Основні чинники, що зумовлюють поширення небезпечного для бджіл кліща Tropilaelaps: зміна клімату, що подовжує сезони, придатні для безперервного вирощування його розплоду, і зростання світової торгівлі пакетами й матками медоносних бджіл. Аби нейтралізувати другий чинник, кілька країн уже обмежили імпорт бджіл.

Про це пише головний спеціаліст із бджільництва Юрій Білик.

«Найнадійніший метод виявлення кліща Tropilaelaps ‒ контрольне розкриття близько 200 комірок із вилученням і дослідженням розплоду. Також використовують метод струшування чи липкі панелі», ‒ зазначає він.

Щодо методів боротьби з небезпечним паразитом поки не існує повної ясності. Хоча багато синтетичних і органічних акарицидів, що використовуються проти кліща Varroa destructor, імовірно, ефективні і проти кліща Tropilaelaps, однак короткий репродуктивний цикл останнього ускладнює вибір термінів оброблення.

Хімічні засоби потрібно застосовувати часто й агресивно, щоб впливати на швидку зміну поколінь кліща. Крім того, 95% чи більше свого життя він ховається під запечатаним розплодом і захищений від більшості зовнішніх оброблень, зауважує Юрій Білик.

Тому більш перспективні засоби, здатні проникати крізь запечатані кришечки, ‒ наприклад мурашина кислота. Проте ефективність летких органічних кислот дуже залежить від температури навколишнього середовища, що робить їх ризикованими в умовах теплого клімату.

Найефективніші безхімічні стратегії ґрунтуються на залежності кліща від розплоду. Припинення яйцекладки чи видалення зрілого запечатаного розплоду змушують решту дорослих кліщів виходити без нового стільника-господаря, і тоді вони гинуть від голоду протягом двох-трьох днів.

Для примусового переривання розплоду в районах із теплою зимою існує два способи:

  • тимчасове розміщення матки в кліточку чи формування відводків із подальшим поверненням матки;
  • розміщення бджіл у примусово охолоджуваних приміщеннях.

Цей метод уже застосовується на півдні США для боротьби з кліщем Varroa destructor. В Україні такі ж результати отримують у терморегульованих зимівниках.

 

Пише agrotimes.ua.

Усім плугам – плуг!

Н адпотужна модель LEMKEN DIAMANT 18 створена спеціально для виконання оборотної оранки за...

Розкласти, зберегти, захистити: що дає обробіток...

Котки-подрібнювачі BEDNAR TILLCUT – це ефективний спосіб механічного обробітку пожнивних решток,...

Фермерський елеватор: як змінилися підходи до...

Фермерський елеватор десять років тому і фермерський елеватор сьогодні — це, як кажуть в Одесі,...

АгроТренди

Прибуток 100 тис. з гектара — фермер знайшов прибуткову нішу

1509
40-50 тисяч гривень на рік. Саме такий чистий прибуток обіцяли традиційні зернові й олійні культури на 24 гектарах орендованої землі на Харківщині. Фермер порахував — і зрозумів що про розвиток...

Дороги не чекають на бюджет — бізнес сам лагодить інфраструктуру

557
Поганий шлях до елеватора — це не просто яма в асфальті. Це знижене на третину навантаження зерновоза взимку і в бездоріжжя зимовий період. Це довша дорога для швидкої допомоги. Саме тому фермери на...

Agromino продає термінал Чорноморськ: стратегія вивільнення капіталу і тренд в АПК

467
42 тис. га земельного банку. Власний портовий термінал що перевалив 400+ тис. т за сезон. Здавалось би — ідеальна вертикальна інтеграція. Але новий CEO Agromino вирішила інакше: термінал...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.