В Україні соняшникова олія подорожчає до 100 грн

З початку року в Україні найбільше подорожчали овочі, соняшникова олія та цукор, за даними Держстату. Зокрема, 1 л олії в грудні торік у середньому коштував 42,07 грн. У лютому 2021-го вартість зросла до 47,55, у квітні — 58,05 грн, у червні — 64,95.

Про це повідомляє gazeta.

“Оце пахуча олія, оце для смаження. Це ще старий урожай. Люди беруть потроху. Молодь у супермаркетах скупляється. Пенсіонери на ринок ідуть. Я беру всяку. Оця сиродавлена не вигорає. А запашну добре в салат додати. Ідіть у сусідній кіоск, там хазяйка все розповість”, – каже продавчиня, визираючи з-під захисної плівки на вікні. Просить не фотографувати її товар. Вибігає з кіоску, прибирає цінники.

У кіоску поруч продавчиня розмовляє неохоче.

“Це не наша олія. Я реалізатор. Жарена олія 60 гривень, рафінована – 54. Виробник – полтавська олійниця. Фермерів на цьому ринку немає. Є люди, які привозять насіння соняшника на олійницю в Полтаві. Міняють на олію і буває, що продають, – розповідає продавчиня, імені не називає. – Люди зараз більше купують олію в магазинах. Там фасована, з етикетками. Без запаху. Але третина йде на ринок. Мої покупці – переважно пенсіонерки й трішки молодь, яка з дитинства звикла ходити на базар. Бабусі йдуть сюди, бо це ж типу натуральне, з олійниці. Пахне насінням сирим. Ось буде олія ще дорожча через погоду. Соняшники цвітуть, але насінню потрібна волога. Не буде олії, бо насіння не наливається”.

Біля входу в критий ринок на бетонному столі жінка виставляє банки з медом.

“Раніше фермери тут продавали свою олію, зараз уже таких нема. Знову буде неврожай. Ось пасічник возив бджіл на поле, казав, соняшник низенький і сохне”, – зауважує вона.

Усередині три торгові місця з олією. Перед 69-річною Олександрою Шупою на столі стоїть три відра, пластикові пляшки з однаковими кришками.

“У мене є й розливна олія, і запечатана – всяка. Оця з Опішні й Кирило-Ганнівки. Привозять мені фермери. Я сама підприємець, тільки торгую. Оця розливна олія коштує 56 гривень за літр. Якщо люди купують п’ять літрів, то віддаю за 53 гривні. А два літри за 55. Є ось запечатана рафінована за такою ж ціною. Вона трішки подешевшала. Та ненадовго, знову дорожчатиме днями”, – каже Олександра Петрівна.

“Грошей треба їм багато, не наїдаються, – додає полтавка Євдокія Козуб. Просить продавчиню налити запашної олії в півлітрову пляшку. Олександра Петрівна набирає її мірною кружкою, наливає через лійку.

 “Олія тільки дорожчатиме, – продовжує Олександра Шупа. – Уже треба урожай соняшника збирати, а воно ще не виросло, кажуть. Соняшники якісь малі стоять. Я бачила по телевізору, що буде олія восени по 100 гривень. деякі вже почали запасатися нею. Ставлять у погріб. Але на трилітрову банку треба кидати столову ложку солі та п’ять квасолин, щоб не старіла. Бо домашня олія видихається і псується швидко. А якщо кинути сіль і квасолю, то й рік стоятиме, як свіже”.

Олександра Шупа 30 років продає на ринку олію.

“Як доживу, то 10 грудня буде мені 70 років, – сміється. – 10 років знадвору торгувала. Тоді директор усіх нас загнав сюди. Раніше було два ряди з олією. Тепер залишилися торгувати Лєна, Ніна і я. На ринку немає домашньої олії. Привозять із різних олійниць”.

Каже, що люди частіше купують олію для салатів.

“Беруть запашну й сиродавлену. Перша для салатів, інша – для смаження. Колись підійшов чоловік і каже: ви мені сподобалися, у біленькому стоїте. Купив півтора літра запашної олії на подарунок родичам у Грузію. Казав, що там такої нема. У мене беруть і на Київ, і на Москву, Білорусь, Польщу, в Португалію. Один дядько спеціально приїжджає з Києва по олію. Моя пахне на весь базар, тому її всі просять”, – додає продавчиня.