Ріпак формує високий урожай за міжрядь від 12,5 до 45 см

Озимий ріпак здатний компенсувати значну різницю у ширині міжрядь, однак це не робить вибір сівалки другорядним питанням. За дефіциту вологи вузькі рядки допомагають швидше закрити поверхню ґрунту, тоді як широкі покращують провітрювання посіву. Дослідження показують ще одну важливу залежність: ширину міжряддя потрібно розглядати разом із густотою рослин.

Про переваги різних схем сівби повідомляє AgroTimes із посиланням на Володимира Мірненка, ТОВ «Пьотінгер Україна». За словами фахівця, висока компенсаторна здатність ріпаку дозволяє культурі формувати високий урожай за ширини міжрядь від 12,5 до 45 сантиметрів.

Ріпак здатний компенсувати значну різницю у ширині міжрядь.

За дефіциту вологи перевагу має вузьке міжряддя

Міжряддя від 12,5 до 25 сантиметрів Мірненко рекомендує насамперед для регіонів із браком вологи та частими посухами. За такої схеми рослини рівномірніше використовують площу живлення та менше конкурують між собою на початку розвитку. Посів швидше змикається, закриваючи поверхню ґрунту від прямих сонячних променів, що допомагає зменшувати втрати вологи та стримувати розвиток бур'янів.

Однак сама ширина міжряддя ще не визначає майбутню врожайність. У трирічному польовому дослідженні в Центральній Чехії озимий ріпак вирощували з міжряддями 12,5, 25, 35 і 45 сантиметрів за однакової норми висіву. Розширення рядків впливало на окремі складові структури врожаю: зменшувалася кількість рослин на одиниці площі та кількість стручків на рослині, натомість збільшувалася кількість насінин у стручку. Водночас дослід не підтвердив переваги ширших міжрядь як способу підвищення врожайності насіння.

Це добре ілюструє компенсаторну здатність культури. Інші польові дослідження також показують, що ріпак може пристосовувати будову рослини до різної площі живлення, тому ефект міжряддя залежить від сформованої густоти та розміщення рослин, а не лише від відстані між проходами сівалки.

Для широкого міжряддя аргументація інша. Володимир Мірненко пояснює:

«На користь широкого міжряддя (35-45 см) виступає краща провітрюваність, що знижує ризики розвитку склеротиніозу. Сівба на широке міжряддя формує міцнішу кореневу шийку й пізніше тягнеться вгору, тільки після того, як закриє міжряддя листками. Додатковою перевагою широкого міжряддя може бути можливість міжрядного обробітку. Широкому міжряддю надають перевагу в регіонах із надлишком опадів чи із сівозміною, перенасиченою олійними культурами (соняшник, соя)».

Тобто широке міжряддя не варто розглядати як спосіб автоматично отримати більше насіння з гектара. Його переваги лежать передусім в іншій площині — провітрюванні посіву, особливостях формування рослини та можливості механічно працювати між рядками.

Цю обережність підтверджують і незалежні дослідження. В одному з експериментів збільшення міжряддя з 33 до 55 сантиметрів суттєво не змінило врожайність, хоча дослідники спостерігали тенденцію до її зниження зі збільшенням відстані між рядками. При цьому реакція залежала від типу сорту: гібридні та звичайні сорти показували різні результати за однакової схеми сівби.

Ще один польовий дослід показав, наскільки тісно міжряддя пов'язане з густотою. Найвищу врожайність у конкретних умовах експерименту отримали за густоти 450 тисяч рослин на гектар та міжряддя 15 сантиметрів. Автори пояснили результат рівномірнішим розміщенням рослин і меншою конкуренцією всередині рядка. Переносити цю комбінацію безпосередньо на українські поля не можна, оскільки дослідження проводили в інших ґрунтово-кліматичних умовах, але воно підтверджує сам принцип: густота і міжряддя працюють у зв'язці.

Отже, компенсаторна здатність ріпаку дає господарству широкий технологічний вибір, але не універсальну цифру. За дефіциту вологи аргументів більше на користь вузького міжряддя, тоді як широке може бути виправданим за надлишку опадів, підвищених фітосанітарних ризиків або потреби в міжрядному обробітку. Остаточну схему варто добирати разом із густотою рослин і відповідно до умов конкретного поля.

Широке міжряддя покращує провітрювання посіву ріпаку.

За матеріалами: AgroTimes, Plant, Soil and Environment, Italian Journal of Agronomy, Acta Agriculturae Scandinavica, Scientific Reports.