ПРО НАС

Бренд "Агрономія сьогодні" забезпечує різноманітні потреби у веденні аграрного бізнесу, виробництві аграрної продукції для людей, які займаються сільським господарством.

Наша пристрасть - допомогти аграріям заробляти гроші, економити час та збільшувати своє задоволення у фермерському бізнесі.

На сторінках нашого сайту ви завжди знайдете актуальну інформацію з вирощування та захисту рослин. а також безліч іншої інформації, що допоможе вам у веденні бізнесу.

Догляд садів — це безперервний процес, який не закінчується ані після збирання врожаю, ані взимку. Одразу після збирання останнього яблука садівник починає готувати насадження для якомога вищого врожаю майбутнього року. Адже господар має справу з багаторічними деревами, продуктивність яких не в останню чергу залежить від того, наскільки добре збережуться рослини взимку. А взимку відбувається багато складних процесів, які несприятливо впливають на рослини.

Урожай майбутнього року залежить від того, як дерево підготується до зими та чи зможе запасти поживні речовини перед зимовим періодом, коли рослини перебувають у стані спокою.

Після листопаду в садах інтенсивного типу підрізують коріння дерев. Цей захід не належить безпосередньо до підготування дерев до зими, хоча його проводять у передзимовий період. Якщо агроном бачить, що треба зупинити інтенсивний ріст дерева і спрямувати енергію на плодоношення, необхідно обмежити об’єм кореневої системи. Протягом вегетації дерева відчуватимуть водний дефіцит і почнуть інтенсивно закладати квіткові бруньки (так званий плодовий стрес). Для того щоб на пошкоджених коріннях встигли сформуватися нові всмоктувальні корінці, цей захід проводять у листопаді — грудні. Підрізують коріння лише з одного боку, підводячи ніж культиватора до штамба на відстань до 20–25 см і заглиблюючи його на 40 см. Наступного року роблять перерву, а вже за рік ріжуть з другого боку. Завдяки такому підрізанню коренева система дерев постійно оновлюється і не встигає створити зайвого для суперінтенсивних садів кореневого скелета. Активна коренева система забезпечує дерево всім необхідним, а її підрізання забезпечить розташування всмоктувального коріння в зоні оптимального зволоження системою краплинного зрошення. Як наслідок, мінеральне живлення від фертигації використовується раціонально.

Читайте також: Зберігання врожаю яблук

Зібравши урожай, грамотний садівник потурбується насамперед про мікроелементи, які забезпечать високий рівень запилення квітів майбутньою весною. Основними елементами, що контролюють повноцінне формування зачатків квіток у бруньках, є молібден і бор. Бор протягом всього року сприятливо впливає як на зав’язування плодів, так і на формування квіткових бруньок. Одним з найважливіших заходів (окрім весняного обробітку перед цвітінням), що підтримує рівень цього елемента протягом вегетації, є саме осінній обробіток. Квіткові бруньки мають дуже подовжений період формування: закладення квіткового ложа, формування окремих органів квітки, розпукування бруньок навесні. Якість цвітіння і зав’язування врожаю залежать від того, наскільки розвинені окремі частини квіток і скільки елементів живлення накопичено в окремих їх органах. Зазвичай восени бор вносять у вигляді позакореневих підживлень, коли з листя інтенсивно відпливають елементи живлення, одразу потрапляючи до бруньок. Це й стимулює розвиток зачатків генеративних утворень.

Окрім бору, вносять препарати молібдену, які сприяють розвитку пиляків під час вимушеного спокою у весняно-зимовий період і високому виходу зрілого пилку під час квітування. Цього елемента у ґрунтах України вкрай мало, тому на інтенсивних насадженнях плодових дерев його вносять штучно. Для кращого засвоєння рослинами цього препарату найліпшим строком для підживлення є закінчення збирання плодів. Тоді препарати молібдену ще встигають вплинути на дозрівання і доформування зачатків пиляків, а взимку сприяють визріванню пилку. Молібден, як і бор, вносять із позакореневими підживленнями, щоправда, не у вигляді кислих препаратів, а в хелатній формі. Із технологічної точки зору можна поєднати внесення препаратів бору і молібдену в один обробіток, адже їх можна змішувати у розчині, а оптимальні строки внесення препаратів практично однакові. Дозування молібдену і бору залежить від листової діагностики, яка підкаже, наскільки дерева потребують цих препаратів. Зазвичай, борну кислоту вносять у кількості 1,0–1,5 кг/га, а хелатів молібдену достатньо 75–100 г/ га. Цієї, здавалося б, незначної кількості препаратів, цілком вистачить, аби підтримати потенціал плодоношення яблуні на рівні 45–50 т/га.

