Азотне підживлення ячменю озимого

Які види азотних добрив найефективніші за проведення рано навесні підживлення посівів ячменю озимого — тверді чи рідкі, аміачна селітра чи карбамідно-аміачна суміш?

Останнім часом значного поширення набуває застосовування рідких азотних добрив типу карбамідно-аміачної суміші (КАС), азот яких добре засвоюють рослини, а також різних біологічних препаратів для деструкції рослинних решток.

Які види азотних добрив найефективніші за проведення рано навесні підживлення посівів ячменю озимого — тверді чи рідкі, аміачна селітра чи карбамідно-аміачна суміш?

Однозначної відповіді на ці запитання немає, тому що недостатньо вивчено застосування різних видів азотних добрив перед сівбою та весною у підживлення та їх поєднання у вирощуванні ячменю озимого після стерньового попередника (пшениці озимої) в умовах підвищення посушливості клімату Півдня України.

Тому в Інституті зрошуваного землеробства були проведені дослідження з визначення застосування різних видів азотних добрив і підживлення на посівах ячменю озимого після стерньового попередника (пшениці озимої), спрямованих на підвищення врожаю зерна.

Результати досліджень показали, що в середньому за роки досліджень сорт Достойний після стерньового попередника формував велику кількість продуктивних стебел — 541–618 шт./м² та 24–28 зерен у колосі (табл. 1).

Таблиця 1. Висота рослин і структура врожаю ячменю озимого залежно від видів добрив і підживлення посівів (середнє за два роки)

 

На варіантах, де проводили поєднання передпосівного внесення N₃₀ і підживлення аміачною селітрою N₃₀ та КАС, розвиток рослин на початку весняного кущіння був інтенсивнішим, ніж на контролі, тому висота рослин була більшою, а показники структури врожаю були кращими. Так, за внесення азотних добрив восени без підживлення на весні рослини були заввишки 77–81 см, утворили 541–567 продуктивних стебел на метрі квадратному та 24–25 зерен у колосі й мали масу 100 зерен 32,2–32,9 г. Натомість за підживлення ячменю карбамідно-аміачною сумішшю висота рослин становила 90–93 см, продуктивних стебел було 598–618 шт./м², кількість зерен у колосі — 24–25 штук і маса 1000 зерен — 32,8–34,5 г. А за внесення аміачної селітри ці показники, відповідно, становили 85–89 см, 593–617 шт./м², 26–28 зерен і 32,5–33,8 г.

Утворення кращих основних елементів структури врожаю на удобрених фонах з осені та за підживлення весною позитивно вплинуло на збільшення врожаю зерна ячменю озимого.

Тобто за вирощування ячменю озимого після стерньового попередника рівень урожаю зерна значно залежить від поєднання осіннього та рано весняного внесення азотних добрив. Так, передпосівне внесення окремо аміачної селітри, карбаміду і КАС в дозах 30 кг/га д. р. та біопрепарату Триходермін (5 л/га) у сумішці 20 кг/га карбаміду дозволило отримати врожайність, що, відповідно, становила 4,29 т/га, 4,27, 4,28 і 4,29 т/га (табл. 2).

Таблиця 2. Урожайність ячменю озимого залежно від видів і застосування добрив, т/га (середня за два роки)
НІР05, т/га: часткових відмінностей: А — 0,27; В — 0,28; середніх (головних) ефектів: А — 0,13; В — 0,14. 

Це вказує на те, що до сівби ячменю озимого можна в передпосівну культивацію вносити як тверді, так рідкі азотні добрива, а також використовувати біофунгіцид Триходермін разом із карбамідом для пришвидшення розкладання рослинних решток (соломи, стерні) попередньої культури.

Раннє весняне підживлення

Раннє весняне підживлення посівів ячменю озимого аміачною селітрою в дозі N₃₀ підвищило врожайність на всіх фонах осіннього внесення до 5,18–5,40 /га. З тим прирости зерна, що отримані від підживлення, становили від 0,89 до 1,11 т/га і були математично доведеними (НІР₀₅ для часткових розбіжностей по фактору В = 0,28 т/га). Максимальний приріст 1,11 т/га отримано у варіанті, де підживлення аміачною селітрою проводили на фоні передпосівного внесення бакової сумішки біофунгіцида Триходермін (5 л/га) з карбамідом (20 кг/га).

Різниця в урожаях (0,04–0,22 т/га) за підживлення аміачною селітрою на різних фонах не виходила за межі похибки досліду (НІР₀₅ для часткових розбіжностей по фактору А = 0,27 т/га).

За проведення підживлення посівів ячменю озимого карбамідно-аміачною сумішшю (КАС-30%) урожайність ячменю підвищувалась на 0,59–0,82 т/га, що було правдивим. Максимальний приріст 0,82 т/га отримано на варіанті, де підживлення КАС (N₃₀) проводили на фоні передпосівного внесення карбамідом (N₃₀).

