На півдні України починають вирощувати бавовну

Нещодавно в аграрному інформаційному середовищі пройшло повідомлення про те, що на полях Інституту зрошуваного землеробства НААН закладають дослідну ділянку для вирощування такої екзотичної культури як бавовник. При цьому повідомляється, що рентабельність вирощування бавовнику досягається вже за врожайності до 1,5 т/га, тоді як в умовах півдня України цілком реально збирати по 3 т/га і більше.

Загалом ідея дуже навіть цікава, тим більш, що відповідні досліди ще за радянських часів показували, що бавовник цілком комфортно почувається в степах України. Зокрема, у окремі роки він займав площу до 150 тисяч га! Паралельно розпочалося будівництво спеціалізованої інфраструктури, однак на заваді цим намірам стала чи то планова економіка (мовляв, бавовник краще вирощувати у Середній Азії), чи елементарний брак ресурсів. Адже для збирання бавовни найбільш простим та примітивним способом потрібно залучати тисячі людей, котрим доведеться працювати далеко не в найкомфортніших умовах. Якщо їх не могли назбирати тоді, то нині і поготів.

Втім, сьогодні на світовому ринку пре достатньо і бавовнозбиральних комбайнів, і усілякої іншої машинерії для того, щоб зробити цей процес більш передбачуваним та зручним.

Читайте також: Замість соняшнику аграрії можуть посіяти яру пшеницю

До того ж, наскільки нам вдалося розібратися у доволі своєрідних котируваннях цін на бавовну, ціна за 1 тонну сировини коливається в межах 1000-1500 доларів США. Що й казати, дуже непогано, навіть за врожайності 2т/га, не кажучи вже про 3 т/га. Також окрім бавовняного волокна, фермер має змогу зібрати велику кількість насіння, із якого виготовляють олію. В хід можуть піти навіть бавовняні стебла, із яких можна виготовляти, скажімо, паливо для сушарок. Куди не крути – культура універсальна та вигідна.

Відповідно, ми вирішили поцікавитися особливостями вирощування бавовнику, та розібратися: що це за культура така і чи дійсно її можна успішно вирощувати в нинішніх умовах посушливого українського Півдня? Тамтешні фермери, вочевидь, прагнуть знайти альтернативу сівозміні озимі зернові-соняшник, і чому б туди не ввести справжнього любителя спеки?

І це не заради красного слівця, оскільки оптимальна температура для цвітіння бавовнику… 26-30 градусів із позначкою «плюс». Тобто, гнітючі для переважної більшості інших сільгоспкультур умови виявляються для бавовнику нормальними і навіть бажаними.

При цьому бавовник нормально себе почуває на малородючих піщаних та солонцюватих ґрунтах. Причому ця культура надзвичайно стійка до наявності солей в грунті і ростиме там, де інші відразу ж загинуть.

Однак в пустелі бавовник, звісно, не ростиме, оскільки також потребує вологи, особливо в період цвітіння. Втім, бавовник є доволі посухостійким, тому в умовах Півдня України раніше практикувалося одноразове зрошення посівів.

Читайте також: Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

Для формування 1 тонни врожаю бавовник потребує 50-60 кг азоту, 10-15 кг фосфору та 50-60 кг калію. Тобто, мова йде про цілком звичні норми внесення добрив.

Цікаво, що бавовник досить добре почувається при вирощуванні в монокультурі, проте зловживати цим не варто. Своєрідною симбіотичною культурою для нього є люцерна, із якою його слід час від часу чергувати. Відповідно, вирощування бавовнику було б особливо доречним у господарствах, де наявні тваринницькі ферми.

Сівба бавовнику здійснюється за температури грунту 12-14 С, і слід врахувати, що ця культура дуже нестійка до приморозків. Висів провадиться із міжряддями 60-90 см із густотою 100-170 тисяч насінин на 1 гектар. Надалі посіви рекомендовано проходити зубовими боронами та провадити міжрядну культивацію.

Бавовник також має власні небезпечні захворювання, такі як вилт, гомоз, кореневі гнилі тощо і може вражатися павутинним кліщем, трипсами, попелицею, бавовниковою совкою тощо. В принципі ці хвороби та шкідники контролюються звичними засобами, аналогічно до традиційних для України культур.

Також на посівах бавовнику провадиться така специфічна операція як чеканка, за якої видаляються верхівки у центрального та бокових пагонів. Однак не вручну, а за допомогою спеціального культиватора.

Цікаво, що жнивують на бавовнику двічі. При цьому обов’язковою є спочатку дефоліація посівів, а згодом – ще й десикація. Річ у тім, що коробочки бавовнику дозрівають в межах одного поля впродовж 50-60 днів. Тому перше збирання провадять через 7-8 днів після першого хімічного підсушування, а друге – за 12-15 днів.

Так, трохи марудно, однак усі ці зусилля цілком можна окупити після реалізації цієї гостро затребуваної на ринку сировини. Тим більш, що в Україні наявна велика кількість вітчизняних та районованих сортів бавовнику і починати доведеться не на голому місці.