Готуючи дерева до перезимівлі, важливо підживити їх фосфорно-калійним комплексом. Саме ці елементи сприяють кращому опору клітин заморожуванню, а калій додатково підвищує концентрацію клітинного соку, який у рослині виконує роль «антифризу», не даючи клітинам замерзнути навіть у найсуворішу зиму. Як комплексне добриво застосовують зазвичай амофоси або нітроамофоски, але в період підготування рослин до зимівлі найбільш небажаним із добрив є саме азотний компонент, вносити восени ці комплекси взагалі не можна. Краще за все скористатися фосфорнокислим калієм. Цей препарат містить саме ті елементи, що так необхідні рослині, до того ж, він добре розчиняється, тож його можна застосовувати як підживлення через систему краплинного зрошення (фертигацію). Як правило, достатньо одноразового внесення з розрахунку за діючою речовиною Р60К90. Якщо цей насправді вартісний препарат стане фермерові задорого, він може придбати окремі складові, зокрема, ортофосфорну кислоту, сульфат калію. Саме така схема із двох препаратів дуже добре зарекомендувала себе на лужних ґрунтах, де дерева, особливо груша на айвових клонових підщепах, потерпають від високого вмісту карбонатів. У цьому випадку сульфатна форма від калійного добрива зв’язує вільний (активний) кальцій, переводячи його з активного стану в нерозчинний гіпс. Тобто, навіть баластна складова таких добрив виконуватиме роль меліоранту, який поступово покращує ґрунти.

Ортофосфорна кислота необхідна і для промивання системи краплинного зрошення. За вегетаційний період крапельниці поступово «забиваються» вапняним нашаруванням, яке утворюється під впливом жорсткої води. Протягом зими вапно може створити кристалічну структуру, яка надалі перешкоджатиме крапельниці нормально функціонувати. Зазвичай, щоб не пошкодити кореневу систему дерев, використовують розведену бакову суміш ортофосфорної кислоти. Для цього змішують кислоту з водою у співвідношенні 50/50 і заливають у бак для фертигації. Далі виставляють перепад тиску на вході й виході водозабору приблизно 0,1 атм. Вмикають полив. Баку на 100–120 л за середньою жорсткості води вистачить для промивання крапельниць на площі в 5 га. Розчин ортофосфорної кислоти від промивання крапельниць також можна включати у розрахунки підживлення рослин під зиму.

Якщо надземна частина дерева на зиму «засинає», то коренева продовжує функціонувати і забезпечує дерево водою, яка під час зимових вітрів і відлиг, хоч і повільно, та все-таки випаровується. Тому, щоб дерева не висушувалися взимку, необхідно проводити вологозарядний полив. Таке зрошення потребує дуже високих норм води (у разі зрошення борознами — до 1000 м³/га), аби в шарі ґрунту завглибшки 1 м було достатньо води для забезпечення коріння протягом усієї зими.

У книжках із плодівництва зазвичай пишуть, що цей захід необхідно проводити приблизно за один-два тижні після закінчення збирання плодів. Але останнім часом дотримання цих рекомендацій може згубно позначитися на майбутній перезимівлі саду. Для агрономів не секрет, що взимку трапляються дуже сильні коливання температури. Бувають роки, коли тепла осінь затягується навіть до кінця листопада. Тобто вегетація рослин може додатково подовжитися на півтора-два місяці після збирання врожаю. За таких умов, та якщо попереднє літо було спекотним, вологозарядне зрошення спровокує ріст пагонів, а іноді навіть осіннє цвітіння дерев. А це, звісно, несприятливо вплине на перезимівлю, адже всі молоді пагони і квіти загинуть під час зниження температури у грудні — січні. Тому строки вологозарядного зрошення необхідно коригувати й планувати на початок листопада після першого приморозку в разі стійкого (не менше ніж п’ять діб поспіль) зниження середньодобових температур нижче за 10 °C. Виконання цих умов дасть змогу запобігти відновленню активності дерева, адже за кліматичною тенденцією надземна частина дерева уже увійде у стан органічного спокою і нові пагони не відростатимуть.

