Хвороби соняшнику і стратегія його захисту

Життя соняшнику — то суцільні критичні періоди. Коли хвороби масово проявляються на соняшнику? Здебільшого в момент цвітіння та у більш пізні фази. А коли потрібно контролювати хвороби? Правильно — на початкових етапах росту і розвитку. Адже коли рослина вже захворіла, лікувати її запізно. Тобто можна лише профілактично стримувати хворобу, а викорінити її неможливо. Тож аби контролювати хвороби соняшнику, дуже важливо вчасно їх ідентифікувати і зупинити. А коли ви помітили симптоми хвороби й надалі вона інтенсивно проявляється, це значить, що слушний момент ви вже проґавили.

Розглянемо хвороби, які ви часто можете спостерігати на своїх полях, проте не приділяєте їм належної уваги.

Фомоз

Хвороба поширена на всій території України, де вирощують соняшник. Проявляється у вигляді чорних некротичних плям на нижній і центральній частинах стебла на пізніх етапах росту і розвитку культури — цвітіння і після нього. Фомоз здатен знизити врожайність соняшнику до 60%. Ця хвороба є катастрофічною для соняшнику, але часто аграрії її недооцінюють. Як вона шкодить культурі? У соняшнику корені подають у наземну частину воду і поживні речовини, а цукри, що містяться у листі, опускаються у корінь і годують його. Коли на стеблі утворюються чорні некротичні плями (окільцювання стебла), клітини флоеми відмирають, і коріння починає голодувати, не отримуючи цукрів. Рослина передчасно засихає, а за фактом вона може вегетувати до півтора місяця. Як ця хвороба впливає на врожайність соняшнику? Вимолочене насіння не має маси, воно не виповнене, із пониженим вмістом олії.

Звідки ж ця хвороба береться? Як і коли потрібно її контролювати? Чому фомоз з’являється завжди на нижній частині стебла і в місці кріплення листка? Фомоз починається з ураження листкової пластинки, потім переходить на черешок листка і далі на стебло. Коли ви помітили темні плями на стеблі, чи можете ви вилікувати таку рослину? Ні! Та хоч би якось допомогти? Ні! Чи можете захистити свій урожай? Ні! Фомоз — це хвороба, яку потрібно контролювати, поки вона ще на листку і не дісталася стебла. Зупинивши фомоз на листку — ви зупинили хворобу. А не захистивши листок, матимете великі проблеми.

Ознаки фомозу

Як розпізнати фомоз на листі? Він завжди проявляється у вигляді некрозу бічної поверхні листка. Тобто некротичні плями йдуть від краю листків до центральної частини, потім до жилки, черешка і стебла.

Чому фомоз завжди з’являється на бічній поверхні листка? Річ у тім, що на бічній поверхні листка є маленькі зубчики. Коли пройшов навіть невеликий дощик, чи була роса, туман, на цих зубчиках затримується крапля вологи. І саме в цих краплях проростають спори хвороби. Для їх проростання потрібно лише 6–8 годин крапельного зволоження, і зазвичай спори виживають лише на зубцях. Тому, якщо ви помітили некротизацію країв листка — це початок розвитку фомозу.

Звідки береться інфекція? Насамперед, від немінералізованих рослинних решток соняшнику. А значить, коли у сівозміні соняшник висівають кілька років поспіль, або на полі є велика кількість немінералізованих рослинних решток, тоді й створюється потужний інфекційний фон. Джерелом інфекції є також падалиця культури.

Читайте також: Захист соняшнику від гнилей

Коли ж потрібно контролювати фомоз? Зазвичай багато агровиробників намагаються відтермінувати фунгіцидну обробку на пізніший строк (фаза зірочка), щоб одним внесенням фунгіциду захистити кошик. Тому, якщо сівозміна перенасичена соняшником, а ще коли навесні чи на початку літа пройшли одна-дві потужні зливи, першу фунгіцидну обробку слід провести у фазі 6–8 пар листків.

Чимало аграріїв також нехтують значенням саме нижніх листків у житті рослини. Що ви знаєте про нижні листки соняшнику? Вони не мають великої площі живлення, у них малий фотосинтез, вони скоро самотужки зав’януть, то навіщо їх захищати? Захищати потрібно великі середні листки і кошик. А насправді, саме нижні листки є джерелом поширення чотирьох небезпечних хвороб листкового і стеблового апарату: фомозу, альтернаріозу, фомопсидозу і септоріозу. Ці хвороби розпочинаються саме з листків нижнього ярусу. Тож якщо ви зупините їх на нижніх листках, вони не дістануться листків середнього та верхнього ярусів і кошика. Якщо не захистили листки нижнього ярусу, надалі ви нічого не вдієте.

