Природна стійкість диких свиней може стати основою вакцини проти АЧС

Міжнародна група науковців активізувала дослідження природної стійкості диких африканських свиней до африканської чуми свиней (АЧС) у надії наблизитися до створення ефективної вакцини. Дослідники з Інституту Пірбрайта у Великій Британії у співпраці з Інститутом Росліна зосередилися на вивченні імунної відповіді як домашніх, так і диких свиней, зокрема африканських бородавочників і червоних річкових кабанів, які не хворіють на АЧС, попри здатність переносити вірус.

Африканська чума свиней залишається однією з найбільших загроз для світового виробництва свинини. Вірус є смертельним для домашніх свиней і диких кабанів у Європі та Азії, але не спричиняє клінічних проявів у диких африканських видів. Через відсутність безпечної та ефективної вакцини контроль АЧС нині обмежується жорсткими заходами — знищенням інфікованих тварин і карантином, що призводить до значних економічних втрат.

Попри десятиліття досліджень, більшість наукових робіт була зосереджена саме на домашніх свинях. Імунні механізми, які дозволяють диким африканським суїдам співіснувати з вірусом без розвитку хвороби, залишаються маловивченими. Саме цю прогалину й намагається заповнити новий науковий проєкт.

Учені Інституту Росліна розробили платформу на основі індукованих плюрипотентних стовбурових клітин (iPSC), яка дозволяє отримувати макрофаги — ключові клітини імунної системи, що є основною мішенню вірусу АЧС. За допомогою цієї технології дослідники можуть порівнювати реакцію макрофагів домашніх свиней і червоних річкових кабанів на інфікування вірусом.

Проєкт має широку міжнародну кооперацію. До нього залучені науковці з Національного науково-дослідного інституту сільського господарства, продовольства та довкілля Франції (INRAE), які забезпечують високопродуктивний біоінформатичний аналіз і порівняльну геноміку, а також Центру геномної регуляції в Іспанії (CRG), що надає експертизу у вірусології, взаємодії «хазяїн–патоген» та одноклітинному секвенуванні РНК.

Дослідження фінансується через Партнерство ЄС з питань здоров’я та благополуччя тварин (EU Partnership on Animal Health and Welfare) за підтримки Міністерства довкілля, продовольства та сільських справ Великої Британії (Defra). Метою програми є розвиток сталого виробництва продукції тваринництва, птахівництва та аквакультури.

Керівник групи з вакцинології АЧС в Інституті Пірбрайта Кріс Нетерсон зазначає, що ключовим завданням є виявлення факторів хазяїна, відповідальних за стійкість до вірусу. За його словами, науковці виходять із гіпотези, що сприйнятливість або резистентність до АЧС значною мірою визначається внутрішніми властивостями макрофагів та їхньою вродженою імунною відповіддю. У межах проєкту планується ідентифікувати біомаркери стійкості, які в перспективі можуть стати основою для нових підходів до профілактики захворювання.

У Рослінському інституті наголошують, що поєднання високопродуктивних генетичних скринінгів зі стовбуровими клітинними технологіями дозволить одночасно оцінити функцію тисяч генів і визначити ключові з них, які регулюють перебіг інфекції АЧС.

Французькі та іспанські партнери проєкту підкреслюють, що розуміння зв’язку між вродженим імунним розпізнаванням вірусу, виробленням цитокінів і загальною імунною відповіддю є критично важливим для боротьби з АЧС. У CRG також звертають увагу, що нещодавні випадки АЧС поблизу Барселони демонструють постійну загрозу поширення вірусу в Європі.

Трирічний проєкт має на меті через порівняльний аналіз домашніх свиней і диких африканських суїдів визначити ключові генетичні чинники резистентності та толерантності до вірусу АЧС. У перспективі ці знання можуть стати важливим кроком на шляху до створення ефективної вакцини та посилення глобальної біобезпеки у свинарстві.

Пише pigua.info.