Через підрив окупантами Каховської ГЕС херсонські кавуни та помідори зникнуть з полиць українських магазинів, громадяни забудуть про їхній смак щонайменше на 5 років.

Підрив окупантами Каховської ГЕС повністю знищив систему зрошування у Херсонській області, тому колись родючі ґрунти перетворяться на справжні пустелі. Тож про херсонські кавуни, помідори, перець, баклажани українцям доведеться забути на роки. 

Українські експерти у матеріалі для видання "Обозреватель" розповіли як підрив Каховської ГЕС вплине на продовольство та коли можна сподіватися на його відродження. 

Родючі землі перетворяться на пустелю

 Росіяни підривом Каховської ГЕС знищили 94% зрошувальної системи правого та особливо лівого берегів Херсонської області, тому земля тут вже найближчим часом почне опустелюватись. 

Відтак про всі овочі борщового набору, які вирощували завдяки каналам зрошування, а також про знамениті херсонські кавуни, помідори, баклажани доведеться забути.

За словами голови громадської організації "Зелений лист" Владислава Балінського поблизу Олежок вже фіксувалося опустелювання землі, тож така ситуація очікує всю Херсонську область.

Буде спостерігатися опустелювання території. Це приблизно те, що ми бачимо в районі Олешок – виникнення рукотворних пустель. Вести сільське господарство у тому вигляді, як воно було до підриву ГЕС, стане неможливим. На відновлення зрошувальної системи знадобляться роки та величезні гроші, – вважає Балінський.

Про смак херсонських кавунів доведеться забути

Інший експерт - голова БО "Борщ" Віталій Іванков - вважає, що українцям взагалі доведеться забути про херсонські кавуни надовго, а цьогорічний врожай ягоди повністю змило водою. Щодо лівобережжя - то окупанти забороняли експортувати кавуни в Україну і раніше.

Це переважно стосується окупованої частини лівобережжя. На територіях далі від води врожай буде, але ми його не побачимо, як і минулого року. Оскільки окупанти не випускають товар на мирну територію України. Дещо залишиться на правому березі, але в будь-якому випадку врожай кавунів зменшиться в рази", – каже Іванков.

Експерт вважає, що фермери Кіровоградської, Миколаївської, Дніпропетровської областей зможуть виростити кавуни й дефіциту цієї ягоди не буде, але смак цих кавунів буде інший, оскільки саме херсонські кавуни були справді "просмажені сонцем" і вирощувались на особливому ґрунті, що й надавало їм неперевершеного і впізнаваного смаку.

Також дешевих кавунів теж не буде. Вартість ягоди не опуститься з теперішніх 30-40 грн у Києві, а наступного року може здорожчати.

На території України вирощують кавуни. Це Кіровоградська, Дніпропетровська, Одеська області. Але смак усе одно не той. Херсонський кавун прожарений сонцем, тут найбільша кількість сонячних днів. До того ж особлива якість ґрунту, тому він такий насичений та солодкий. Звичайно, його не можна порівняти із завезеними до нас кавунами з Туреччини. Херсонський – свіжий, прямо з поля доставлявся баржами до Києва, – каже Іванков.

Херсонських помідорів не буде

Схожа ситуація очікується із херсонськими помідорами. Про них на найближчі 5-10 років доведеться забути. Помідори вирощувались на зрошувальних землях, їхнє дозрівання відбувалось завдяки довшій кількості сонячних днів, тому й смак був неперевершений.

За словами голови Спілки українських селян Івана Томича, вода для зрошування бралась з Каховського водосховища, якого тепер немає. Росіяни знищили 90% родючих земель, які забезпечували Україну продовольством.

На жаль, повернення вже не буде. На відновлення підуть роки, думаю, не менше ніж 5-10 років. У цій галузі вирощувалась найбільша кількість зернових, тепер цього не буде. Хоча для внутрішнього ринку зернових, пшениці є більш ніж достатньо. А от наш експорт зернових луснув ще торік через війну. Тому всередині України пропозиція на зернові перевищуватиме попит, ми їстимемо дешевий хліб, – каже Томич.

 За словами експерта, щоб уникнути дефіциту продовольства фермерам Одеської та Миколаївської областей слід дещо змінити асортимент вирощуваної продукції. Тільки таким чином вдасться утримувати ціни на продовольство. 

 Є багато інших областей, які зможуть наростити виробництво овочів, що вирощувалися в Херсонській області, й замінити її. Якщо з розумом підійти до цього, то ми матимемо достатньо недорогих та якісних овочів. Це Кіровоградська, Полтавська, Одеська області. Запоріжжя теж, але поки там значну частину окуповано, – каже Томич.

Чи виграє Укрзалізниця від здорожчання логістики...

Залізниця — головний гравець у логістичній системі України — планує ініціювати підвищення тарифів...

SONIQ ON – навісний посівний комплекс,...

Компанія BEDNAR представляє SONIQ ON – навісний посівний комплекс, розроблений з урахуванням вимог...

Як швидко опанувати технологію гранулювання

Сьогоднішні велика кількість компаній надають перевагу реставрації та модернізації наявного у них...

АгроТренди

Вихід українського агробізнесу та фермерства на світові ринки разом з Alibaba.com та ESS

1326
Українські виробники агропродукції та фермери отримали потужний інструмент для масштабування свого бізнесу — міжнародну торгову платформу Alibaba.com , якою щодня користуються понад 40 мільйонів...

Чорний горіх: види та технологія вирощування

60653
Чорний горіх, поки це дерево не стало у нас особливо популярною культурою. Чорний горіх є найближчим родичем такого відомого нам волоського горіха, який ми звикли вирощувати у себе на ділянках і...

Виробництво та перспективи чорного часнику

38289
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.