Світ завалений молоком: надлишкова пропозиція тисне на ціни та виробників

Світові ринки молочної продукції переходять у фазу надлишкової пропозиції: ціни падають, перед виробниками стоять серйозні виклики.

Протягом останніх кількох місяців глобальний ринок молока зазнав суттєвих змін — із відносно збалансованого він перетворився на ринок із надлишковою пропозицією. Зростання виробництва молока у США, очікування вдалого початку сезону 2025/26 у Новій Зеландії та обмежений вплив захворювань тварин на європейське виробництво призвели до різкого зниження цін на молочну продукцію. Водночас попит не встигає за збільшенням пропозиції, що створює виклики і для польського, і для європейського сектору загалом.

Попри це, у другій половині 2025 року світовий попит на молочні продукти є вищим, ніж у аналогічний період 2024-го. Однак приріст попиту на рівні 1–1,5% не компенсує поточного зростання виробництва. Очікується, що нижчі ціни можуть стимулювати закупівлі в країнах Близького Сходу, Північної Африки та, можливо, Південно-Східної Азії. Водночас Китай — найбільший імпортер молочних продуктів — продовжує демонструвати слабкий попит, про що свідчать ціни на сире молоко.

Щоб відновити рівновагу на ринку, пропозиція має сповільнитися або імпорт з інших країн повинен зрости. Та експерти не очікують швидкого відновлення світового попиту — на заваді стоять слабка споживча впевненість, інфляційний тиск і проблеми у сфері громадського харчування в основних економіках. У результаті прогнозується подальше зниження світових цін, що створить додатковий тиск на закупівельні ціни молока і зменшить прибутковість виробників.

– Тенденцію до зниження цін на молоко вже видно по всій Європі, – зазначає Агнешка Малішевська, президент Польської молочної палати. – Польські фермери також відчують наслідки світових коливань. Це складний час як для виробників, так і для переробників, тому потрібні швидкі дії для підтримки експорту. Ми не можемо дозволити собі втратити жоден контракт.

У липні світова торгівля молочними продуктами зросла на 1,2% у річному вимірі. Найбільшим імпортним ринком несподівано став Європейський Союз (+32%), куди надходив дешевший молочний жир зі США. Також через Ла-Манш у ЄС постачалося масло, сири та рідке молоко з Великої Британії, де з початку 2025 року виробництво зростало швидше, ніж у решті Європи. Натомість експорт із ЄС у липні знизився на 1,8%.

Водночас зафіксовано різке падіння продажів у Південно-Східній Азії (-5%) та Південній Америці (-10%). Найбільші прирости у глобальній торгівлі продемонстрували сири, молочні жири та продукти з високим вмістом білка, тоді як сухе молоко та сироватка з низьким вмістом білка знизилися.

Регіон Південно-Східної Азії загалом зберігає тенденцію до зростання, але поки не став рушієм глобального попиту, як очікувалося. Попри позитивні економічні сигнали — стабільну інфляцію, ослаблення долара та зростання населення — торгівля в регіоні залишалася майже незмінною (-0,4%) у перші сім місяців року. Продажі до В’єтнаму (+18%) і Малайзії (+9%) зросли, але спад в Індонезії (-10%), на Філіппінах (-8%) і в Таїланді стримав загальну динаміку.

На думку експертів, у найближчі роки саме Південно-Східна Азія залишатиметься ключовим драйвером зростання попиту, хоча навряд чи зможе компенсувати стагнацію китайського ринку.

– Можливо, настав час повернутися до теми консолідації, зокрема у створенні спільної експортної пропозиції, – додала Агнешка Малішевська. – Ми активно просуваємо польські молочні продукти за межами ЄС, але цього недостатньо. Щоб нас справді помітили, наші виставкові стенди мають бути не 100–200, а принаймні 500 м². Це можливо лише за підтримки Фонду просування молока. Також необхідно посилити торговельну дипломатію — нині вона як ніколи важлива.

Пише infagro.com.ua.