Садівник розповів, як позбутися кротів раз і назавжди

Кожен, у кого коли-небудь був кріт у саду, знає, що ця маленька істота може наробити чимало лиха. Вона з'являється несподівано, риє нори та залишає кротові кучі, залишаючи ваш любовно доглянутий газон схожим на руїни. Однак, перш ніж вдаватися до радикальних заходів, варто спочатку зрозуміти, з ким ви маєте справу.

Європейський кріт ( Talpa europaea ) – комахоїдний ссавець, який майже все своє життя проводить під землею. У нього поганий зір, але відмінний слух і нюх. Незважаючи на погану репутацію серед садівників, кріт не харчується корінням чи бульбами рослин і не знищує їх навмисно – шкода, яку він завдає, є побічним ефектом його харчування та риття тунелів.

Кроти, як хижаки, з'являються в саду не випадково, а у пошуках їжі — дощових черв'яків, личинок та інших шкідників, які процвітають у родючому, вологому ґрунті. Тихий сад, розташований поблизу полів, є для них ідеальним місцем, особливо якщо на газоні помітні лисини від личинок, що поїдають коріння трави. Хоча кроти псують вигляд газону своїми купками, вони не є ворогами, оскільки не їдять рослини та допомагають боротися зі шкідниками, очищаючи ґрунт від личинок. Якщо ви не можете уникнути їхньої присутності, варто застосовувати гуманні та природоохоронні методи. Бо природа, хоч іноді й завдає шкоди, є нашим найкращим союзником.

Сітка проти кротів. Це один із найбільш ефективних профілактичних методів, який унеможливлює появу кротячих куп на поверхні газону чи клумб, оскільки сітка, розміщена на глибині 10–15 см під дереном, обмежує його здатність вилазити. Цей екологічний і довговічний бар'єр не шкодить тварині та не псує естетику саду, але має суттєвий недолік: його потрібно встановлювати до закладки газону, що є трудомістким процесом, який вимагає перекопування та вирівнювання всієї ділянки. Крім того, міцна сітка (з HDPE) може бути недешевою, особливо для великих площ. Слід також враховувати, що сітка не змушує крота покинути ділянку, а лише переміщує його активність, а при виконанні садових робіт (скарифікація, пересадка) її можна випадково пошкодити.

Звуко- та вібровідштовхувачі. Це відносно недорогі та гуманні пристрої, доступні у вигляді моделей на батарейках або сонячних батареях, які імітують хижацькі звуки або випромінюють нечутні для людини звукові хвилі, відлякуючи кротів, а іноді й інших шкідників (полівок, мишей). Їхня установка проста — часто достатньо встромити пристрій у землю, після чого він працює автоматично. Основна проблема цього методу полягає в непередбачуваній ефективності: у деяких випадках відлякувачі працюють ідеально, але кріт може швидко звикнути до звуку чи вібрації та ігнорувати його, продовжуючи копати. Ефективність пристрою, радіус дії якого становить близько 300-700 м², також може знижуватися на складних ґрунтах (глина, каміння), а моделі на сонячних батареях можуть не працювати взимку або в тіні.

Рослини-репеленти. Деякі рослини мають нестерпний запах для кротів. До них належать молочай звичайний ( Euphorbia lathyris ), який виділяє подразнюючі речовини в ґрунт через своє коріння; рицина звичайна ( Ricinus communis ), якої кроти уникають через її запах; та декоративні часник і рябчики, які також мають неприємний запах для кротів. Посадка рослин, що відлякують кротів, – це природний та екологічний метод, який не шкодить ґрунту чи тваринам. Кроти можуть втратити мотивацію та уникати вашого саду.

Гній з пагонів бузини має сильний запах, який відлякує кротів. На жаль, ці рослини потрібно садити досить густо та систематично. Це не спрацює одразу – кроти можуть продовжувати копати поруч із ними ще деякий час. Ми можемо приготувати натуральний рідкий добриво з рослин із сильним запахом, таких як бузина або чорна смородина . Ми збираємо 2-3 жмені пагонів з листям, нарізаємо їх секатором на дрібні шматочки та кидаємо у відро. Потім заливаємо холодною водою. Залишаємо на два тижні, а коли рідина почне сильно бродити, виливаємо її в кротовину.

Живі пастки. Це гуманний, законний та економічно вигідний спосіб боротьби з кротами, що не передбачає використання хімікатів або репелентів. Пастка, виготовлена з пластику чи металу, є багаторазовою та недорогою, але вимагає терпіння: її необхідно обережно і точно розмістити в активному тунелі. Головний недолік методу – це його трудомісткість, оскільки необхідно щоденно перевіряти пристрій, щоб випустити спійманого крота (бажано на відстані 1-2 км від саду), перш ніж він загине від виснаження, оскільки навіть кілька годин без їжі можуть стати для нього летальними. Також слід пам'ятати, що цей метод не гарантує захисту від появи нових кротів.

Традиційні методи. На ринку доступні різні готові гранули та ароматизатори – найчастіше на основі натуральних ефірних олій, таких як лаванда або евкаліпт . Їх можна насипати в тунелі, і це слід робити часто, особливо після дощу. У деяких випадках допомагає насипати в тунелі собачу або котячу шерсть – природних ворогів крота. Якщо у вас немає кота чи собаки, а кріт з’явився, варто спробувати, оскільки непроханий гість може бути незнайомий з такими ароматами і відлякати їх.

Старий метод садівників полягає в тому, щоб на металевий стрижень, вбитий у землю, насадити пластикові пляшки або алюмінієві банки. Під дією вітру вони створюють звуки та вібрації, які розносяться по землі та можуть відлякувати кротів. Цей метод не є безпомилковим та естетично привабливим, але він недорогий та екологічно чистий.

Не використовуйте ці методи:

• Карбід. Хоча багато садівників хвалять його ефективність, карбід шкідливий для ґрунту, ґрунтових вод та всіх садових організмів. Крім того, його дія короткочасна.
• Розсіювання попелу або кавової гущі. Немає жодних доказів того, що ці методи працюють. Іноді кріт зникає, але неясно, чи це пов'язано з кавовою гущею, чи у нього просто закінчилася їжа, чи він знайшов інше, краще місце для проживання.
• Петарди або димові шашки. Вони не тільки незаконні, але й неймовірно небезпечні — як для крота, так і для вас. Їх не слід використовувати, особливо тому, що вони рідко дають результати.

Пише zielonyogrodek.pl.