У Хорватії на річці Драва, притоці Дунаю, рибалка спіймав надзвичайно рідкісного представника осетрових – шипа (Acipenser nudiventris). Цей вид Міжнародний союз охорони природи (IUCN) у 2021 році офіційно оголосив локально вимерлим у басейні Дунаю.

У Червоній книзі України він має статус «зниклий». Про це повідомляє Всесвітній фонд охорони природи WWF-Україна. За повідомленням, довжина риби сягала 1,76 метра, а вага — 35 кілограмів.

Після вилову червонокнижну рибу негайно випустили назад у річку живою.

Унікальна риба була виловлена на території біосферного заповідника «Мура-Драва-Дунай», відомого як «Амазонка Європи». Остання підтверджена згадка про шипа в цьому регіоні датувалася 2009 роком. Його несподівана поява викликала стриманий оптимізм, але й підкреслила критичний стан осетрових.

«Це винятково рідкісна подія. На жаль, поява однієї рибини не означає, що існує ціла популяція, здатна до розмноження та самовідновлення. Однак, позитивним є те, що цей вилов демонструє: у річці Драва все ще зберігаються природні умови, де осетрові можуть виживати», – зауважує Беата Штрібель, керівниця Ініціативи WWF з питань збереження осетрових.

 

Осетрових часто називають «живими копалинами», адже вони збереглися ще з часів динозаврів. Проте сьогодні ці риби – одна з найбільш загрожуваних груп у світі. Будівництво гребель, яке перекрило їхні міграційні шляхи, руйнування природних місць нересту та браконьєрство заради чорної ікри призвели до катастрофічного скорочення їхніх популяцій.

«В Україні історично водилося шість видів осетрових (білуга звичайна, севрюга звичайна, стерлядь прісноводна, осетер руський, осетер атлантичний та осетер шип), усі з них занесені до Червоної книги України. Два – осетер атлантичний і осетер шип – офіційно визнані зниклими», – розповідають у Всесвітньому фонді природи WWF-Україна.

Основними причинами скорочення популяцій осетрових в Україні є:

  • Будівництво гребель, що блокують міграційні шляхи.
  • Браконьєрство та надмірний вилов через торгівлю продукції з осетрових, зокрема чорною ікрою, яка вважається “символом розкоші”.
  • Руйнування природних місць нересту.

Для боротьби з цими загрозами міжнародні організації, зокрема WWF-Україна, залучені до масштабних проєктів із захисту та відновлення осетрових: LIFE-Boat 4 Sturgeon та MonStur in the Danube.

 

Пише seeds.org.ua.

Як грамотно дати рослинам фосфор

Питання забезпечення посівів культурних рослин фосфором дуже непросте. Адже цей елемент живлення у...

Смуговий обробіток ґрунту та посів сівалкою...

Смуговий обробіток ґрунту — це сучасна технологія, яка поєднує агрономічні переваги обробітку...

Страхування як інструмент, а не формальність

Як останніми роками в Україні змінюється культура страхування в агросекторі, про програми...

АгроТренди

Заробіток на коноплях: Житомирщина нарощує площі в четверо — і це легально

380
Культура яку десятиліттями вважали забороненою тепер рівноправна з пшеницею і кукурудзою. На Житомирщині площі під технічними коноплями зростуть у 2026 році до 2,5 тис. га — вчетверо за два роки....

Канадський трактор удвічі дешевший за Zetor:фермер ремонтує сам

442
Трактор без комп'ютера. Ремонт власними руками. Ціна вдвічі нижча за Zetor. Канадська компанія URSA Ag будує техніку за принципом який великі виробники давно забули. Відео з засновником стало...

Як закарпатське село навчилося робити сир краще за Швейцарію

441
Тонна молока щодня, три сорти сиру і крамниця-кав'ярня в карпатському передгір'ї — так виглядає Нижнє Селище, яке один чоловік перетворив на туристичну візитівку Закарпаття. Фото: Петро Пригара....

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

55 см без компромісів: як BEDNAR TERRALAND...

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.