Фомопсис

Фактично ця хвороба — близнюк фомозу. Чим вони принципово відрізняються? Фомоз утворює плями чорного кольору, що розміщуються на поверхні. Фомопсис має плями бурого кольору, що глибоко проникають у стебло, утворюючи отвір. Через це рослини соняшнику вилягають. Ще одна принципова відмінність: фомопсис завжди розвивається у вигляді бурих трикутних плям, які дуже швидко дістаються центральної жилки. Чому він розвивається так? Тому що він потребує більшої кількості вологи. Відповідно, він інфікує листок, коли проростає у найбільшій за розміром краплі. А найбільша крапля розташовується на нижньому гострі листка, куди стікає вся волога.

Діагностика фомопсису

Фомопсис значно агресивніший за фомоз. Проте фомоз більш поширений, позаяк для фомопсису, як правило, бракує вологи. Фомопсис також дуже добре контролюється селекцією. Збудник фомопсису має видоспецифічний токсин, тому, якщо гібрид соняшнику стійкий до токсину, відповідно, стійкий і до хвороби. Отже, якщо виявили на своєму полі фомопсис, контролюйте його так само, як фомоз. А головне — добирайте стійкий гібрид.

Діагностика фомопсису

Септоріоз (плямистість листків)

Ця хвороба також більш-менш поширена по всій території України. Переважно вона зосереджується на листовій пластинці й не уражує стебла. Чим відрізняється діагностика септоріозу? Некротизація бічної поверхні листка відбувається хаотично — куди спора потрапила, там і проростає.

Септоріоз - плямистість листків

Септоріоз потребує для розвитку вологої прохолодної дощової погоди. Якнайкраще септорія почувається, коли температура повітря становить 18 °C і супроводжується дощами. Якщо таких погодних умов не буде, не буде і цієї хвороби. У разі тривалих опадів і злив, які переносять спори, септоріоз може поширюватися. Тобто септорія — це хвороба прохолодних дощових років.

Альтернаріоз

На соняшнику його доволі багато, наприклад, в умовах Харківщини. Ззовні альтернація і септорія проявляються схоже — на листках розкидані некротичні плями. За альтернації ці плями темніші, виражено кутасті і з жовтою облямівкою.

Альтернаріоз

Хвороба поширюється вітром. Для проростання спор не потрібні опади, достатньо лише роси з перепадами денних і нічних температур. Хвороба чудово витримує температури до 35 °C, тому в умовах спеки і посухи рослини соняшнику можуть відмирати через альтернаріоз листя. Цю хворобу аграрії також недооцінюють, проте вона вельми суттєво впливає на врожайність та олійність соняшнику. За високої температури та вологості альтернація діє катастрофічно, за високої температури та низької вологості її шкідливість помірна, але так чи інакше вона доволі агресивна.

Судинне в’янення (вертицильоз)

Хвороба проявляється на дорослих рослинах, які втрачають тургор, листки опускаються, в’януть і передчасно висихають. Друга діагностична ознака цієї хвороби — міжжилкові некрози. Центральна жилка і додаткові залишаються зеленими, а між ним спостерігаються характерні некрози. Коли ви бачите такі міжжилкові некрози, не сумнівайтеся — перед вами однозначно судинне в’янення. Гриби спричинюють закупорювання судин у рослинах, унаслідок чого порушується транспірація води і рослина в’яне й гине.

Вертицильоз або судинне в`янення

Хвороба більш поширена у південних посушливих регіонах. Вона може розвиватися системно у рослинах соняшнику із візуальним проявленням або без нього. Рослина може вегетувати повністю або у стресовому випадку хвороба проявиться візуально. Коли ви побачили прояви вертицильозу, робити на полі вам вже нема чого. Зупинити його можна застосуванням системних фунгіцидів на ранніх етапах росту і розвитку рослини, тобто коли контролюємо й інші хвороби.

