ОККО будує біометановий завод на Тернопільщині — і це вигідно не лише власникам

На Тернопільщині поряд із 32 тис. га землі ОККО і «Гадз-Агро» з'явиться біоенергетичний комплекс. 3,84 млн м³ біометану щороку і 15 млн кВт-год електроенергії. Сировина — відходи власного агровиробництва. Але є і кут для місцевих фермерів.

Завод вироблятиме до 3,84 млн м³ біометану щороку та забезпечить роботою близько 50 людей. Про це повідомляє Latifundist з посиланням на ExPro. Бізнесові групи ОККО та «Гадз-Агро» оголосили про намір побудувати біоенергетичний комплекс у Чортківському районі Тернопільської області. Реалізацію проєкт веде спільне підприємство «Соколів Енерджі».

Засновником компанії є «Гадз-Агро» — земельний банк 32 тис. га у Тернопільській області. Серед бенефіціарів — тернопільський аграрій Петро Гадз (50%) та власник ОККО Віталій Антонов (47,89%). Одночасно IFC розглядає €42 млн кредиту на вітропарк ОККО потужністю 189 МВт на Волині. Два великих зелених проєкт — в один момент.

Біометан з гною і силосу — як це працює

Біометан — відновлювальний аналог природного газу що виробляється шляхом ферментації органічної сировини. Для агрохолдингу з 32 тис. га і власним тваринництвом сировинна база існує без додаткових витрат: гній силос стерня солома — все що раніше утилізувалось тепер стає джерелом енергії та доходу.

Схема проста: органічні відходи завантажуються в анаеробний реактор → утворюється біогаз → після очищення до метану 97–98% → подача в газову мережу або продаж за «зеленим» тарифом до ЄС.

Ціна біометану в Європі — від 80 до 130 євро за МВт-год залежно від ринку і сертифікатів походження. При виробництві 3,84 млн м³ на рік і теплотворності 10 кВт-год/м³ — загальне виробництво близько 38 400 МВт-год. При ціні 100 євро/МВт-год — виторг до 3,84 млн євро на рік тільки від біометану плюс електроенергія.

фото: Органічні відходи агровиробництва стають сировиною для виробництва відновлюваного газу

Що це означає для місцевих фермерів

Тернопільщина — регіон із розвиненим тваринництвом і значними площами під кормовими культурами. Поява великого біогазового комплексу поблизу означає для дрібних фермерів потенційний ринок збуту для відходів виробництва — гноївки силосу нестандартного зерна.

Великі біогазові комплекси традиційно закуповують сировину у сусідніх господарств — це дозволяє завантажити потужності та дає фермеру додатковий дохід від того що раніше коштувало лише утилізації.

Додатково дигестат — відходи після ферментації — є якісним органічним добривом. Деякі комплекси безкоштовно або за символічну ціну передають його місцевим господарствам. Це зменшує потребу у мінеральних добривах і знижує собівартість виробництва.

Тренд на біоенергетику в Україні

У березні 2026 року в Україні запустили новий біометановий завод «Теофіпольської енергетичної компанії». Очікувалося що цього року запрацює ще один — сьомий — біометановий завод. Тепер до черги додається проєкт ОККО. Це вже не поодинокі проекти, а системний тренд.

Україна має амбітні цілі: до 2030 року довести виробництво біометану до 7,8 млрд м³ на рік — стільки щоб покрити потреби опалення всієї країни та частину для експорту до ЄС. Поки що мова йде про десятки млн м³, але рух у правильному напрямку є.

За матеріалами: Latifundist, ExPro, Zaxid.net, Liga.net, Espreso Захід