"ЄС та Україна можуть забезпечувати третину світового ринку пшениці" - Андрій Дикун

11 листопада у Європейському парламенті в Брюсселі відбувся публічний захід «Інтеграція сільського господарства України та ЄС: виклики та шляхи вперед».Подія зібрала політиків, представників аграрного сектору та експертів з України та Європейського Союзу для обговорення майбутньої співпраці у межах Спільної аграрної політики (САР).

Очільник ВАР Андрій Дикун зазначив, що нині — слушний момент для стратегічного діалогу про те, як Україна може робити внесок у розвиток ЄС, не створюючи викликів для Спільної аграрної політики (CAP), адже в Брюсселі тривають дебати щодо майбутнього CAP і з’являються безпідставні побоювання стосовно потенційного вступу України до ЄС.

«Євроінтеграція України здатна зміцнити як українське, так і європейське сільське господарство. Ми вже є світовим лідером з експорту соняшникової олії, третіми за експортом ячменю, четвертими за експортом кукурудзи та п’ятими за експортом пшениці. Інтеграція цього потенціалу в європейську сім’ю може посилити продовольчу безпеку, відкрити нові ринки та зміцнити позиції Європи у світі», — зазначив Андрій Дикун.

Він наголосив, що українські фермери не прагнуть замінити своїх європейських колег на внутрішньому ринку, а об’єднати зусилля для спільної конкуренції на глобальних ринках, особливо в Африці та Азії, де Росія агресивно розширює свій вплив у сільському господарстві, а попит на продовольство зростає найшвидше.

«Поєднуючи виробничі потужності України з якістю, стандартами та торговельною дипломатією ЄС, ми можемо посилити присутність Європи та запропонувати країнам, що розвиваються, надійну, стійку альтернативу російському зерну. Однак для цього українським фермерам потрібна реалістична нормативно-правова база, яка дозволить виробляти продукцію на експорт до третіх країн за диференційованими екологічними стандартами, повністю дотримуючись норм ЄС, а також 20-річного перехідного періоду з гарантіями, які захистять обидві сторони та збережуть стабільність продовольчого ринку», — сказав очільник ВАР.

Учасники заходу погодилися, що надання Україні повного рівня підтримки Спільної аграрної політики одразу після вступу стане викликом для ЄС, однак це не перешкода, а нагода створити більш гнучку, розумну модель інтеграції.

«Надто швидке впровадження деяких правил ЄС, зокрема щодо засобів захисту рослин, може призвести до щорічних витрат понад 2 мільярди доларів США — через зниження врожайності та подорожчання ресурсів. За оцінками ВАР це становить реальну загрозу конкурентоспроможності наших фермерів. Багато речовин, які досі дозволені в Україні, заборонені в ЄС, але вони використовуються на ринках Азії та Африки, де Україна безпосередньо конкурує з Росією. Тому, для нас важливий поетапний підхід — як це було з Іспанією, Польщею та Румунією, із поступовою адаптацією до стандартів ЄС: з пріоритетною підтримкою малих і середніх фермерів, технічною допомогою у гармонізації стандартів та взаємним навчанням між українськими та європейськими виробниками. Це дозволить зробити інтеграцію керованою, збалансованою та вигідною для обох сторін», — зазначив Тарас Висоцький.

Тарас Качка, віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, наголосив, що в Україні працюють різні представники агросектору: від великих і малих, більш і менш ефективних, більш і менш вразливих, і саме тому, щоб досягти взаєморозуміння, потрібно проводити багато дискусій із широким колом зацікавлених сторін.

«На мою думку, лише в результаті таких широких обговорень — як тут, у Брюсселі, в Україні, та безпосередньо на полях і на виставках, як у Ганновері — ми зможемо подолати занепокоєння та страхи одне щодо одного, та отримаємо можливість разом розвивати найкращу продовольчу систему у світі», — резюмував Тарас Качка.

Пише pigua.info.