Пероноспороз

Кілька років тому ця хвороба накоїла біди на соняшнику в багатьох господарствах. Вона може з’явитися у будь-який момент, тож маєте зрозуміти деякі правила контролю цієї хвороби. Пероноспороз проявляється на полі на окремих рослинах. Якщо рослина уражена пероноспорозом, вона стає карликовою; скорочуються міжвузля, на листках утворюються світліші плями у вигляді центральної жилки, а на нижньому боці цих листків утворюються спори, що перезаражують рослини. Пероноспороз уражує рослини системно, й уражена рослина не утворює врожаю. Втрати врожаю можуть сягати від 30 до 100%.

Основним джерелом інфекції є спори, які зберігаються у ґрунті. Спора через ґрунт уражує кореневу систему рослини, а з неї — наземну частину. Коли рослина уражена пероноспорозом через корені, вона уражена системно і вилікувати ви її не можете. Уражена рослина може заражувати інші рослини, і саме за ці рослини, що заразилися вторинно вітром, можна боротися, їх потрібно захищати, і вони сформують урожай.

Пероноспороз або борошниста роса

Чому пероноспора в окремі роки вистрілює, а в інші її немає? Як спрогнозувати розвиток переноспорозу?

Пероноспора — це гриб, для розвитку якого потрібна волога і прохолодна погода — 15–18 °C. Якщо на момент проростання насіння соняшнику стоїть посушлива тепла погода, пероноспорозу не буде. Власне спори мають дуже товсті оболонки і здатні зберігатися живими у ґрунті до 8–10 років. Найбільш уразливий соняшник у фазу сходів, але рослини можуть уражуватися до фази чотирьох пар справжніх листків. Далі ризик ураження рослин поступово знижується. Тому найважливіше захистити рослини у фазу проростання. Секрет захисту простий — використовуйте протруйники насіння. Завдяки якісному протруйнику ви зможете знизити старт розвитку пероноспорозу. Повністю запобігти його розвитку не вийде, він все одно проявиться на окремих рослинах і вторинно уражуватиме здорові рослини.

Багато фахівців рекомендують застосовувати для контролю пероноспорозу карбендазим. Але зверніть увагу на те, що він принципово не може подіяти на пероноспороз. По-перше, він не впливає на цю групу грибів, по-друге, карбендазим здебільшого контактний, а пероноспора поширюється під час дощової погоди, коли дощ змив з листя рослини всю діючу речовину. А вже після того щойно вимите листя заселяють переноспори.

Читайте також: Як підстрахувати соняшник у посуху

Деякі агровиробники стверджують, що після застосовування карбендазиму пероноспора зникла. Насправді, вона зникла не від карбендазиму, а тому, що почалося літо. Тільки но температура повітря перевищила позначку у 25 °C (а ці умови несприятливі для розвитку пероноспори), гриб законсервувався до осінніх рос і туманів. Тому майте на увазі, що пероноспора — це міна, що заховалася у ґрунті, і ви не можете спрогнозувати, коли вона вибухне. Тому готуйтеся профілактично контролювати її необхідним протруйником.

Пероноспора має дуже багато рас. Різні гібриди соняшнику можуть мати різну стійкість до різних рас. Тому для контролю пероноспори потрібно добирати стійкі гібриди. Проте тут маємо зробити застереження. Хтось із агровиробників робить ставку на селекцію, а хтось — на хімію. Тож ті, хто обирає стійкі гібриди, як правило, заощаджують на фунгіцидах, і навпаки, ті, хто обирає менш стійкий гібрид, застосовують потужний фунгіцид. І перший, і другий варіант із пероноспорою не спрацьовують. Чому? Тому що пероноспора дуже інтенсивно мутує, внаслідок чого виникають резистентні спори, здатні заражувати стійкі гібриди (долаючи гени стійкості). Вірогідність виникнення саме такої мутації мізерна, проте протягом кожної доби пероноспора утворює мільярди спор. Якщо мізерну вірогідність помножити на кількість утворюваних спор, виходить, що щодня на полі можуть з’явитися одна-дві спори, здатні уразити стійкий гібрид. Що буде із цими спорами? Вони заразять рослину, розмножаться, утворивши мільйони спор, і вже наступного року стійкий гібрид буде уражений тотально. Це означає, що головний спосіб контролю пероноспорозу комплексний — це селекція і засоби захисту.

Склеротиніоз

Ще одна недооцінена хвороба. Яку проблему створює ця хвороба? До склеротиніозу призводить ґрунтова інфекція, відповідно, її дуже складно контролювати хімічним методом. Друга особливість — склеротиніоз уражує понад 500 видів дводольних рослин, а це означає, що його фактично неможливо контролювати сівозміною.

