Норвезький оселедець. Норвезький лосось. Чилійська форель. В'єтнамська тілапія. Саме ці риби займають 80% українського ринку рибної продукції. Не, тому що вітчизняну рибу важко виростити — а, тому що виростити вигідно досі складно. Мінекономіки визнало проблему і запропонувало шляхи.

«Україна має значний потенціал для розвитку аквакультури та водночас залишається залежною від імпорту рибної продукції. За статистикою саме імпорт складає 80% внутрішнього ринку України»

— зазначила заступниця міністра економіки Ірина Овчаренко на заході організованому Мінекономіки Держрибагентством та Методично-технологічним центром з аквакультури.

Розвиток вітчизняного аквафермерства є одним із ключових напрямів зміцнення продовольчої безпеки підтримки регіональної економіки та створення нових робочих місць. Локальне виробництво риби забезпечує коротший шлях продукції до споживача що позитивно впливає на її якість та екологічність.

Потенціал є — чого бракує

Торік імпорт склав 411 тисяч тонн із близько 550 тисяч спожитих. Норвегія є найбільшим імпортером риби в Україну, а українці — найбільшим покупцем норвезького оселедця.

Україна має водойми ресурси та кліматичні умови для вирощування коропа форелі сома судака і навіть екзотичних видів. Дрібні фермери вже вирощують — від карасів у ставках до австралійських раків під Миколаєвом. Але промислового масштабу бракує через три чинники.

Перший — доступ до якісного рибопосадкового матеріалу. Більшість вітчизняних рибгоспів використовують старі породи з низьким приростом. Другий — енергозатратність. Підігрів води для лосося чи форелі в умовах блекаутів — дороге задоволення. Третій — логістика збуту. Дрібний виробник риби не може потрапити на полиці великих мереж без посередника.

Один кейс що показує як це може працювати

Михайло Степанов із Миколаєва три роки вирощує австралійських раків і осетрів у власних ставках. Ціна — 1 000 грн/кг. Покупці — ресторани й приватні замовники. Ніяких мереж ніякої логістики на тисячу кілометрів. Схема що дає маржу при мінімальній інфраструктурі.

Саме таку модель — локальне виробництво під локальний попит — Мінекономіки розглядає як точку входу для розвитку аквакультури. Не замінити норвезький лосось одразу, а заповнити нішу свіжої місцевої риби яку зараз займає імпорт.

За матеріалами: Мінекономіки, Держрибагентство, Censor.net, Агро Перспектива, Agravery

Обприскувач без слабких місць!

Як самохідний обприскувач MASSEY FERGUSON 535R якісно змінив технологію вирощування...

Як підвищити врожайність і водночас — знизити...

Інноваційні розподілювачі міндобрив AMAZONE ZA-TS і ZG-TS забезпечують контроль буквально над...

120 років NEW HOLLAND у Зедельгемі: колиска...

Бельгійське містечко Зедельгем — це не просто точка на карті Фландрії. Для світового...

АгроТренди

Гектар міскантусу заміщує до 10 тисяч кубометрів газу

1124
Закласти гектар міскантусу коштує 200–220 тисяч гривень, і перші два роки плантація не дає нічого. Зате потім вона працює двадцять років без нової посадки, а на піку врожайності приносить 1000–1500...

Прибуток 100 тис. з гектара — фермер знайшов прибуткову нішу

3048
40-50 тисяч гривень на рік. Саме такий чистий прибуток обіцяли традиційні зернові й олійні культури на 24 гектарах орендованої землі на Харківщині. Фермер порахував — і зрозумів що про розвиток...

Дороги не чекають на бюджет — бізнес сам лагодить інфраструктуру

1557
Поганий шлях до елеватора — це не просто яма в асфальті. Це знижене на третину навантаження зерновоза взимку і в бездоріжжя зимовий період. Це довша дорога для швидкої допомоги. Саме тому фермери на...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.