Міцний каркас стовбура і гілок визначає всю життєву силу дерева і, як наслідок, урожай. Стовбур і гілки містять комплекс тканин, які забезпечують міцність, транспорт водно-мінерального розчину і продуктів фотосинтезу, ріст у довжину й товщину, запасання поживних речовин. Якщо скелет уражено, дерево не має шансів дати врожай. У такому разі садівник вирішує — бути чи не бути дереву, тобто викорінювати або дати йому шанс.

Існує цілий комплекс заходів із відновлення, перещеплення і пересаджування дерев. Іноді ураженого дерева краще позбутися на користь усього саду.

Деревину переважно атакують мікро- і макроскопічні гриби. Часто такі ураження є наслідком загального ослаблення дерева або використання як поживного субстрату уже відмерлих тканин.

Чорний рак

ПоширенняНайсерйозніша хвороба, яка уражує деревину. Трапляється майже скрізь, особливо часто потерпають яблуні в разі незадовільного догляду. Захворювання називають злоякісним, бо гинуть уражені гілки, а потім й усе дерево.

Симптоми ураженняІснує декілька форм чорного раку. Грибкову форму спричинює Sphaeropsis malorum Berck. Ураження починається із листків і плодів, так званий «раковий опік».

Спочатку на листках з’являються невеликі червонувато-бурі крапки, які розростаються в округлі плями. Плями поширюються концентричними зонами коричнево-червоного кольору, розділеними темними смугами. Плями збільшуються до 5–7 мм у діаметрі, інколи ураження охоплює чверть листка.

Згодом хвороба з’являється у розвилках гілок і поширюється на весь стовбур. Кора ураженого дерева темніша, вкрита горбиками пікнід, заповнених спорами. Дерево намагається компенсувати ураження раком завдяки надлишковому росту, тому на хворих деревах виникають великі потворні пухлини. Кора на пагонах відшаровується. Тканина розмʼякшується, гілки відламуються, на стовбурі зʼявляються великі тріщини та розриви. Особливо погано хворі дерева витримують заморозки. На заражених чорним раком ділянках оселяються сажкові гриби, спори яких чорного кольору (тому місця ураження здаються обвугленими).

Заражені плоди лишаються твердими, на них з’являються великі концентричні чорно-коричневі кільця гнилі, де розташовані пікніди. Деякі плоди муміфікуються і лишаються висіти на дереві. Інфіковані на початку літа плоди дозрівають раніше, загниваючи біля серцевини.

Позаяк гриб уражує пагони і гілки, спричинюючи рак, тканини розростаються у поздовжньому напрямку. Ракове ураження має вигляд провалля із потемнілою корою і маленькими горбиками зі спор гриба. Розвиток раку зумовлює загибель цілих гілок.

Інфекція може також розвиватися у корі, яка відмирає. Ззовні ознак ураження не помітно, проте плодові тіла гриба є джерелом спор, які спричинюють нову інфекцію. Міцелій може розміщуватися й у здоровій корі, що прилягає до місць уражень. На це слід зважати під час зачищення уражень. Зовнішня кора уражується, коли дерево поранене чи інфіковане.

Уражене морозом дерево більш сприйнятливе до чорного раку. Провали чорного раку частіше виявляють на південно-західному боці стовбура, де більш імовірні зимові ураження. Яблуні, що зростають на піщаних незрошуваних ґрунтах, і дерева, що ростуть на погано дренованих ґрунтах, більш уразливі. Стрес від посухи і низького рівня кисню в разі застоювання вологи уражує надземні частини дерев. Бактеріальний опік відкриває ворота для наступного ураження чорним раком.

Плями на листках не справляють серйозного впливу на здоров’я дерева, за винятком випадків, коли внаслідок інфекції обпадає майже вся крона (це трапляється рідко). На листках не утворюються спори.

Уражені чорним раком ділянки дерева здаються обвугленими

Життєвий цикл. Пікніди зимують на ураженій корі, плодах, опалому листі. Інфікована деревина і муміфіковані плоди стають джерелом спор. Збудник чорного раку переживає зими із незначними заморозками. Навесні за вологої погоди вивільняються спори і розпочинають нову інфекцію всередині дерева.

Пікніди, залягаючи під епідермісом, під час дозрівання розривають його і стирчать на поверхні у вигляді невеликого чорного горбика. За формою вони кулясті чи овальні, інколи трохи сплющені. Стінки товсті, темно-бурі або чорні, діаметр — 150–550 мкм залежно від субстрату, на якому формуються. Пікноспори розміром 20–89 × 10–18 мкм у пікнідах спочатку безбарвні, одноклітинні. Зрілі спори стають коричневими чи темно-бурими, інколи мають одну перетинку.

