Запізнілі посіви озимих атакують хвороби: ураження знайшли на площах від 2% до 17%
- Деталі
- Аграрні новини
- 178
Дощі цієї осені затримали сівбу й розвиток озимих. Тепер до холоду й вологи додалася ще одна проблема. Її вже видно на листках. І найбільше ризикують поля, засіяні останніми.
На 2–17% обстежених площ озимої пшениці, ячменю та жита виявлено борошнисту росу, септоріоз, гельмінтоспоріоз, буру листкову іржу й кореневі гнилі, йдеться у звіті Держпродспоживслужби про фітосанітарний стан сільгоспкультур, на який посилається AgroTimes. Загалом хворобами уражено 1–6% рослин, а в окремих осередках септоріозу – до 15%. Прохолодна погода, мінлива хмарність і періодичні опади створили сприятливі умови для збудників, і на полях зберігається інфекційний запас основних грибкових захворювань.
Шкідники теж ще активні. У степових і лісостепових областях, а місцями й на Поліссі, личинки хлібної жужелиці за чисельності 0,2–1 особина на квадратний метр пошкодили 1–3% рослин. Гусениці озимої совки другого покоління пошкодили 1–2% рослин, а на Дніпропетровщині й Херсонщині їх місцями налічують до двох на квадратний метр.
Читайте також: Озимі ще не розкущились, а листопад уже настав: розвиток посівів відстає на 2–3 тижні
Пізні посіви входять у зиму найслабшими
Наскільки відстають пізні посіви, показують спостереження Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН на дослідному полі Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції. Озима пшениця, посіяна 17 вересня, вже сформувала 3–5 бокових пагонів і вузлові корені за висоти 24–26 см. Рослини жовтневої сівби значно менші: за сівби 5 жовтня – 15–18 см, а 15 жовтня – лише 4–11 см. Для пізніх посівів, за оцінкою науковців, головним обмежувачем стає вже не нестача вологи, а коротший період осінньої вегетації. Водночас заморозки першої декади листопада, хоч і гальмували ріст, загалом сприяли загартуванню озимих.
Читайте також: Сівба озимих не завершена: пшеницю можна сіяти до грудня, але врожайність буде нижчою
На озимому ріпаку ситуація схожа. На 5–27% обстежених площ знайшли альтернаріоз, пероноспороз, фомоз і білу плямистість, уражено 2–10% рослин, хоча інтенсивність розвитку хвороб поки низька – 1–2%. Хрестоцвіті блішки, білокрилка, капустяна попелиця й гусениці совки заселили та пошкодили 2–6% рослин. Подальше поширення хвороб і шкідників залежатиме від температури й кількості опадів.
Автор оригінального матеріалу: Микола Латун,
студент 4-го курсу групи ЖР-23-1-фмб
кафедри журналістики, видавничої справи, поліграфії
та редагування Фахового коледжу «Освіта»
Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна»


