Основні технологічні регулювання зерноочисних машин

Для розділення зернових сумішей застосовують різні фізико-механічні властивості насіння і домішок, що входять в оброблювану суміш: розбіжності в розмірах, аеродинамічних властивостях, стані поверхні, формі, питомій вазі тощо

Налагодження повітряного очищення зерноочисних машин зводиться до регулювання швидкості повітряного потоку в аспіраційних каналах, яка б забезпечила максимальне виділення з вихідної суміші легких домішок без втрат насіння основної культури у відходи. Швидкість повітря в аспіраційному каналі має бути меншою або рівною мінімальній критичній швидкості насіння основної культури. Для вибраної швидкості виконують перевірку якості розділення: наявність насіння основної культури у легких домішках (за наявності насіння основної культури — швидкість повітря в аспіраційному каналі — зменшити), а також повноту виділення легких домішок із вихідного матеріалу. Для цього потрібно суміш, що пройшла через повітряне очищення, пропустити повторно за більшої швидкості повітря. Якщо в легкі домішки не виділиться насіння основної культури, то така швидкість повітря раціональніша.

Повітряне очищення доцільно застосовувати для сортування насіння за густиною. Швидкість повітря для сортування вибирається більшою мінімальній критичній швидкості насіння основної культури. При цьому в легкі домішки можна виділити неповноцінне (щупле, травмоване, проросле, недорозвинене) насіння основної культури, чим підвищуються посівні якості основної фракції.

Підбір решіт для очищення зерна і насіння сільськогосподарських культур виконують для кожної партії зернового вороху навіть однієї і тієї ж культури. Вибір решіт виконують залежно від мети сепарування (продовольче, насіннєве, фуражне зерно), виду насіння і домішок, характеристик компонентів сумішей, що очищаються та ступеня засміченості.

Форму отворів решіт вибирають залежно від співвідношення товщини й ширини насіння основної культури й домішок. Для уточнення отворів решіт, залежно від заданої якості виділення, засміченості вихідного матеріалу і схеми установки решіт в решітному стані зерноочисної машини, потрібно використовувати лабораторні решітні класифікатори.

Форма і розміри отворів решіт зерноочисних машин первинного очищення

Відповідно до уточнених розмірів отворів лабораторних решіт вибирають робочі решета й установлюють у решітний стан.

Пшениця, ячмінь, овес

З метою одержання добрих результатів післязбиральної обробки зернової маси господарство повинне мати відповідно підготовлену за потужностями матеріально-технічну базу: тік, сховища, обладнання для очищення, сушіння, транспортування тощо.

Для забезпечення якомога нижчої собівартості робіт необхідно, щоб:

• тік (відкрита та закрита частини) мав площу 1–1,5 м² на 1 т зерна, що надійде сюди. Розрахунок здійснюють за кількістю зерна ранніх або пізніх культур (яких більше виробляють);
автоваги, до яких добрий під’їзд, були на підвищеному місці й перевірені службою стандартизації перед початком збирання врожаю;
• сумарна продуктивність машин-ворохоочисників і первинної обробки була вищою за денну продуктивність роботи комбайнів. На цьому обладнанні економити не слід, бо найголовнішим правилом післязбиральної обробки є негайне очищення, а якщо зерно вологе та сире — негайне сушіння його.

Ворох зерна будь-якої культури, що надходить від комбайна, — це створена людиною екологічна система, у якій тісно взаємодіють живі організми (насіння основної культури та бур’янів, мікрофлори тощо) з навколишнім середовищем. Через те, що зернова маса — явище неприродне, вона без подальшого втручання людини існувати не може. Частим явищем у практиці є самозігрівання зернової маси, яка надійшла на тік після обкошування поля за роздільного збирання. Роздільне збирання починають за воскової стиглості насіння, коли його вологість становить 30–40%, що призводить до самозігрівання вороху вже через кілька годин. Це зерно необхідно відразу очистити й висушити або використати на кормові цілі.

_________________________

Для ефективної роботи зерноочисних та сушильних машин партію зерна перед обробкою слід перевірити на наявність домішок і вміст вологи

_________________________

Для ефективної роботи зерноочисних та сушильних машин партію зерна перед обробкою слід перевірити на наявність домішок і вміст вологи. За збирання врожаю навіть з одного поля на тік можуть надходити партії зерна, різні за вологістю та домішками, що пояснюється коливанням погоди під час збирання, чистотою поля, часом збирання протягом доби (вранці, полудень) тощо. Даними аналізу послуговуються для визначення схеми післязбиральної обробки та кількісного обліку зерна.

Важливу роль відіграє завідувач току. В одній особі мають бути поєднані знання механіка, агронома та економіста. Від нього залежать результати кількамісячної роботи великих рослинницьких колективів — це дуже відповідальна посада.

