Брюссельська капуста залишається нішевою культурою для українського овочівництва, попри високий потенціал споживчого попиту та доданої вартості. Водночас нові наукові дані підтверджують: ключ до рентабельності цієї культури — не лише сорт, а й правильна схема розміщення рослин.

Про це свідчать результати досліджень науковців НУБіП України. Як наголошують В. Кутовенко, канд. с.-г. наук, та Р. Гавриленко (НУБіП України), сьогодні брюссельська капуста в Україні недооцінена, хоча має серйозні ринкові перспективи.

«Перспективним видом в Україні є капуста брюссельська, яка характеризується високими смаковими властивостями, біохімічним складом, низькою енергетичною цінністю», — зазначають автори.

Науковці підкреслюють, що головочки містять легкозасвоювані білки, вітаміни С, РР, К, групи В, каротин, мінеральні солі та клітковину, що робить продукт привабливим для здорового харчування і переробної промисловості.

Чому культура не стала масовою

Попри очевидні переваги, культура залишається малопоширеною. Як пояснюють дослідники, одна з головних причин — нестача відпрацьованих агротехнологій.

«В Україні капуста брюссельська відноситься до малопоширених видів. Однією з причин є недостатнє вивчення питань удосконалення прийомів вирощування, зокрема схем розміщення», — зазначають В. Кутовенко та Р. Гавриленко.

Саме схема посадки безпосередньо впливає на формування врожаю, рівномірність головочок і стійкість рослин до стресів.

«Оптимізація площі живлення рослин сприяє покращенню фотосинтетичної активності, більш рівномірному формуванню головочок, зменшенню ураження хворобами та пошкодження шкідниками», — підкреслюють науковці.

Як вивчали вплив густоти рослин

Дослідження проводилися з гібридом Франклін F1 у навчально-науковому центрі НУБіП України.

Як повідомляють автори, випробовували три схеми посадки:

«Досліджували схеми 70 × 50 см (28,6 тис. шт/га), 70 × 40 см (35,7 тис. шт/га), 70 × 30 см (47,6 тис. шт/га). За контроль було взято схему 70 × 50 см». Збирання врожаю проводили у два етапи — наприкінці вересня та наприкінці жовтня. «За першого збирання врожаю було зібрано приблизно третю частину врожаю… Частина продукції була пошкодженою шкідниками», — зазначають дослідники.

Натомість другий етап показав іншу картину: «За другого збирання врожаю… головочки мали кращий зовнішній вигляд, що позитивно вплинуло на якість продукції».

Густота визначає строки достигання

Науковці зафіксували пряму залежність між густотою стояння та швидкістю формування врожаю. «Початок технічної стиглості за густоти рослин 28,6 та 35,7 тис. шт/га спостерігався на 37 та 39 добу…, а за густоти 47,6 тис. шт/га — на 42 добу», — йдеться у дослідженні.

Тобто загущення не лише погіршує якість, а й затягує вихід продукції на ринок.

Де формується найбільш рентабельний урожай

Найбільш переконливі результати отримано за найрідшої схеми посадки. «Найбільшу кількість головочок формували рослини за схеми 70 × 50 см — 75 шт. При цьому вони відзначалися найбільшою масою — 6,3 г та загальною масою з рослини — 472 г», — зазначають В. Кутовенко та Р. Гавриленко.

Для порівняння, за загущеної схеми: «Найменше головочок утворювалося за схеми 70 × 30 см — 57 шт, із загальною масою 417 г». Якість продукції: різниця до 11%

Схема посадки напряму вплинула і на товарність врожаю. «Найвищою товарність було відмічено за схеми 70 × 50 см — 97%… Найнижчою — за схеми 70 × 30 см — 86%», — підкреслюють автори.

Для комерційного виробника це означає різницю у десятках тонн кондиційної продукції з гектару. Дослідження НУБіП України фактично формує практичну дорожню карту для фермерів, які розглядають брюссельську капусту як нішеву, але маржинальну культуру.

Менша густота посадки забезпечує швидший вихід на ринок, більші та однорідніші головочки, вищу товарність, кращу рентабельність виробництва.

У поєднанні з трендом на здорове харчування це відкриває для брюссельської капусти нові перспективи в Україні — за умови правильної агротехнології вже на етапі висаджування.

 

Пише east-fruit.com.

Усім плугам – плуг!

Н адпотужна модель LEMKEN DIAMANT 18 створена спеціально для виконання оборотної оранки за...

Розкласти, зберегти, захистити: що дає обробіток...

Котки-подрібнювачі BEDNAR TILLCUT – це ефективний спосіб механічного обробітку пожнивних решток,...

Фермерський елеватор: як змінилися підходи до...

Фермерський елеватор десять років тому і фермерський елеватор сьогодні — це, як кажуть в Одесі,...

АгроТренди

Прибуток 100 тис. з гектара — фермер знайшов прибуткову нішу

1506
40-50 тисяч гривень на рік. Саме такий чистий прибуток обіцяли традиційні зернові й олійні культури на 24 гектарах орендованої землі на Харківщині. Фермер порахував — і зрозумів що про розвиток...

Дороги не чекають на бюджет — бізнес сам лагодить інфраструктуру

557
Поганий шлях до елеватора — це не просто яма в асфальті. Це знижене на третину навантаження зерновоза взимку і в бездоріжжя зимовий період. Це довша дорога для швидкої допомоги. Саме тому фермери на...

Agromino продає термінал Чорноморськ: стратегія вивільнення капіталу і тренд в АПК

466
42 тис. га земельного банку. Власний портовий термінал що перевалив 400+ тис. т за сезон. Здавалось би — ідеальна вертикальна інтеграція. Але новий CEO Agromino вирішила інакше: термінал...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.