Під час дозрівання пікноспор пікніди розтріскуються. Дощі та вологість посилюють розтріскування і вихід спор, що сприяє їх поширенню й масовому зараженню дерев. У посушливі роки пікніди іноді утворюються навесні наступного року. Пікноспори часто можуть зимувати у пікнідах, а навесні, в теплу і вологу погоду поширюються, спричинюючи нове зараження рослин. Оптимальна температура для виходу пікноспор із пікнід та їх проростання — 25–27 °C.

Інкубаційний період хвороби в разі ураження кори триває 15–27 діб. За ураження плодів плями утворюються на 6–9-й, а пікніки — на 17–24-й день.

Читайте також: Зимове та весняне обрізування саду

Масове зараження дерев збудником чорного раку відбувається за наявності пошкоджень покривних тканин кори. Особливо прогресує захворювання в разі ослаблення всього дерева під впливом несприятливих кліматичних і ґрунтових умов. Часто поширенню грибниці з уражених тканин на здорові сприяють шкідники кори.

Гриб зберігається і зимує у вигляді грибниці в ураженій корі на стовбурах і гілках. Навесні, коли в дереві починається сокорух і ріст тканин, по краях ураженої ділянки починає рости і міцелій.

Збудник чорного раку, потрапивши з яблуні на грушу або навпаки, розвивається однаково. S.malorum може утворювати сумчасту стадію Physalospora cydoniae Arn., але ця стадія для поширення інфекції не має значення.

Європейський (звичайний) ракЗбудником звичайного раку є гриб Nectria galligena Bres. За відкритої форми на стовбурі утворюється рана, а в разі закритої ушкоджені тканини розростаються і змикаються, оточуючи місце ураження. Деревина гниє і відмирає. Зимують міцелій і перитеції гриба.

Європейський (звичайний) рак. Ушкоджені європейським раком тканини розростаються і змикаються, оточуючи місце ураження

Цитоспороз

Симптоми ураженняЗбудник Cytospora carphosperma Fr., C.capitata Sacc. et Schulz. (яблуня), C. microspora Rab. (яблуня та груша), C. cydoniae Bub. et Kab. (айва).

Захворювання зумовлює відмирання кори стовбурів і скелетних гілок. Уражене цитоспорозом дерево може повністю засохнути і загинути, уразивши насадження, розташовані поряд. Тканини деревини стають ламкими, тому будь-який механічний вплив пошкоджує дерево. Гілки відмирають у другій половині літа і в осінньо-зимовий період. Тонкі гілки, уражені цитоспорозом, засихають і не відновлюються, тому їх потрібно обрізати.

Колір стовбура змінюється від рожевого до червонувато-коричневого. На перший погляд, цитоспороз подібний до чорного раку, проте пікніди чорного раку розташовані концентричними колами, а в разі цитоспорозу горбики з ділянками спороношення розташовані на корі хаотично. Кора під час ураження цитоспорозом береться клаптями, перетворюючись на ганчірʼя, а уражена чорним раком — відшаровується. Обвуглення кори та її забарвлення за цитоспорозу не спостерігається.

Життєвий цикл. Зимують пікніди гриба, зараження відбувається навесні або восени конідіями через пошкодження кори. Міцелій гриба робить провідні судини непроникними, тому в місцях ураження спостерігається витікання камеді.

У місцях ураження утворюється велика кількість напівкулястих стром, які стирчать з-під кори. Строма різних збудників відрізняється за кольором і формою. У кожній стромі в камерах (пікнідах) розташовані конідієносці з конідіями. Іноді гриби утворюють сумчасту стадію, яка належить до роду Valsa.

Ураження макроскопічними грибами

Опеньок осінній (Armillaria millea) спричинює білу гниль і сумнозвісні ураження живих дерев.

Гливи (Pleurotus ostreatus) є ксилотрофами, зазвичай вони оселяються на мертвій деревині, проте можуть довершити її руйнування, якщо вона відмерла з інших причин.

За фізіологічною ознакою дереворуйнівні гриби поділяють на дві основні великі групи: що розкладають целюлозу та лігнін.

Для живлення гриб використовує целюлозу, геміцелюлози, лігнін і цукри.

Опеньок осінній уражує живі дерева

Гриби належать до класу базидіоміцети — Basidiomycetes. Головною ознакою є наявність плодових тіл (те, що у побуті називають грибами). Плодові тіла базидіоміцетів диференційовані на стерильну і фертильну частини. Фертильна частина утворена гіменієм.

Плодове тіло захищає гіменій від пошкоджень і підіймає його над субстратом, сприяючи у такий спосіб поширенню базидіоспор. Усередині деревного субстрату розвивається міцелій.

Трутовики оселяються на старих чи ослаблених деревах. Їх поява свідчить про неминучу загибель дерева. Плодове тіло у зʼявляється назовні, коли трутовиком пронизана вже вся деревина. Гриб проникає крізь рани від обрізування, розломи гілок, механічні пошкодження кори, відмерлі гілки, підмерзання й опіки. Хворі дерева стають ламкими, легко ламаються від вітру чи врожаю.

