Удобрення пшениці
- Деталі
- Озимі
- 1123
Добрива є одним із найефективніших та швидких чинників підвищення врожайності пшениці та поліпшення якості зерна. Великий позитивний вплив добрив на продуктивність пшениці пояснюється тим, що в ґрунті поживні речовини містяться у важкорозчинній формі, а фізіологічна активність кореневої системи її недостатньо висока. Тому застосування добрив під озиму пшеницю забезпечує досить високі прирости врожаю на всіх ґрунтових відмінах.
Розробка системи удобрення озимих зернових і насамперед озимої пшениці, базується на необхідності найповнішого забезпечення рослин елементами живлення з урахуванням потреби в них на кожному етапі розвитку.
Науково обґрунтована система, враховуючи біологічні та сортові вимоги, особливості попередника й родючості ґрунту, визначає види, дози й строки внесення добрив та співвідношення між елементами живлення.
Під пшеницю вносять, як правило, мінеральні добрива, а органічні — під попередник або пар. Гній або компости рекомендується вносити безпосередньо під пшеницю тільки на бідних ґрунтах, у яких уміст гумусу не перевищує 2,2%. Середня норма гною на чорноземних ґрунтах становить 20–25 т/га, по інших ґрунтах — 30–35 т/га.
______________________
Повну норму фосфорних і калійних добрив необхідно вносити під основний обробіток
______________________
Мінеральні добрива можна вносити під основний обробіток восени, давати в рядки під час сівби й підживлювати ними посіви під час вегетації. Повну норму фосфорних і калійних добрив необхідно вносити під основний обробіток.
Мінеральні добрива найраціональніше вносити на заплановану врожайність. За їх застосування особливу увагу звертають на забезпечення пшениці азотними добривами. Їх слід уносити так, щоб рослини були забезпечені азотом постійно і в достатній кількості впродовж усієї вегетації. За браку азоту рослини погано кущаться, утворюють щуплий колос із меншою масою 1000 зерен. Надмірне азотне живлення також шкідливе: спричиняє сильний ріст рослин восени, і вони втрачають морозо- та зимостійкість, рослини у посівах загущуються, затіняються через надмірне кущіння, знижуючи продуктивність фотосинтезу, більше уражуються хворобами, урожайність їх зменшується, як і за браку азоту.
На чорноземних ґрунтах північного Степу України вносять по 45–60 кг/га мінеральних добрив.
Норми мінеральних добрив і співвідношення в них азоту, фосфору і калію залежать також від попередників озимої пшениці. За її розміщення в сівозміні після чистих парів уносять повне мінеральне добриво, після зернових бобових рослин і багаторічних бобових трав застосовують мінеральні добрива з підвищеними нормами фосфорних і калійних та зменшеними азотних, після гречки — з підвищеними нормами азоту, після цукрових буряків — калію.
За умов застосування добрив слід ураховувати біологічні особливості районованих сортів пшениці. Вищі норми мінеральних добрив, особливо азотних, застосовують у вирощуванні низькорослих сортів, стійких проти вилягання.
Ефективність мінеральних добрив залежить від строків сівби пшениці. За ранньої сівби, особливо в умовах достатнього зволоження й теплої осінньої погоди, озиму пшеницю удобрюють тільки фосфорно-калійними добривами, вносячи 80–90% загальної кількості, розкидачами НРУ-0,5, ІРМГ-4, РУМ-5, РУМ-8 або КСА-3 під основний обробіток ґрунту.
______________________
Оскільки практично всі азотні добрива є легкорозчинними, то у разі потреби невелику частину їх вносять восени
______________________
Під пшеницю пізніх строків сівби на бідних ґрунтах після непарових попередників крім фосфорно-калійних добрив уносять стартові дози азотних добрив, які поліпшують кущення рослин і сприяють швидшому наростанню вегетативної маси.
Високу ефективність має внесення гранульованих добрив у рядки під час сівби на 3–5 см глибше і вбік від висіву насіння, дозою N10-15P10-15K10-15.
Оскільки практично всі азотні добрива є легкорозчинними, то у разі потреби невелику частину їх вносять восени, а решту — під час весняно-літніх підживлень у фазах найбільшої потреби їх для росту і розвитку рослин. Застосовують їх із використанням показників проведених діагностик живлення — ґрунтової, листкової, тканинної, а також на підставі візуальних спостережень за ростом і розвитком рослин.
За даними досліджень Інституту сільського господарства Степу НААН, на чорноземах звичайних по чистому пару за середньої забезпеченості ґрунту елементами мінерального живлення вищу врожайність озимої пшениці отримали за внесення повного мінерального добрива N60Р60К60 під передпосівну культивацію. Урожайність становила 6,31 т/га, що на 0,69 т/га більше проти контрольного варіанта без добрив.
Назар Умрихін, канд. с.-г. наук, завідувач науково-технічного
відділу рослинництва, експерт-дорадник з питань рослинництва
Микола Мостіпан, канд. біол. наук, завідувач кафедри
загального землеробства ЦНТУ, професор
Олег Гайденко, канд. техн. наук, старш. наук. співроб.,
учений секретар, дорадник з питань механізації сільського
господарства та економіки сільськогосподарського виробництва