
Експерт розповів, як заробити на малині вже через 2 роки
- Деталі
- Аграрні новини
- 32
Автоматизоване зрошення, сенсори вологості, органічне живлення та закритий ґрунт — це вже не майбутнє, а реальність українського ягідництва. Як технології підвищують урожайність і скорочують шлях до прибутку, пояснює Сергій Рябков, доктор сільськогосподарських наук.
Малина – досить вимоглива до вологи культура. Особливо уважно необхідно ставитись до рівня вологості в період цвітіння, росту та дозрівання плодів. Найбільш придатною для зрошення малини системою в сучасний період є система краплинного зрошення, так як вона дозволяє найшвидше реагувати на потреби рослин у волозі. Краплинне зрошення дозволяє економити використання води на 20-30%, убезпечує ґрунтовий покрив від ерозії.
Проте головна перевага – це доставка води чітко до зони кореневої системи разом з розчиненими в ній добривами як мінерального, так і органічного походження (фертигація).
Краплинне зрошення опосередковано зменшує розповсюдження хвороб оскільки відсутнє постійне змочування листової поверхні рослин, яке відбувається при дощуванні. В сухих міжряддях, як правило, проростає менше бур’янів. В період достигання ягоди також захищені від перезволоження.
Поливні трубопроводи з інтегрованими водовипусками при влаштуванні зрошення можна розміщувати по різному. На нижньому ярусі шпалери якщо вона передбачена технологією вирощування.
Або в надземний спосіб розміщуючи по центру чи по боках продуктивної смуги. Можливим є також підземне розміщення поливних трубопроводів. Для малини глибина розміщення повинна складати 18-20 см, щоб волога як найшвидше потрапляла до кореневої системи. Якщо малина вирощується з застосуванням мульчувальної плівки або агротканини, то поливні трубопроводи розміщуть під покриттям.
Інноваційні сучасні рішення – це садивний матеріал in vitro, використання якого дозволяє отримувати фактично повноцінний урожай вже в наступному після садіння році:
- нові високопродуктивні сорти української та зарубіжної селекції;
- вирощування малини в модульних тунелях (закритий ґрунт);
- застосування органічного підживлення замість азотних мінеральних добрив;
- інтегрована система захисту , коли на основі постійного моніторингу та прогнозування розробляються найбільш ефективні способи захисту насаджень без негативного впливу на майбутню продукцію.
Встановлення шпалери у насадженнях малини залежить від біологічних особливостей сорту. Якщо сорт високорослий та має схильність до розлогості, постійно навантажується урожаєм, то влаштування шпалери є необхідним технологічним рішенням.
Достатньо популярні сорти Брусв’яна, Октавія, Хімбо Топ, Феномен, Глен Ді, Глен Емпл, нові високорослі сорти Полонез, Поемат, Пшехиба та інші якраз і потребують опори тому, що на не підв’язані плодові гілочки, що розміщуються в нижній частині рослин часто потрапляє пил і сміття, що миттєво знижує якість плодів і виправити це не можливо із-за їх ніжної структури.
Шпалера для малини може бути як постійною, так і знімною. Знімна шпалера застосовується для ремонтантних сортів, оскільки після збирання урожаю необхідно провести суцільне скошування пагонів а також при механізованому зборі плодів.
Сучасні виробники часто влаштовують шпалеру навіть і для низькорослих та середньорослих сортів тому, що якість плодів малини важлива насамперед, а також зручність влаштування поливу та зручність при ручному зборі плодів.
Наші рекомендації – влаштування того чи іншого типу шпалери необхідно проводити відповідно до біологічних особливостей сортів, способу вирощування, призначення вирощеної продукції, наявності технічних засобів та людських ресурсів.
Традиційні технології вирощування малини на сучасному етапі переважно застосовують в господарствах де площі насаджень малини не значні – від 3 до 15-18 га. Високотехнологічні системи використовуються в господарствах що мають насадження малини до 50 га і більше.
Господарства Закарпатської, Рівненської, Волинської, Львівської областей віддають перевагу вирощуванню малини в плівкових тунелях з органічним способом виробництва. Адже близькість європейських кордонів дає можливість швидко реалізувати свіжу і якісну продукцію.
Прогресивні технології вирощування ягідних культур, в тому числі і малини на сучасному етапі базуються на декількох факторах:
- інформаційний фактор – своєчасне отримання всіх необхідних даних про культуру, ґрунтово-кліматичні умови регіону, ринки збуту та ін.;
- фактор прийняття технологічних рішень;
- фактор реалізації прийнятих рішень в автоматичному режимі без негативного впливу людського чинника.
Для реалізації інформаційного фактора використовують автоматичні метеостанції, датчики контролю вологості ґрунту на різних глибинах, контролери що фіксують ступінь випаровування води та ін.
На основі отриманої інформації спеціалісти (агрономи, інженери-гідротехніки) приймають програмні рішення щодо зрошення та фертигації. Дальші реалізація прийнятих рішень відбувається автоматично з найменшими затратами ресурсів. Проте на сьогодні для багатьох господарств влаштування таких систем є фінансово не доступним.
Пише agronews.ua.