Українська озимина під загрозою

Аномальна осінь 2025 року змусила багатьох фермерів переглянути плани на сезон. Однак аграріям вдалось не тільки адаптуватися до погодних викликів, але й зробити все, аби врятувати врожай 2026 року.

Цього року через затяжні дощі команда ферми не змогла вчасно зібрати попередні культури – сою, соняшник і кукурудзу на зерно. Через це посів озимої пшениці, ячменю та тритікале довелось відтермінувати майже на місяць.

Замість оптимального кінця вересня сівба відбулася лише в кінці жовтня. Як наслідок, половина посівів увійшла в зиму у фазі двох листків, саме ця фаза вважається найбільш вразливою до морозів, оскільки рослина вже почала рости, але ще не зміцніла.

Решта 50% перебуває у фазі так званого «шила», коли рослина лише проростає. Попри уявну слабкість, така стадія вважається менш вразливою до низьких температур: рослина ще не встигла розгорнути листкову масу, тому краще переносить мороз і має більше шансів на успішну перезимівлю.

Попри всі труднощі, на спеціалісти прєкту зробили все можливе, аби врятувати ситуацію. Під час сівби вносили рідкі комплексні добрива, що містять фосфор, калій і азот. Усі поля були попередньо оброблені: провели оранку якісним плугом із передплужниками, загорнули пожнивні рештки, підготували ґрунт компактором, а насіння поклали рівномірно на глибину 6 см.

Однак цього недостатньо, бо пізній посів не дозволяє рослинам достатньо розвинутись до весни. Саме тому вже зараз фермери планують вийти на поля в лютому з підживленням аміачною селітрою, 150 кг на гектар. Це перше підживлення має допомогти запустити весняне кущення, яке не встигло відбутись восени.

Багато інших фермерів також були змушені посіяти озимі в пізні строки. У цьому випадку порад небагато: те, що вже посіяно, не переробиш, але можна вплинути на подальший розвиток. Головне, не поспішати з внесенням азотних добрив.

Деякі аграрії роблять критичну помилку: вносять селітру, коли ще тримається сильний мороз. Але при температурі нижче нуля мікроорганізми, які перетворюють азот у доступну форму, неактивні. В такому випадку добриво просто вивітрюється або вимивається. Ідеальний момент для внесення, коли температура вдень починає підніматися хоча б +2С і вище. Саме тоді підживлення буде ефективним і не марним.

Фермери підкреслюють, що незважаючи на всі труднощі, вони роблять усе можливе, аби зберегти майбутній урожай. Далі слово за погодою. Якщо зима буде м’якою, як обіцяють кліматичні моделі, шанси пройти цей сезон із добрим результатом високі. Але аграріям варто бути готовими до всього й діяти на випередження.

«Ми зробили все, що могли. Тепер сподіваємось на те, що в лютому ми зможемо вчасно вийти на підживлення», — резюмує агроном Петро Федорук.

Пише seeds.org.ua.