Зерноочисні машини мають бути відрегульовані так, щоб за один пропуск зернова маса набула потрібної якості. Для цього відремонтовані машини й обладнання повинні бути відрегульовані перед обробкою кожної партії зерна. Для цього потрібно:

• встановити машини за ватерпасом (як вздовж, так і впоперек), бо це впливає як на якість роботи, так і на зношування обладнання;
• підібрати відповідно до якості зернової маси (виповненість чи не виповненість зерна основної культури, наявність дрібних, великих, важких, легких домішок) розміри вічок решіт і вічок трієрних циліндрів. Компоненти домішок зернової маси, які відрізняються за шириною, відокремлюють на ситах із круглими вічками, за товщиною — на ситах із довгуватими вічками, за довжиною — на кукільних або вівсюжних трієрах;
• відрегулювати подачу зернової маси в зерноочисну машину: завантаження решета Б1, на його початку для великого зерна повинно бути завтовшки 6–10 мм, дрібного — 3–6, у кінці цього решета, решето вдвічі менше Б2 має бути покрите насінням на 75–80%;
• перевірити відсутність вібрації під час роботи машин і наявність захисних огорож і заземлення;
• відрегулювати силу повітряного струменя — за обробки вологого вороху її збільшують.

За застосування спеціальних машин і вторинної обробки дотримуються таких правил:

• для високоякісної роботи трієри регулюють, починаючи з крайнього верхнього чи нижнього положення лотока, контролюють також чистоту виходу насіння та відходів. Залежно від розмірів зерна основної культури та домішок підбирають циліндри за розмірами вічок (частота обертів трієрних циліндрів для пшениці жита, ячменю і вівса становить 40–45 на хвилину);
• перед початком роботи сортувальних столів перевіряють цілість робочої сітки, налагоджують кут поздовжнього (5–6°) та поперечного (2–3°) нахилів деки; встановлюють частоту коливання деки та подачу повітря, довівши зернову масу до стану легкого «кипіння»;
• за роботи гірок установленням кута нахилу (2,0–6,5°) полотен добиваються потрібної якості фракцій зерна;
• за роботи електромагнітних машин, які відокремлюють шорстке насіння бур’янів від гладенького (конюшина, люцерна), регулюють масу доданого (1–25 %) магнітного порошку.

Особливості технології обробки окремих культур і партій полягають у відокремленні важковідокремлюваних домішок, зокрема, рекомендується:

• від маси пшениці гречку татарську відокремлювати на ситах із довгуватими вічками завширшки 2 мм з наступним пропусканням на кукільних трієрах з діаметром вічок 5,5 мм. Робочі кромки лотоків у нижньому положенні;
• амброзію трироздільну від зернової маси пшениці та ячменю відокремлюють на ситах із довгуватими (завширшки 3,5–4,5 мм) або круглими (діаметр 4–6 мм) вічками та на вівсюжних трієрах (діаметр вічок у циліндрах 8,5 мм). Швидкість повітряного потоку — 8,5–9,0 м/с;
• насіння редьки дикої від зерна жита відокремлюють, використовуючи решета з довгуватими вічками завширшки 2,2 мм і трієри з діаметром вічок у циліндрах 8,5 мм;
• насіння вівсюга з вівса видаляють фрикційними сепараторами робочою поверхнею з байки або полотенними гірками.

Регулярно здійснюють контроль якості післязбиральної обробки за температурою, вологістю, зараженістю, запахом, забарвленням.

Для зниження травмованості насіння потрібно:

• підтримувати добру наповненість самопливних труб, особливо для сухого зерна;
• зменшувати кут нахилу самопливних труб для сухого зерна та зерна, що дуже травмується, наприклад жито.

Зерно пшениці, жита, ячменю, вівса сушать, ураховуючи цільове призначення (насінне, продовольче); ступінь достигання (воскова стиглість, повна); кількість вільної вологи, яка повинна бути видалена; якість клейковини за пружністю (міцна, добра, слабка).

Зернобобові: горох, кормові боби

За здатністю до травмування зернобобові розміщуються в такому порядку: соя, квасоля, боби, горох. Це потрібно враховувати вже під час збирання. Краще обмолочувати зерно вологістю 17–18%. Частота обертів барабана — 280–350 на хвилину.

Зерно, яке надходить від комбайна, очищають від домішок і сушать до вологості 15–16% у такому режимі: за вологості близько 27% — нагріваючи насіння до температури 40–43 °С, за вологості 20–21% — до температури 44–45 °С, за вологості 17–18% — до температури 45–46 °С. Для сушіння зернобобових потрібно використовувати сушарки, які не травмують зерно: конвеєрні, шахтні. Найкраще сушити в камерних сушарках і на установках для активного вентилювання.

Віталій Іщенко, д-р с.-г. наук, заступник директора з наукової роботи,
завідувач лабораторії селекції зернових і технічних культур ІСГС НААН,
експерт-дорадник з питань рослинництва
Галина Козелець, канд. с.-г. наук, завідувачка лабораторії
науково-інноваційного впровадження, первинного та елітного насінництва
ІСГС НААН, експертка-дорадниця з питань рослинництва