У Хорватії на річці Драва, притоці Дунаю, рибалка спіймав надзвичайно рідкісного представника осетрових – шипа (Acipenser nudiventris). Цей вид Міжнародний союз охорони природи (IUCN) у 2021 році офіційно оголосив локально вимерлим у басейні Дунаю.

У Червоній книзі України він має статус «зниклий». Про це повідомляє Всесвітній фонд охорони природи WWF-Україна. За повідомленням, довжина риби сягала 1,76 метра, а вага — 35 кілограмів.

Після вилову червонокнижну рибу негайно випустили назад у річку живою.

Унікальна риба була виловлена на території біосферного заповідника «Мура-Драва-Дунай», відомого як «Амазонка Європи». Остання підтверджена згадка про шипа в цьому регіоні датувалася 2009 роком. Його несподівана поява викликала стриманий оптимізм, але й підкреслила критичний стан осетрових.

«Це винятково рідкісна подія. На жаль, поява однієї рибини не означає, що існує ціла популяція, здатна до розмноження та самовідновлення. Однак, позитивним є те, що цей вилов демонструє: у річці Драва все ще зберігаються природні умови, де осетрові можуть виживати», – зауважує Беата Штрібель, керівниця Ініціативи WWF з питань збереження осетрових.

 

Осетрових часто називають «живими копалинами», адже вони збереглися ще з часів динозаврів. Проте сьогодні ці риби – одна з найбільш загрожуваних груп у світі. Будівництво гребель, яке перекрило їхні міграційні шляхи, руйнування природних місць нересту та браконьєрство заради чорної ікри призвели до катастрофічного скорочення їхніх популяцій.

«В Україні історично водилося шість видів осетрових (білуга звичайна, севрюга звичайна, стерлядь прісноводна, осетер руський, осетер атлантичний та осетер шип), усі з них занесені до Червоної книги України. Два – осетер атлантичний і осетер шип – офіційно визнані зниклими», – розповідають у Всесвітньому фонді природи WWF-Україна.

Основними причинами скорочення популяцій осетрових в Україні є:

  • Будівництво гребель, що блокують міграційні шляхи.
  • Браконьєрство та надмірний вилов через торгівлю продукції з осетрових, зокрема чорною ікрою, яка вважається “символом розкоші”.
  • Руйнування природних місць нересту.

Для боротьби з цими загрозами міжнародні організації, зокрема WWF-Україна, залучені до масштабних проєктів із захисту та відновлення осетрових: LIFE-Boat 4 Sturgeon та MonStur in the Danube.

 

Пише seeds.org.ua.

Трактор MF 8737 S — вправний середняк світу...

На сьогодні трактори є, і найближчим часом будуть, головним енергетичним засобом в аграрному...

Червоний комбайн для «зеленого» оператора

Максимальна продуктивність нового зернозбирального комбайна Case IH Axial-Flow 7260 оптимально...

ДТЗ 354U — новий стандарт у класі 35-сильних...

У 2025 році український аграрний ринок отримує стратегічне підсилення — трактор ДТЗ 354U. Це...

АгроТренди

Вихід українського агробізнесу та фермерства на світові ринки разом з Alibaba.com та ESS

1180
Українські виробники агропродукції та фермери отримали потужний інструмент для масштабування свого бізнесу — міжнародну торгову платформу Alibaba.com , якою щодня користуються понад 40 мільйонів...

Чорний горіх: види та технологія вирощування

60205
Чорний горіх, поки це дерево не стало у нас особливо популярною культурою. Чорний горіх є найближчим родичем такого відомого нам волоського горіха, який ми звикли вирощувати у себе на ділянках і...

Виробництво та перспективи чорного часнику

38005
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.