Збудником є гриб склеротинія, яка в кошиках утворює чорні великі масивні структури (камінці). Склеротинія може бути домішкою до насіння і ви можете висіяти склеротинію в ґрунт разом із насінням. Основне джерело склеротініозу — ґрунт. Уявіть: комбайн збирає врожай соняшнику, сої чи то ріпаку, уражений склеротиніозом. Подрібнюючи рослинні рештки разом з основною частиною, ви розкидаєте склероції полем, потім вони залишаться зимувати на поверхні або у ґрунті. Доля таких склероцій залежить від того, який тип обробітку ґрунту ви застосуєте. Зважте, що на полях, уражених склеротиніозом, не варто застосовувати глибоку оранку.

Джерело склеротиніозу – ґрунт

Чи можна контролювати склеротиніоз правильною сівозміною? Гіпотетично так. якщо після збирання врожаю на полі, засміченому склероціями, залишили їх зимувати у ґрунті на глибині до 5 см. Наступного року на цьому полі посіяли злак. Склероції проростають, спори полетіли, а злак має імунітет! І навіть не доведеться витрачатися на фунгіцидний захист.

Один гриб склеротинії спричинює дві хвороби. За підземного типу ураження хвороба має назву склеротинієве в’янення. У разі надземного типу ураження виникає кошикова гниль соняшнику. Це принципово різні хвороби. Надземний тип склеротиніозу ви добре зможете проконтролювати фунгіцидами. Натомість підземний склеротиніоз не контролюється жодним фунгіцидом і жодним протруйником. Якщо переглядаючи хімічний каталог різних компаній, ви побачили, що певний продукт діє проти склеротиніозу, майте на увазі, що це лише часткова правда, адже продукт захистить тільки від надземного склеротиніозу.

Як підземний склеротиніоз проявляється на соняшнику? Спостерігається в’янення листків і рослин загалом. Уражені рослини вмирають хаотично і на різних стадіях розвитку: на стадії сходів, 6–8 пар листків, у фазу цвітіння. Це залежить від того, як далеко розмістилися склероції від кореневої системи рослини. Що ближче вони розташувалися до коріння, то раніше загине рослина, і навпаки.

Як розрізнити прояви склеротиніозу від вертицильозу? За склеротиніозу листки обвисають і рослина гине, немає міжжилкових некрозів. Натомість вертицильоз створює міжжилкові некрози. Друга особливість підземного склеротиніозу: в зоні, де інфекція із ґрунту піднімається на стебло, утворюється пурпурово-фіолетова смужка, яка розмежовує живу та мертву частину стебла. Підземний склеротиніоз уражує і сою, й ріпак та інші дводольні культури.

Склеротинію дуже важко контролювати сівозміною. Які є основні секрети контролю цієї хвороби? Потрібно знати кілька нюансів. Є культури, що дають змогу передбачити, коли і в якій кількості полетіли спори склеротинії. Такою культурою, зокрема, є озимий ріпак. Листки ріпаку вкриті потужним восковим нальотом, тому спори склеротинії не спроможні заразити листок. Ураження ріпаку відбувається у два етапи через пелюстки. У фазу цвітіння сумка спори уражує пелюстки, що не мають воскового нальоту, тобто імунітету. Далі уражені пелюстки облетіли і прилипли до листків ріпаку, й тоді інфекція із пелюсток проникає у листки. Ось тут і криється секрет: під впливом щавлевої кислоти уражений пелюсток змінює колір із жовтого на білий. Відповідно, якщо у фазу цвітіння ріпаку ви бачите велику кількість квіток із білими пелюстками, знайте, що вони уражені склеротиніозом. І це означає, що настав час застосувати на соняшнику фунгіцид від білої гнилі. Зазвичай літ спор відбувається у червні, але залежно від особливостей року цей строк може змінюватися.

Правила контролю склеротиніозу:

Перше — якщо ви зібрали врожай, уражений склеротиніозом, залиште склероції зимувати на поверхні поля. Після того посійте злак.

Друге — якщо ґрунт уражений склеротиніозом, висівайте сидерати, зокрема гірчицю. Її виділення виводять склероції зі стану спокою, внаслідок чого вони проростають і не можуть перезимувати. Але ця технологія спрацює лише коли є волога, завдяки якій проросте культура-провокатор.

Степан Лозенко