Останнім часом поширилося обприскування листя плодових і ягідних культур сечовиною із концентрацією розчину 6–7%. Здебільшого це роблять, аби посприяти швидкому біологічному розкладанню опалого листя та зменшенню накопиченої інфекції (зокрема, спор парші яблуні, кучерявості листя персика тощо). Однак, як ми відзначити, азот, який є основною діючою речовиною препарату, сприяє оводнінню рослин, а збиткова волога за зниження температури швидко замерзає, пошкоджуючи органи рослин. Тому перш ніж застосовувати цей дуже важливий і корисний захід, необхідно впевнитися, що рослини повністю вийшли з вегетації та перейшли в стан глибокого спокою.

Читайте також: Зимове та весняне обрізування саду

На завершенні вегетації садівники починають боротьбу з гризунами. Узимку зайці втрачають доступний для них раціон живлення — зелену траву, тому починають обгризати штамби дерев. В особливо суворі снігові зими гризуни навіть повністю знищують насадження. Відстріл зайців, як правило, істотно не зменшує пошкоджень дерев, адже мисливець не може цілодобово стежити за всіма деревами у саду. Аби не допустити пошкодження дерев, слід вдаватися до пасивного їх захисту — обмотувати штамби матеріалами, яких зайці не можуть згризти.

Зарубіжні виробники пропонують достатньо ефективні, але дорогі пластикові бандажі для молодих дерев. Головною їх перевагою є тривалість використання (до п’яти років). Пластичний бандаж підпряжений, тому садівникові потрібно лише розгорнути сіточку, занести її до штамба дерева і відпустити. Сіточка просто згортається, пружно обгортаючи дерево, і згодом не падає.

Для заощадження коштів можна використати і підручний матеріал. Застосування плівки завтовшки 100 мікронів як обмотування є доволі ефективним, але щоб упродовж вегетації штамби не запарювалися, навесні обмотування необхідно знімати. Найкращим матеріалом, який добре захищає рослини протягом не менше трьох років, є будівнича скловолоконна сітка. Щоб не перетягнути сітку, її не прив’язують до дерева, а закріплюють степлером у трьох-чотирьох місцях. Сітка має вільно обмотувати штамб, аби упродовж трьох років він міг без перешкод потовщуватися. Лише на четвертий рік скловолокно почне руйнуватися і потребуватиме заміни. Протягом трьох років додаткового догляду за таким обмотуванням не потрібно, сітку не треба знімати й замінювати. Зайці таку будівельну сітку не перегризають і штамбів не пошкоджують.

Насамкінець слід сказати, що виконання основних заходів з підготовки дерев до зими дасть садівникові змогу підвищити їх опір критичним несприятливим умовам і в майбутньому позбутися зимових пошкоджень від як кліматичних (абіотичних), так і біологічних факторів.

Дмитро Потанін, канд. с.-г. наук

Наші партнери

Як правильно зберігати цибулю

Цибуля — дуже корисний овоч, який здатний захистити людину від різних хвороб. Але сам він досить...

Бедформер — утворювач гряд

Щоб отримати хорошу грядку для овочів, зокрема картоплі, ягід чи квітів, створено спеціальну...

Чи потрібно десикувати кукурудзу?

Цьогоріч, як втім і у всі попередні роки, збирання врожаю пізніх культур дещо забарилося. Причини...

АгроТренди

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

4472
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Виробництво та перспективи чорного часнику

10362
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Чорний горіх: види та технологія вирощування

10044
Чорний горіх, поки це дерево не стало у нас особливо популярною культурою. Чорний горіх є найближчим родичем такого відомого нам волоського горіха, який ми звикли вирощувати у себе на ділянках і...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.