Ринок землі: очікування та реалії

Вчора, 26 липня, урядовці, фінансисти, науковці та очільники аграрних асоціацій зібралися на круглому столі, щоб обговорити стан земельного ринку та його економічний ефект. Захід, під назвою «Ринок землі: очікування та реалії» організувала Програма USAID з агарного та сільського розвитку (АГРО) та Центр досліджень продовольства та землекористування при Київській школі економіки (KSE Агроцентр).

Відкрив круглий стіл Микола Сольський, міністр аграрної політики та продовольства України. Він зауважив, що відкриття земельного ринку стало стимулом для розвитку тих напрямків, в які раніше не наважувались робити інвестиції. Наприклад, з відкриттям ринку землі значні позитивні зміни відбулись у промисловому садівництві та зрошенні.

Ксенія Сидоркіна, директорка Програми USAID АГРО відзначила, що незважаючи на усі перестороги, які були в опонентів земельної реформи, ніякого «буму» продажів землі не відбулося, в обіг залучено всього біля 1 % всіх сільськогосподарських земель на підконтрольних Україні територіях. Це цілком відповідає темпам земельного ринку у європейських та інших демократичних країнах з ринковою економікою. Водночас земельна реформа спричинила збільшення податкових надходжень до місцевих бюджетів - в розмірі орендної плати 18 млрд грн і понад 11 млрд грн – з податку фізичних і юридичних осіб.

Земельна реформа не просто дала поштовх до залучення інвестицій, вона також є джерелом підтримки різних сфер, в тому числі соціальної, медичної, підтримки комунального господарства», – зауважила Ксенія Сидоркіна.

Денис Башлик розповів, що сьогодні попит на землю перевищує пропозицію. І це ще раз доводить безпідставність міфів, які передували земельній реформі. Окрім того, земельний ринок стане важливим джерелом надходжень для відновлення країни та розвитку агровиробництва:

Другий етап відкриття ринку є надзвичайно важливим не лише в сьогоденні, але й у процесі повоєнної відбудови та трансформації агросектору. Ми вже бачимо що при наявності проблем з логістикою аграрному сектору необхідно розвивати глибоку переборку, а це неможливо робити на орендованих землях. Проекти з довготривалою окупністю передбачають використання власної, а не орендованої землі», − зазначив Денис Башлик.

Він також наголосив, що для ефективної і повноцінної роботи ринку землі Україна має перейти до масової оцінки земель, як це відбувається у всіх цивілізованих країнах, де ринок землі працює багато років.

Роман Сластьон, генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» звернув увагу на необхідність доопрацювання деяких аспектів земельного ринку, які можуть посилити його роль у залученні інвестицій та повоєнному відновленнні:

Надзвичайно важливим є те, що формат розвитку ринку землі, який був визначений в 2020 році, має бути дотриманий та реалізований протягом всього шляху реформи. Ця непорушність формату необхідна як для українського агробізнесу, так і для власників земельних ділянок та майбутньої інвестиційної привабливості сільськогосподарської землі, як активу. Відтермінування впровадження другого етапу ринку землі не має жодних підстав. Натомість, в майбутньому доопрацювань потребує питання с/г землі як предмету застави та можливість застави прав оренди. Це один з елементів, що міг би допомогти агросектору залучити додаткове кредитування задля проведення післявоєнного відновлення», – зауважив Роман Сластьон.

Олег Нів’євський, віцепрезидент з економічної освіти Київської школи економіки представив аналітичний звіт дослідницького проєкту «Земля незламності», який реалізується за підтримки Програми USAID АГРО. Він зауважив, що відкриття ринку для юридичних осіб з 1 січня 2024 року може принести додатково 1-2,7% ВВП щорічно впродовж наступних 3-х років. Ринок землі розвивається добре та має достойні результати. Водночас через війну є суттєві втрати, зокрема не були укладені понад 102 тис. угод купівлі-продажу с/г земель сукупним обсягом 282 тис. га та вартістю 11,5 млрд грн, а це - 0,2% ВВП країни. Найбільших втрат зазнав ринок земель у Харківській та Херсонській області. Разом з тим, за підсумками перших 6 місяців 2023 року у всіх областях, крім окупованих, спостерігається відновлення обсягу транзакцій, причому деякі західні області – Закарпатська, Івано-Франківська і Чернівецька — перевершили показники 2021 року (+16%, +22% та +10% відповідно).

Андрій Мартин, старший проєктний менеджер напряму «Земельна реформа» Офісу реформ Кабінету міністрів України, підсумував, що завдяки реформі громадяни України стали власниками ліквідного майна, реального активу і цей актив – дорожчає.

Також він застеріг від пролонгації обмежень, зокрема заборони купувати землю юридичним особам.

«Власникам землі стане від того краще? Ні, адже їх інтерес – якщо продовати, то за кращу ціну. Аграрії? Вони і зараз можуть купити землю через фізичних осіб, просто для них це додаткові транзакційні затрати. Якщо власник хоче продати ділянку – вона буде продана, але аграрій в таких умовах більше заплатить, а власник – менше отримає. Ринок землі повинен бути прозором та відкритим», – сказав Андрій Мартин.

Детальніше – у відео: