Перероблення ріпаку зросло у 2,3 раза, валютний виторг — у 2,7 раза за сезон

Урожай соняшнику найнижчий за десять років. Площі під соєю скоротились на 23%. Але валютна виручка від експорту олійно-жирової продукції не падає — вона зростає. Як галузь утримує позиції в умовах війни — на зборах асоціації «Укроліяпром» 26 березня 2026 року.

Соняшник просів: цифри сезону

У 2025/26 маркетинговому році площі збирання олійних культур скоротились на 7,8%. Соя втратила 23% площ. Урожайність по основних олійних культурах знизилась на 11,7%, а по соняшнику — на 16,8%. За попередніми розрахунками ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААН, це найнижча врожайність соняшнику за останнє десятиліття.

Відповідно, виробництво соняшникової олії у поточному сезоні очікується на рівні 4,6 млн тонн — на 10% менше проти 4,7 млн тонн у 2024/25 МР. Експорт також скорочується: 4,4 млн тонн проти 4,7 млн тонн минулого сезону. Але валютний  виторг від соняшникової олії не падає — навпаки, зростає, оскільки світові ціни на продукцію підвищились.

При цьому рентабельність соняшнику у 2025 році склала 54,7% — другий показник серед основних культур після жита з його 56,4%.

Ріпак і соя закрили дефіцит

Головною особливістю поточного сезону стала стратегічна переорієнтація: максимальна переробка ріпаку та сої всередині країни замість експорту сировини. Завдяки цьому галузь перекрила дефіцит соняшнику і забезпечила завантаження переробних потужностей.

Результати говорять самі за себе. Станом на 1 березня 2026 року експорт ріпакової олії у липні-лютому 2025/26 МР перевищив показник відповідного періоду минулого сезону у 2,2 раза, а валютний виторг від нього зріс у 2,7 раза. Експорт ріпакового шроту збільшився у 2,3 раза, валютний виторг — на 85%.

По сої картина також позитивна: валютне уторування від експорту соєвої олії зросла на 19,3%, від соєвого шроту — на 21%, а фізичний обсяг його експорту збільшився на 38%.

У деякі місяці сезону перероблення ріпаку та сої на підприємствах галузі перевищувала експорт цієї сировини — що свідчить про реальний, а не декларативний перехід від сировинної моделі до перероблення з доданою вартістю.

Виклики, які нікуди не зникли

Галузь працює в умовах постійного тиску. Аварійні та планові відключення електроенергії обмежують потужності переробників. Загрози портовій і залізничній інфраструктурі ускладнюють логістику як у напрямку країн Азії, Африки й Близького Сходу через глибоководні порти, так і в Європу залізницею.

Попри це, за підсумками 2025 року олійно-жирова галузь знову підтвердила свою роль одного з ключових джерел валютних надходжень для України. Стратегічний перехід від експорту сировини до перероблення — головний результат сезону, який закладає основу для стійкості галузі в наступних роках.

За матеріалами: Укроліяпром