Захищаємо посіви від ріпакового квіткоїда

Найбільшим шкідником на хрестоцвітих є ріпаковий квіткоїд, що активно поширюється на посівах і заподіює їм значної шкоди. То що це за ворог і як із ним боротися? Деталізуємо і радимо засоби боротьби.

Ріпаковий квіткоїд на посівах ріпаку трапляється в Україні скрізь. Це жуки завдовжки 1,5–2,7 мм із пласким довгастим тілом, згори чорні з металево-зеленим або синім відливом, з булавоподібними вусиками й чорно-бурими ногами (рис. 1, 2, 3).

Рис. 1. Ріпаковий квіткоїд (імаго), ННВЦ «Дослідне поле», ІІІ декада червня 2018 р. (фото автора)

 

Рис. 2. Імаго ріпакового квіткоїда в масі, ННВЦ «Дослідне поле», ІІІ декада червня 2018 р. (фото автора)

 

Рис. 3. Імаго ріпакового квіткоїда у квітці ріпаку, ННВЦ «Дослідне поле», ІІІ декада червня 2018 р. (фото автора)

У холодну й дощову весну ріпаковий квіткоїд знижує свою активність і його шкідливість помітно зменшується. Економічний поріг шкідливості ріпакового квіткоїда – 5–6 жуків на рослину.

Дослідження науковців

Заходи захисту передбачають обробіток ґрунту в період масового заляльковування шкідника та обприскування посівів у період бутонізації за чисельності понад 5 жуків на рослину.

Щоб дослідити заходи захисту посівів ріпаку від ріпакового квіткоїда, на дослідних ділянках ННВЦ «Дослідне поле» ХНАУ ім. В. В. Докучаєва (далі – ННВЦ «Дослідне поле») заклали дослід щодо впливу інсектицидів та їх бакових сумішей на кількість і якість врожаю олійних капустяних культур. Рослини обприскували у фенофазі жовтого бутона (до появи перших квіток).

Досліди проводили у 2010–2018 рр. за загальноприйнятою методикою. Площа облікових ділянок ріпаку, на яких випробовували інсектициди проти ріпакового квіткоїда, становила 5 м² у трикратній повторності. За 3, 7 та 14 діб на кожній ділянці обстежували по 25 рослин і визначали щільність популяції жуків квіткоїда на одну рослину.

Ріпаковий квіткоїд у Східному Лісостепу України зимує у стадії імаго на поверхні ґрунту під опалим листям або рослинними рештками на узліссі, в садах, парках. У ході обстежень та обліків, проведених упродовж п’яти років на дослідних полях ННВЦ «Дослідне поле» та ДП ДГ «Елітне» Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААНУ, на прилеглих балках, за периметром полів, на узбіччях автошляхів, встановили, що перші особини ріпакового квіткоїда з’являються на квітучих рослинах (насамперед кульбаба і жовтець їдкий), коли середньодобова температура стабільно перетинає позначку 8 °С. Масовий вихід жуків відбувається, коли середньодобові температури коливаються в межах 9–13 °С, а сума ефективних температур понад 5 °С становила 100–113 °С. В один із років масовий вихід жуків ріпакового квіткоїда із місць зимівлі припав на середину другої декади квітня – найбільш ранній за період досліджень. У 2009 році вихід жуків був найпізнішим – кінець третьої декади квітня.

Рис. 4. Личинки ріпакового квіткоїда молодших і старших віків, ННВЦ «Дослідне поле», ІІІ декада червня 2018 р. (фото автора)

Після виходу з місць зимівлі жуки ріпакового квіткоїда живляться пилком на квітучій рослинності: спочатку кульбаба та жовтець, потім плодові дерева (абрикос, слива, вишня, яблуня) і бур’яни з родини капустяних — свиріпа, сухореберник, гірчиця польова. За нашими спостереженнями, шкідник активно заселяє посіви олійних капустяних культур на самому початку фенофази бутонізації (приблизно друга декада червня), хоча поодинокі особини помічали ще з початку формування розетки (у другій декаді травня). Із початком фази бутонізації щільність популяції квіткоїда на полях олійних капустяних культур динамічно наростає і сягає піку перед цвітінням. Початок парування жуків спостерігали у третій декаді травня – на початку першої декади червня, а відкладання яєць — із другої декади червня.

Наприкінці другої – на початку третьої декади червня помітили відродження личинок ріпакового квіткоїда. Вони живилися близько 25–30 діб і заляльковувалися наприкінці третьої декади червня – на початку першої декади липня. Наприкінці першої декади липня вийшли жуки нового покоління. У третій декаді червня, коли рослини перебувають у фазі формування стручків, жуки почали залишати поле.

