримати обмін речовин високопродуктивної корови. Спеціально підібрана комбінація гомо- та гетероферментативних молочнокислих бактерій (зокрема штам L. buchneri 1k2075, ексклюзивний для Bonsilage) зміщує спектр ферментаційних кислот у бік оцтової кислоти та пропіленгліколю. Одна банка BONSILAGE FIT M виробляє в середньому 400 кг пропіленгліколю — це близько двох бочок глюкопластичного джерела енергії, яке безпосередньо розвантажує метаболізм корови на старті лактації та знижує ризик кетозу й ацидозу.

Сфера застосування: усі крохмалисті силоси (кукурудза, зернові GPS) із вмістом сухої речовини 25–45 %. Норма внесення — 1 г/т (300 000 КУО/г маси), мінімальна витримка — 8 тижнів. FIT M особливо виправданий у стадах із високим генетичним потенціалом, під час транзитного періоду та там, де хочуть отримати «два в одному» — і стабільний силос, і додаткову підтримку здоров’я тварин.

Який Bonsilage коли обирати

Для органічного виробництва в Україні

Для господарств, що працюють у сегменті органічного/біологічного землеробства, Schaumann випускає окрему серію під позначенням «B bonsilage». Це ті самі перевірені штами молочнокислих бактерій, але у формуляціях і на носіях, дозволених регламентами (ЄС) № 2018/848 та (ЄС) № 2021/1165 для органічного виробництва.

В Україні для органічного тваринництва наразі доступні дві найбільш затребувані позиції для кукурудзи:

• B BONSILAGE FIT M — коли потрібен пропіленгліколь і енергетика раціону навіть в органічному стаді;

• B BONSILAGE SPEED M — коли ключове завдання — коротка витримка і швидка аеробна стабільність, особливо у стресових умовах збирання.

Це рішення дозволяє органічним господарствам користуватися тими самими дослідженими механізмами дії (штами L. buchneri 1k2075 та L. diolivorans), що й звичайні ферми, — без компромісів для сертифікації. 

Як зрозуміти, чи вийшов якісний силос

Чи вийде зрештою якісний кукурудзяний силос — покажуть продуктивність і здоров’я корів. Об’єктивну картину дає й лабораторний аналіз, який можна й потрібно проводити. Відмінний індикатор не лише якості силосу, а й правильності балансування раціону — вміст крохмалю в калі дійних корів. Оптимум — близько 2 %, прийнятно — близько 5 %. На жаль, нерідко цей показник сягає 7 %, а іноді перевищує й 10 %. Для довідки: 7 % крохмалю в калі відповідають приблизно 1,5 кг кукурудзяного зерна на голову на добу, яке проходить транзитом. До таких втрат призводять:

• запізніле збирання кукурудзи на силос (висока частка скловидного крохмалю);
• великі, неподрібнені часточки зерна в силосі;
• неправильно відрегульована збиральна техніка;
• невдало підібраний гібрид кукурудзи.

Про що говорить колір силосу

Червоні або темно-коричневі смуги в кукурудзяному силосі бачили, мабуть, багато хто. Це наслідок дії високої температури через залишкове повітря в масі — прямий результат поганого трамбування. Найчастіше такі ділянки помітні згори або по краях траншеї. Під дією високої температури силос стає нестабільним і втрачає смакові властивості для корів.
По-справжньому небезпечним є яскраво-жовтий колір силосу, іноді супроводжуваний виділенням жовто-оранжевого газу. Це діоксид азоту (NO₂): потрапляючи у вологе середовище, він утворює азотну кислоту, яка роз’їдає легені. Таке трапляється за високої частки нітратів у кукурудзі — наприклад, після посухи та за високих доз добрив. Тому силоси з підвищеним вмістом нітратів слід відкривати обережно, особливо якщо маса зберігається в рукавах або вертикальних силососховищах. 

 Червоні або темно-коричневі смуги в кукурудзяному силосі — наслідок поганого ущільнення

  Ян Роусек, компанія «Шауманн»