9 жовтня на базі Агрофірми “Маяк” відбудеться конференція-інтенсив з точного землеробства «Стерня» — подія для тих, хто хоче не просто говорити про технології, а розуміти, як вони працюють у реальному господарстві та який результат можуть дати.
Кернел виступив ініціатором та першим тестовим майданчиком для розробки нового типу модульних зерносховищ. Створене українським виробником на запит компанії рішення дозволяє розгортати додаткові потужності за лічені дні. Завдяки своєму масштабу Кернел взяв на себе ризики пілотування і доробки тестових зразків. Вже зараз розробку замовляють інші учасники агроринку.
Енергетична криза, критичний брак кадрів, логістичні блоки та зсуви у споживчих пріоритетах — у таких жорстких реаліях сьогодні працює український хлібний ринок. Попри пошкодження 15–20% хлібозаводів внаслідок бойових дій, галузь продемонструвала унікальну гнучкість, повністю перебудувавши ланцюжки постачання. Проте стратегію «перечекати зиму» час змінювати на масштабний прорив. До такого висновку дійшли провідні аналітики, економісти та лідери виробництва під час масштабної галузевої конференції «ХЛІБ.UA».
Ризикова безпекова ситуація та нестача обігових коштів змушують аграріїв шукати шляхи скорочення виробничих витрат на осінню посівну кампанію 2026 року. На яких стартових операціях заощаджувати в жодному разі не варто, розповідають фахівці компанії Ukravit.
Вісім разів — саме настільки за рік подорожчала в Європі картопля для перероблювання: до €250 за тонну проти приблизно €30 торік. Українським господарствам цей ринок дістався б дешевше за будь-кого, але вивезти туди свіжу сировину вони не можуть за законом. Єдиний відкритий шлях — продавати вже перероблену продукцію.
Німеччина, Франція, Польща, Бельгія та Іспанія за вісім місяців забрали дві третини українського меду. Але платять вони по-різному: французькі покупці віддають близько $3,4 за кілограм, іспанські — менш ніж $2. Торік такого розриву не було.
Комбайн цієї осені викопує сотку картоплі приблизно за півтори сотні гривень, тракторець із трусилкою — за сотню, і після нього бульби ще треба зібрати руками. Гуртовики в той самий час пропонують господарям близько семи гривень за кілограм. Виходить, що одна послуга з'їдає врожай із двох відер.
Після ударів по портах аграрії позичають активніше, але дешевих грошей у цих позиках стало помітно менше. З 21 млрд грн, залучених після початку блокування, лише 6,3 млрд грн пройшли за програмою «5-7-9%». Від початку року співвідношення було іншим.
Наталія Ковач, засновниця фермерського господарства «Мамин сир» із Закарпатської області, розширює виробничі потужності свого господарства та готує до запуску новий напрям діяльності — виробництво сиров’ялених м’ясних делікатесів із яловичини власної ферми. Реалізувати проєкт стало можливим завдяки гранту, отриманому в межах міжнародної освітньо-грантової програми TalentA, яку започаткувала та реалізує міжнародна сільськогосподарська науково-технологічна компанія Corteva Agriscience у партнерстві з GlobalGiving та Буковинською агенцією регіонального розвитку для підтримки жінок-фермерок із сільської місцевості.
Пальне, транспорт для його перевезення, сільгосптехніка, вантажівки та причепи потрапили до переліку майна, за пошкодження чи знищення якого бізнес зможе отримати компенсацію. Максимальну компенсацію страхової премії уряд підняв з 3 до 5 млн грн на рік. Суден серед названого майна немає, хоча про гарантії саме для них аграрії просили цього тижня.
Закласти гектар міскантусу коштує 200–220 тисяч гривень, і перші два роки плантація не дає нічого. Зате потім вона працює двадцять років без нової посадки, а на піку врожайності приносить 1000–1500...
40-50 тисяч гривень на рік. Саме такий чистий прибуток обіцяли традиційні зернові й олійні культури на 24 гектарах орендованої землі на Харківщині. Фермер порахував — і зрозумів що про розвиток...
Поганий шлях до елеватора — це не просто яма в асфальті. Це знижене на третину навантаження зерновоза взимку і в бездоріжжя зимовий період. Це довша дорога для швидкої допомоги. Саме тому фермери на...