Аналізуючи отримані дані, бачимо, що в ННВЦ «Дослідне поле» перші особини ріпакового квіткоїда починали заселяти посіви озимих олійних капустяних культур у середині другої декади травня. Пік його чисельності в роки досліджень відзначали з кінця третьої декади травня до кінця другої декади червня, коли рослини перебувають у фенофазах бутонізації – цвітіння. Від третьої декади червня, коли настає фенофаза росту стручків, жуки починали залишати поле. На рослинах залишалася частина личинок, які не завершили живлення у бутонах і квітках і продовжують живитися молодими стручками та насінням.

Щоб визначити заселеність бутонів ріпаку яйцями ріпакового квіткоїда й уточнити кількість яєць, відкладених в одному бутоні, на дослідних ділянках відібрали по 500 бутонів. На кожній ділянці у п’яти місцях за діагоналлю брали по 20 бутонів із 5 рослин (всього по 100 бутонів у кожному місці).

Заселення посівів шкідниками

Масове заселення рослин жуками ріпакового квіткоїда відбувається під час бутонізації олійних капустяних культур. Тоді важливо вчасно вдатися до захисних заходів у найбільш стислий термін строк. А саме, обприскати рослини до початку цвітіння (у фенофазу жовтого бутона), оскільки обприскування під час цвітіння зашкодить корисній ентомофауні й комахам-запилювачам.

Коли зібрали врожай ріпаку, очистили його та проаналізували, дістали такі дані щодо господарської ефективності застосованих препаратів і сумішей.

Наприкінці третьої декади червня ріпак перебуває у фенофазі формування стручків, і жуки ріпакового квіткоїда починають залишати поля. Проте на рослинах ріпаку закінчують живлення личинки ріпакового квіткоїда. На посівах уже немає квіток, личинки живляться молодими стручками та насінням, що в них формується. Унаслідок цього утворюються недорозвинені стручки спотвореної форми, а насіння пошкоджене гризучим ротовим апаратом личинок (рис. 5).

Рис. 5. Насіння ріпаку ярого, непошкоджене (А) та пошкоджене личинками ріпакового квіткоїда (Б) (фото автора)

У 2018 році після збирання врожаю ріпаку та його очищення провели ретельний аналіз і відібрали насіння, погризене личинками ріпакового квіткоїда, і здорове насіння без слідів пошкодження. У лабораторних умовах визначили масу 1000 неушкоджених і пошкоджених насінин, а також їх наповненість – кількість насінин в одиниці обсягу.

З отриманих даних побачили, що маса 1000 здорових насінин становить 2,6996 г, а пошкоджених — 0,4213 г. Тобто масам 1000 насінин, пошкоджених гризучим ротовим апаратом личинок, знижується на 84,4% порівняно з непошкодженим насінням, а наповненість пошкодженого насіння у 6,8 разу більша, що свідчить про їх менший розмір і щуплість.

У лабораторії якості зерна Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААНУ провели біохімічний аналіз непошкодженого насіння ріпаку і насіння, пошкодженого личинками ріпакового квіткоїда. Непошкоджене насіння містить 35,92% жиру, натомість пошкоджене – 17,48%, тобто менше у 2,05 разу. Вміст білка у непошкодженому насінні становить 30,97%, а в пошкодженому — 32,23%, тобто у 1,04 разу більше.

Дані біохімічного аналізу свідчать про те, що личинки ріпакового квіткоїда вигризають ті частини насінин, що містять жирні речовини. У результаті пророщування насіння ріпаку в лабораторних умовах встановили вплив пошкодження насіння личинками ріпакового квіткоїда на лабораторну схожість (табл.).

Вплив пошкодження насіння ріпаку сорту Отаман личинками ріпакового квіткоїда на його лабораторну схожість

Із даних Таблиці видно, що на першу добу після сівби немає схожості у жодному з варіантів. На другу добу схожість непошкодженого насіння становила 6,3%,пошкодженого – 0, на третю добу схожість непошкодженого насіння ріпаку становила 74,2% проти 15,8% у варіанті з пошкодженим насінням. Схожість непошкодженого насіння на четверту добу після сівби становила 86,0%, пошкодженого – 33,3%. На п’яту добу після сівби схожість непошкодженого насіння була 87,3%,пошкодженого – 47,0%.

Сергій Станкевич, канд. с.-г. наук, доцент,
Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва