Температурний стрес картоплі: за яких умов зупиняється приріст

Рослина не гине й зовні виглядає живою. Просто вся вода йде на охолодження, а не на приріст — і те, що мало стати врожаєм, не формується. Шести днів такого режиму вистачає, щоб недорахуватися семи тонн із гектара навіть на поливі.

Картопля має відносно поверхневу кореневу систему, тому за тривалих температур понад 35–37 градусів рослина фактично переходить у режим виживання. Значна частина води витрачається на транспірацію та охолодження, а приріст бульб при цьому сповільнюється, пояснює директорка з розвитку Української плодоовочевої асоціації Катерина Звєрєва в коментарі виданню Delo.ua.

Масштаб наслідків показує спостереження Інституту картоплярства: після шестиденного температурного стресу зафіксовано втрати близько 7 тонн з гектара — причому на зрошуваних площах.

Фаза важить більше за тривалість спеки

Ключове для планування наступного сезону — те, коли саме припадає температурний пік.

Найкритичнішими для формування врожаю є бутонізація, цвітіння та початок бульбоутворення. Цього року в багатьох областях України ці фази збіглися з дефіцитом вологи та хвилями високих температур — звідси й масштаб втрат.

Тобто та сама спека в іншій фазі розвитку минула б із меншими наслідками. Саме тому строк садіння фактично визначає, чи потрапить рослина найвразливішим періодом під літній пік.

На богарних площах, особливо на легких ґрунтах, недобір може бути значним. Натомість там, де є зрошення, правильно підібрані сорти, якісний насіннєвий матеріал і технологічний контроль, результати, за оцінкою експертки, можуть бути цілком прийнятними.

Загальний висновок вона формулює обережно: врожай 2026 року найімовірніше буде слабшим за вдалий 2025-й, проте говорити про загальнонаціональне падіння на третину передчасно — масове збирання середніх і пізніх сортів ще триває.