Витрати пивоварів на хміль у 5 разів вищі — бо своє виробництво в Україні майже зникло

80% хмелю в українському пиві — імпортний. І коштує він у 4–5 разів дорожче вітчизняного. При цьому в селі Ражнів на Львівщині є господарство з повним циклом механізації на рівні німецьких ферм — і воно може давати вдвічі більше. Дає лише половину. Не через технології — через людей і ринок.

Єдине у Львівській області підприємство з вирощування хмелю продовжує роботу попри те що конкуренти в регіоні після пандемії й повномасштабного вторгнення зупинились. Директор господарства Василь Гуляйгродський — 26 років у хмелярстві — пройшов шлях від господарства без власних тракторів до механізованого циклу що не поступається німецьким фермам.

«Я 26 років вже тут працюю, а в цьому році був перший випадок коли пагони хмелю що почали рости вгору — змерзли. За 26 років мене здивувати нема чим — ми тут вже пройшли все» — каже директор.

Потужність є — і половина простоює через дефіцит людей

Господарство має інфраструктуру на 50 гектарів — з крапельним поливом і повним технологічним ланцюгом. Реально засіяно 25. Причина — сезонний характер виробництва і дефіцит робочої сили. Хмелярство потребує людей у пікові місяці, але не може забезпечити рівномірну зайнятість протягом року.

«Коли раніше на комбайнах працювали в основному чоловіки — то вже останні 3–4 роки керують тими комбайнами в основному жінки»

— зазначає Гуляйгродський.

Стаціонарний комбайн стоїть на дворі господарства. Спеціалізовані машини зривають і перевозять стебла до нього — далі процес іде безперервним потоком: сепарація шишки → сушарня → 8–9 годин → прес → запресований хміль готовий до відвантаження.

Механізацію директор запозичив у Німеччині після поїздок до місцевих фермерів і придбання техніки. 25 років тому господарство не мало власних тракторів. Зараз — повний цикл від вирощування до перероблювання.

Ринок що стиснувся разом з аудиторією

Технологічна проблема вирішена. Залишається ринкова. Після ковіду і початку повномасштабного вторгнення попит стиснувся — і конкуренти на Львівщині поступово зійшли з ринку.

«Є все — тільки сьогодні дуже поганий ринок збуту. Коли почався ковід потім після ковіду війна — багато людей виїхали з України. І я так розумію що замість того щоб пити українське пиво п'ють баварське або польське»

— пояснює директор.

Контекст ширший ніж одне господарство. За останні 30 років площі хмелярства в Україні скоротились з 7,5 тис. га до приблизно 400 га — у 18,5 раза. Вітчизняний хміль покриває лише 20% потреби пивоварів. Решта 80% — імпорт із Німеччини Великої Британії США і навіть Австралії — у 4–5 разів дорожчий за свій.

Агровиробник що хоче повернути втрачені 25 гектарів стикається не з браком землі та не з браком технологій — а з браком людей і браком ринку що обіцяє стабільний збут.

За матеріалами: Суспільне Львів, репортаж Ліни Кашуби; AgroPortal, Landlord