Читайте також: Озимі зернові: відновлення вегетації

Установлено, що підживлення аміачною селітрою посівів ячменю озимого мало перевагу над підживленням карбамідно-аміачною сумішкою (КАС). Різниця в урожайності між цими видами добрив, що вносили у підживлення рано навесні, становила 0,23–0,47 т/га.

У середньому по фактору В (підживлення) на варіантах без підживлення врожайність становила 4,28 т/га, а з ним із використанням аміачної селітри чи карбамідно-аміачної суміші (КАС) — відповідно 5,28 і 4,96 т/га, або на 1,00 і 0,68 т/га вище, що є математично ймовірним (НІР₀₅ для середніх ефектів по фактору В = 0,14 т/га). За використання в підживленні аміачної селітри або КАС перевагу мала аміачна селітра, бо забезпечувала вищу врожайність.

У середньому по фактору А видно, що види добрив і їх комбінації з підживленням аміачною селітрою або карбамідно-аміачною сумішшю (КАС) забезпечували врожайність від 4,78 до 4,91 т/га. Різниця в урожайності становила 0,13 т/га, що була в межах помилки досліду (НІР₀₅ для середніх ефектів по фактору А = 0,13 т/га). Це вказує на те, що до сівби і в підживлення ячменю озимого можна використовувати комбінації різних видів азотних добрив.

Досліджувані види добрив і способи їх застосування впливали і на якість зерна ячменю озимого. Об’ємна маса зерна та вміст білка й крохмалю в ньому за допосівного внесення азотних добрив відповідно були: 570–603 г/л, 7,35–8,13 і 54,82–56,63%, а на варіантах за підживленням аміачною селітрою і КАС — відповідно 588–607 г/л, 8,16–8,66 і 53,97–56,95 % та 596–609 г/л, 7,92–8,26 і 53,37–58,22% (табл. 3).

Таблиця 3. Якість зерна ячменю озимого після стерньового попередника залежно від видів добрив і підживлення (середня за два роки)

 

Тобто підживлення аміачною селітрою збільшує вміст білка в зерні ячменю на 0,05–0,81% та на 4–26 г/л натуральну масу зерна, а карбамідно-аміачною сумішшю (КАС) — відповідно 0,03–0,67% та 11–39 г/л.

Найбільше білка в зерні — 8,66% — містилося на варіанті, де використовували аміачну селітру — N₃₀ восени і N₃₀ у підживлення рано навесні.

Розрахунок економічної ефективності показав, що економічні показники значно залежали від рівня врожаю ячменю, вартості продукції, витрат на добрива та їх внесення. Найменші витрати (11 410 грн/га) становили за застосування біологічного препарату Триходермін у сумішці з карбамідом (20 кг/га), а найбільші (12 541 грн/га) мав варіант, де вносили аміачну селітру. За допосівного внесення азотних добрив у середньому за 2014–2015 рр. умовно чистий прибуток становив 16 631–17 728 грн/га, собівартість зерна — 2784,06–2983,35 грн/т, рентабельність — 91–96% (табл. 4).

Таблиця 4. Економічна ефективність вирощування ячменю озимого після стерньового попередника залежно від видів добрив і підживлення (середня за два роки)

Примітка: вартість 1 т зерна — 6800 грн, а витрати на вирощування в середніх цінах, які були у 2020 році. 

Застосування аміачної селітри і КАС у підживлення хоча й збільшувало витрати відповідно до 12 799–14 333 і 12 206–13 833 грн/га, але отримання вищого врожаю значно покращувало економічні показники. Так, за підживлення аміачною селітрою умовно чистий прибуток становив 21 588–23 887 грн/га, собівартість зерна — 2379,46–2775,24 грн/т і рентабельність — 115–158%, а за КАС — відповідно 19 828–54 318 грн/га, 2537,54–2837,63 грн/т і 94–121%.

Підживлення збільшує рентабельність

Тобто підживлення рано навесні азотними добривами: аміачною селітрою або КАС збільшувало, відповідно, умовно чистий прибуток на 4196–6159 і 2568–4255 грн/га і рентабельність — на 13–29 і 9–21%. З тим собівартість 1 т продукції знижувалась на 186,37–407,60 і 48,30–258,49 грн.

Найкраще поєднання всіх показників економічної ефективності отримано за проведення рано навесні підживлення аміачною селітрою N₃₀ на фоні передпосівного внесення сумішки біологічного препарату Триходермін (5 л/га) з карбамідом 20 кг/га, де отримано найвищий умовно чистий прибуток 23 887 грн/га з рентабельністю 190% за найменшої собівартості зерна 2376,46 грн/т. Застосування на такому самому фоні карбамідно-аміачної суміші (КАС) також забезпечило кращі економічні показники: умовно чистий прибуток становив 21 318 грн/га, собівартість зерна 2537,54 грн/т і рентабельність 181%.