Життєдіяльність трутовика триває у холодну пору року

Трутовики спричинюють білу серцевинну корозійно-деструктивну гниль. Розкладання деревини зумовлюють спеціальні ферменти трутовиків — лакказа і пероксидаза. Коли плодове тіло виходить на поверхню, усе дерево вже пронизане міцелієм, який живиться соком рослини. Дерева стають трухлявими, строк їхнього життя скорочується. Копитоподібні нарости розташовуються один над одним у вигляді поличок, які оперізують дерево спіралями від коренів до верхівки.

Плодові тіла трутовика сірчано-жовтого

У саду шкодять трутовик сірчано-жовтий Laetiporus sulphureus, сливовий трутовик Phellinus tuberculosus, несправжній трутовик Phellinus igniariusТрутовики дуже стійкі до будь-яких зовнішніх впливів, їхній міцелій надійно захищений деревиною. Життєдіяльність трутовика триває і в холодну пору року.

Плодове тіло несправжнього трутовика

Заходи боротьби

Позаяк більшість хвороб деревини спричинюють паразитичні гриби, заходи боротьби із ними однакові. Восени обовʼязково слід знищувати опале листя, у якому зимують спори, плодові тіла чи міцелій. Навесні проводять профілактичні обприскування хлорокисом міді, 5%-вим розчином залізного купоросу або бордоською рідиною, розчином нітрофену (200 г на 10 л води, 0,02%). Рекомендовані фунгіциди Топсин М (Тіофанат-метил, 500 г/ л, к. с.), Віта класик (Тирам, 200 г/ л + Карбоксил, 200 г/ л), Фольпан (Фoлпeт, 50% з. п.). Ефективним є застосування біопрепарату типу Триходермін (спори гриба Trichoderma lignorum, 2 млрд/ см³).

Важлива роль належить локалізації ураження й запобіганню поширенню захворювання. Пошкоджену кору зачищають і спалюють, уражені гілки також слід вирізати, а рани замазувати садовим варом чи олійною фарбою. Невелику ділянку видаляють, зачищаючи кору.

Ушкоджені місця на стовбурі і гілках зачищають до здорової деревини. Плодові тіла трутовиків і глив слід зрізати, запобігаючи поширенню спор. Міцелій цих грибів захищений від фунгіцидів тканинами дерева.

На початку вегетації варто оглянути дерева, виявити характер пошкоджень і за можливості до початку нового сезону провести відновлювальні заходи (викорінити дерева, підготувати ґрунт, посадковий матеріал тощо). Суттєво уражене дерево можна обрізати «на пеньок», відновити з прикореневої парості або ж перещепити.

Грибкові хвороби уражують ослаблені дерева і часто проникають крізь рани від неправильного обрізування. Обрізувати слід «на кільце», чекати, доки рана затягнеться камбієм, або скористатися садовим варом (промисловою замазкою).

Значну частина профілактичних заходів слід спрямовувати на зміцнення саду. Після розтавання снігу дерева потрібно підгодувати азотним добривом. Якщо компостна купа в саду розташована надто близько до плодових дерев, можливе отруєння тканин аміаком. Підживлення фосфором і калієм підвищує загальну стійкість рослини. Своєчасна обробка ран деревини, крізь які можуть проникнути спори патогенного гриба, допоможе уникнути хвороби.

Уражене дерево слід посилено підживлювати, добрати оптимальний режим поливу. Як профілактика слугують регулярне обрізування, підтримання балансу між ростом і плодоношенням, своєчасне збирання врожаю, позакореневе підживлення, помірне азотне удобрення і зволоження, оберігання листя і гілок від пошкоджень.

Сильно пошкоджене дерево можна реанімувати, кардинально обрізавши скелетні гілки.

Якщо є сліди від короїдів, дерево додатково обробляють інсектицидом.

Олена БЕЗКРОВНАканд. біол. наук

Наші партнери

Зміна клімату та сільське господарство в...

Зміни клімату загалом сприятливо впливають на продуктивність та якість плодоовочевих культур....

Система mini-till: перспективи мінімального...

Мінімальний обробіток є перспективним і відносно просто запроваджується на структурованих і добре...

12-корпусний плуг LEMKEN Eurotitan в СТОВ...

«Олстас-льон» є одним із найвідоміших господарств Чернігівщини, без перебільшення задаючи тон у...

АгроТренди

Люфа - вирощування та використання природної губки

853
Люфа є представником ліаноподібних рослин, з пагонами до 4-7 м завдовжки. Всі вони мають розгалужені вусики та шорсткості по ребрах. Листя - пальчато-п'ятилопатеві (іноді цілісні) і розташовані по...

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

5543
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Виробництво та перспективи чорного часнику

12875
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.