Українські аграрії гублять техніку втричі швидше за іноземців — і платять за це двічі
- Деталі
- Аграрні новини
- 177
Той самий трактор. Ті самі умови. Але в Україні він відпрацює свій ресурс утричі швидше ніж у Польщі чи Німеччині. Це не перебільшення — це дані директора Інституту механіки та автоматики НААН. І за цією цифрою стоїть реальна стаття витрат кожного господарства.
Про це повідомляє Agro Team Expo. Річне навантаження на техніку у вітчизняних аграріїв у 2,5–3,0 рази більше ніж у закордонних фермерів за аналогічних умов господарювання — констатує директор Інституту механіки та автоматики агропромислового виробництва НААН України Валерій Адамчук.
Така диспропорція зумовлена насамперед нестачею техніки у вітчизняних господарств, а також масштабами виробництва. Простіше кажучи: машин менше ніж потрібно — і кожна з них працює за двох-трьох.
Наслідок прямий і дорогий. Техніка що мала б служити 10–12 років зношується за 4–5. Ремонти частіші й дорожчі. Простої в пік сезону коштують не лише грошей, а й врожаю.
Нестача техніки — системна проблема яку не видно у звітах
За даними Мінекономіки у 2025 році аграрії списали майже 23 747 одиниць техніки — майже втричі більше ніж роком раніше. Це означає що ринок не просто купує нове — він масово замінює дострокового зношене.
В Україні попри війну та окупацію частини територій продовжують працювати понад 160 підприємств агромашинобудування. Але навіть вони не встигають закрити дефіцит що накопичувався роками. До 2022 року Україна імпортувала більше техніки ніж виробляла сама. Після початку повномасштабного вторгнення логістика і ціна імпорту зросли — дефіцит загострився.
Зараз у середньому українське господарство має 60–70% від необхідного парку техніки. Решту компенсують інтенсивнішою експлуатацією наявного. Звідси й коефіцієнт 2,5–3,0 від Адамчука — це не виняток, а середній показник по галузі.
Реальна ціна перевантаження — і де вона з'являється у фінансах
Перевантаження техніки має три прямі фінансові наслідки.
Перше — скорочення міжремонтного інтервалу. Двигун трактора розрахований на певний моторесурс в годинах. При подвоєному навантаженні він вичерпується вдвічі швидше. Капітальний ремонт двигуна великого трактора — від 200 до 500 тис. грн. При щорічному замість дворічного — різниця відчутна.
Друге — аварійні ламання в пік сезону. Перевантажена техніка ламається частіше — і найчастіше в найгірший момент: під час посівної або збирання. Вартість простою комбайна в день жнив — від 50 до 200 тис. грн недозібраного врожаю залежно від культури та погоди.
Третє — прискорена амортизація і вища собівартість. Бухгалтерська амортизація не відображає реального зносу при перевантаженні. Фактична собівартість гектара обробітку виявляється вищою ніж планувалась — і господарство недораховує рентабельність.

Фото: Аварійні поломки в пік сезону коштують від 50 до 200 тис. грн недозібраного врожаю на добу
Програма компенсації 15% — крок у правильному напрямку
Держава реагує. У 2026 році Мінекономіки розширило перелік техніки з компенсацією 15% вартості до 1 354 найменувань від 50 українських виробників. Загальний бюджет програми — 1,8 млрд грн. Для прифронтових регіонів компенсація підвищена до 40%.
Але є обмеження: програма поширюється лише на українські бренди. Імпортна техніка — John Deere Fendt Case — під компенсацію не підпадає. При, тому що за перші чотири місяці 2026 року Україна імпортувала тракторів на $293,4 млн — переважно з Німеччини та США — попит на іноземну техніку залишається домінантним.
Адамчук наголошує: вихід не лише в субсидіях, а в системному підході до нормування навантаження. Господарство що свідомо обмежує експлуатацію кожної одиниці техніки та веде облік моторесурсу — витрачає на ремонти на 30–40% менше ніж те що «вичавлює» машини до відмови.
За матеріалами: УкрАгроКонсалт, Agro Team Expo, ProAgro, GrowHow.in.ua, Мінекономіки