Отже, максимальну врожайність 5,40 т/га ячмінь озимий, що вирощується після стерньового попередника, забезпечує за допосівного внесення суміші біологічного препарату Триходермін (5 л/га) з карбамідом (20 кг/га) та проведені підживлення посівів рано навесні аміачною селітрою з розрахунку N₃₀. З тим отримано найбільший економічний ефект — умовно чистий прибуток становив 23 887 грн/га за рівня рентабельності 190%.

Дуже корисним цього року буде застосування мікродобрив із комплексом рістрегуляційних речовин — Нановіт мікро (2 л/га), Наномікс (2 л/га), Гуміфілд Форте (0,4 л/га) й інші, а також біологічних препаратів — Біо-гель (1,5 л/га), МИР (6 г/га) тощо. Ці й інші препарати, що дозволені для застосування на сільськогосподарських культурах, мають високу біологічну активність і сумісні з більшістю водорозчинних добрив і пестицидів. Вони активують антистресовий механізм, стимулюють ріст і розвиток рослин, підвищують урожай та якість зерна. Така позитивна їх дія на продукційні процеси рослин озимих культур в умовах цього року матиме дуже важливе значення. Приріст урожайності від застосування мікроелементів і регуляторів росту становив залежно від препарату від 0,4 до 0,7 т/га.

Система захисту рослин

Для отримання добрих і задовільних урожаїв зерна ячменю озимого крім підживлення слід обов’язково проводити боротьбу зі шкідливими організмами. Ураховуючи, що на значній площі сходи ячменю були отриманні в пізні строки й одночасно з ними з’явились озимі та зимуючі бур’яни, які є основними конкурентами цих культур за вологу та поживні речовини, тому слід передбачити обов’язкову обробку таких посів гербіцидами відповідно до видового складу бур’янів. Тому потрібно завчасно придбати достатню кількість гербіцидів для боротьби з ними.

Крім того, тепла погода осінню та різкі коливання температур повітря у зимовий період сприяли розвитку інфекцій і шкідливих організмів. Вже в осінній період на ранніх посівах ячменю озимому спостерігалось ураження грибними хворобами та заселення туруном і гризунами. Найповніший і найефективніший захист ячменю досягається за обробки посівів до виходу рослин у трубку гербіцидом разом із фунгіцидом, а другий раз — на початку колосіння препаратами проти хвороб і шкідників. Таку систему захисту рослин слід застосовувати на всіх озимих культурах в умовах зрошення та на забур’янених посівах по парах. Дослідження показують, що за застосування комплексного захисту рослин — перший раз перед виходом рослин у трубку гербіцидом Гранстар Про (20 г/га) із фунгіцидом Рекс Дуо (0,5 л/га), другий раз — перед колосінням фунгіцидом Абакус (1,5 л/га) у суміші з Бі-58 новий (0,7 л/га) і Фастаком (0,1 л/га), збережено від 0,70 до 1,13 т/га зерна. Можна застосовувати й інші схеми захисту рослин, підбираючи препарати, виходячи з поширення тої чи іншої хвороби чи шкідника.

Слід звернути увагу, що на добре розвинених посівах ячменю озимого із системи захисту можна вилучити застосування гербіциду, через затінення й пригноблення рослинами бур’янів. У той час обов’язковим на таких посівах є дворазове обприскування фунгіцидами та одно- або дворазове — інсектицидами.

Після непарових попередників озимі культури менш розвинені й можуть сильно заростати бур’янами, тому до виходу рослин у трубку обов’язково слід застосувати гербіцид із фунгіцидом, або якщо хвороб не спостерігається, то фунгіцид перенести на початок колосіння й разом з інсектицидом провести боротьбу проти хвороб і шкідників.

Система захисту рослин від бур’янів, хвороб і шкідників ячменю озимого має враховувати економічні пороги шкодочинності та видовий склад шкідливих організмів.

Дуже корисним разом із проведенням захисту рослин застосовувати мікродобрива та біологічні рістрегуляційних речовин, які підвищують стійкість рослин до стресових явищ і збільшують урожай зерна.

Отже, тільки за чіткого виконання всіх вимог технології по догляду за посівами ячменю озимого, з урахуванням розвитку рослин, запасів вологи в ґрунті, вмісту поживних речовин і фітосанітарного стану посівів можна знизити негативні прояви погодних умов і не допустити зниження валових обсягів виробництва зерна.

С. О. Заєць, канд. с.-г. наук, завідувач відділу рослинництва та неполивного землеробства
Л. І. Онуфран, канд. с.-г. наук, старший науковий співробітник
К. С. Фундират, канд. с.-г. наук, старший науковий співробітник
С. М. Юзюк, канд. с.-г. наук, старший науковий співробітник
Інститут зрошуваного землеробства НААН