Для чого соняшнику бор

Правильне забезпечення посівів соняшнику таким елементом живлення, як бор, істотно підвищує стресостійкість рослин і дає змогу отримати додаткову врожайність.

Останніми роками в агрономічній науці дедалі більшу увагу приділяють внесенню бору під посіви різних сільгоспкультур. Насамперед, це соя, горох та інші культури, яким цей елемент необхідний для кращої азотфіксації. Та це не все. Бор безпосередньо підвищує стійкість рослин до стресів, а надто –посухостійкість. Відповідно, під час вирощування соняшнику внесення борвмісних добрив є обов’язковим елементом технології.

Коренева система соняшнику може сягати у ґрунт на глибину понад 300 см. Завдяки цьому він здатен поглинати значну кількість поживних речовин, виносячи їх із урожаєм. За планової врожайності до 25 ц/га середня потреба соняшнику в азоті становить 40–70 кг/га, фосфорі — 50–100 кг/га, калії — 80–120 кг/га. У багатьох регіонах України соняшник вирощують за інтенсивною технологією, плануючи показники від 30 до 40 ц/га. Тож і його потреба в основних елементах живлення зростає пропорційно.

Дуже важливо точно визначати необхідну кількість азоту, адже підвищений його вміст може спричинити посилений ріст вегетативної маси й ослабити стійкість до хвороб і шкідників. Натомість недостатня норма азоту знизить урожайність. Фосфор найважливіший для соняшнику на ранніх етапах вегетації, оскільки сприяє активному розвитку кореневої системи. Потреба у калії істотно зростає на завершальних етапах вегетації рослин.

Соняшник особливо чутливий до нестачі бору, яка зазвичай яскраво виявляється під час посухи або ж, навпаки, надмірного зволоження і частіше виникає на карбонатних ґрунтах. При цьому знижується опірність хворобам, особливо за несприятливих погодних умов, істотно зменшується вміст хлорофілу у листках та олії в насінні. Встановлено, що в разі застосування бору посилюється ріст рослин соняшнику, прискорюється їх розвиток і підвищується врожайність, здебільшого, до 3–5 ц/га. Звісно, якщо культура достатньо забезпечена азотом, фосфором і калієм за будь-яких строків внесення — від закладання кошиків до цвітіння.

Важлива роль бору зумовлена більш активним поглинанням усього комплексу елементів мінерального живлення. Бор, будучи транспортним агентом, посилює рухливість кальцію, калію і кремнію, тобто підвищує їх доступність для рослин.

Кальцій у поєднанні з бором стимулює поділ і розвиток клітин завдяки утворенню ауксинів (гормонів росту), які впливають на формування потужної кореневої системи, стимулюють процеси кущіння, запилення і наливання насіння. Натомість дефіцит кальцію і бору спричинює відмирання меристематичних тканин і кореневих волосків, тим самим знижуючи їх поглинальну здатність, ускладнюючи засвоєння фосфору і, як наслідок, гальмуючи АТФ — джерела енергії для всіх біохімічних процесів.

Попри відносно високий вміст бору в ґрунтах, його надходженню крізь кореневу систему перешкоджає безліч факторів, зокрема, висока карбонатність і підвищена лужність ґрунтового розчину. За деякими оцінками, доступність для рослин наявного у ґрунті бору не перевищує 1–2%. І зарадити такому становищу не можна, навіть вносячи органічні добрива, зокрема перегній. Його склад містить майже всі необхідні рослинам елементи живлення, однак доступного бору також обмаль.

Тому, щоб підвищити врожайність та олійність соняшнику, особливо у критичні фази його росту і розвитку, необхідно подолати нестачу бору шляхом позакореневого внесення. Це один зі способів якомога повніше розкрити потенціал урожайності гібридів цієї культури.

Широкий досвід застосування препаратів бору в критичні фази розвитку соняшнику (4–6 пар справжніх листків, перед цвітінням) у різних ґрунтово-кліматичних зонах України свідчить на користь високої економічної ефективності цього агрозаходу. Обробіток рослин борвмісними мікродобривами дає змогу не лише на 2–5 ц/га підвищити врожайність насіння соняшнику, а й істотно підвищити їх олійність.

Без спеціальних препаратів (прилипачів, ад’ютантів тощо) позакореневе підживлення цієї культури буде недостатньо ефективним. Адже стебла і листовий апарат соняшнику вкриті жорсткими волосками. Унаслідок поверхневого натягу робочий розчин зависає на волосках без належного контакту з листовою поверхнею. Щоб підвищити ефективність позакореневого внесення борвмісних та інших мікродобрив, необхідно разом із ними застосовувати речовини, що знижують силу поверхневого натягу.

Щоб підвищити біологічну і господарську ефективність листового підживлення, також рекомендується застосовувати спеціальні активатори агрохімікатів. Ці препарати додають до робочого розчину пестицидів і добрив. Активатор забезпечує швидке проникнення розчину завдяки зменшенню його поверхневого натягу, рівномірне розподілення і змочування поверхні листків. Вже за кілька хвилин після нанесення препарат заважає розчину стікати з рослини, випаровуватися, змиватися росою, дощем. Він також гасить піноутворення робочого розчину.

Оскільки соняшник чутливий до нестачі бору, в системі живлення рослин рекомендується припосівне внесення в ґрунт добрив, що містять бор. Для цього оптимально застосовувати комплексні легкорозчинні формуляції, які містять усі необхідні елементи для швидкого старту і розвитку сходів. Окрім бору та інших важливих мікроелементів, до їх складу зазвичай входять азот і фосфор.

Так само надалі впродовж вегетації рослин соняшнику слід обробляти посіви поліфункціональними препаратами, що містять бор разом з іншими необхідними культурі елементами живлення, у тому числі цинком.

Органо-мінеральні добрива забезпечують хороші стартові умови для росту і розвитку рослин, підтримують високу асиміляційну активність листового апарату протягом усієї вегетації, оптимізують баланс макро- і мікроелементів, підвищують стійкість до хвороб. Вони також регулюють вуглеводний і білковий обмін, формування генеративних органів, запилення і запліднення в результаті підвищення життєздатності пилку, особливо в умовах посухи.

До ефективних елементів технології належить і передпосівна обробка насіння соняшнику ключовими мікроелементами, в тому числі бором.

Така система живлення рослин соняшнику дає змогу на початкових етапах росту і розвитку рослин посилити, насамперед, поглинання і засвоєння фосфору. У період закладання кошиків і цвітіння істотно збільшується потенціал продуктивності кожної рослини, оптимізується наливання насіння. Завдяки системі мінерального живлення соняшнику із насиченням його борвмісними добривами у виробничих умовах відчутно зростає врожайність соняшнику з високою окупністю витрат.

Наголошуємо, що вносити бор потрібно обов’язково, навіть якщо вирощуєте соняшник за бюджетною технологією, яку часто-густо практикують у посушливих південних і східних регіонах України. Зазвичай, така технологія передбачає мінімізацію обробітку ґрунту і мінерального живлення рослин. Найчастіше обмежуються внесенням до 100 кг/га аміачної селітри чи карбаміду в розрахунку на врожайність 12–14 ц/га. Але навіть у такому разі доцільно запланувати бодай одноразове позакореневе внесення бору. Воно не збільшить істотно виробничих витрат, але дасть змогу підвищити посухостійкість рослин і, ймовірно, — фінальну врожайність.

Ігор КОВАЛЕНКО, спеціально для Агрономії Сьогодні