Правильний вибір гібридів кукурудзи

Неякісної селекції кукурудзи сьогодні, вочевидь, не існує — такі бренди просто не виживуть. Якщо ви поцікавитеся походженням того чи іншого гібрида відомого світового чи вітчизняного виробника, можете виявити, що багато з них використовують однакові супер-якісні генетичні лінії. Інша річ, що кожен виробник має власні підходи до справи.

І зчаста боротьба йде за перевагу в нюансах, які й стають визначальними. Українські агровиробники вже давно вийшли на той рівень, коли шукають не просто «класний» гібрид кукурудзи, а добирають лінійку гібридів, що мають вдало себе показати у конкретних ґрунтово-кліматичних умовах, підстраховуючи один одного.

Кукурудза — культура прибуткова, утім, і вельми своєрідна. Скажімо, соя навряд чи здатна забезпечити фермерові надприбутки чи навпаки, загнати у жорсткий «мінус» — 7–8 центнерів сої туди-сюди визначальної ролі не відіграють. Натомість кукурудза… Може бути під 150 ц/га, як багато де збирали минулого сезону, а може й 56 ц/га — на тих самих полях через посуху. А точніше, через занадто ризиковані дії під час добору лінійки гібридів.

Визначальну роль у таких пертурбаціях відіграє саме селекція поряд із правильним добором гібридів, у тому числі за строками дозрівання «королеви полів».

— Можете дати під кукурудзу скільки завгодно добрив, однак це — фактор вторинний. Головну роль все одно відіграє генетика. Тому, якщо не розуміти особливостей гібридів, будь-яке погіршення умов вегетації одразу позначиться на врожайності, — запевняє відомий вітчизняний селекціонер кукурудзи.

Його слова підтверджує фермер із Кіровоградщини, якому вдалося досягти майже удвічі вищих показників урожайності кукурудзи саме завдяки кардинальній зміні селекції і, частково, технології вирощування.

Читайте також: Кукурудза: підготуватися до сівби

Що таке якісна селекція кукурудзи? На думку спадають відносно свіжі результати досліджень, проведених у Вісконсинському університеті (США). Група науковців вирішила з’ясувати, чому таку нібито чудово вивчену та високоврожайну культуру не можна посунути далі на північ, аби вирощувати у регіонах із дещо нижчими середньорічними температурами.

Виявилося, що впродовж останніх 100 років людина настільки глибоко втрутилася в генетику «королеви полів», що це спричинило фундаментальні зміни у її «поведінці». Річ у тім, що первісно кукурудза, як і будь-яка дикоросла рослина, мала посилену адаптивну здатність і пристосовувалася до несприятливих умов вегетації. Натомість селекціонери під час виведення нових сортів і гібридів, орієнтувалися передусім на підвищення врожайності цієї культури. Адаптивність і стресостійкість, відповідно, ослабли, на що потрібно зважати під час створення технології вирощування кукурудзи. Інакше кажучи, що більш високоврожайний гібрид, то сильніший шок він переживає за погіршення умов вегетації.

Утім, хоча дослідження виявилося доволі представницьким і містило контроль за посівами на понад 12 тисячах ділянок у різних регіонах США, де росла кукурудза, ми, мабуть, не будемо так категоричні. Адже в лінійці практично кожного відомого насіннєвого бренда є гібриди, що відмінно себе показують за характеристиками як врожайності, так і стійкості.

Коли ми говоримо про стійкість посівів кукурудзи до стресів, насамперед, маємо на увазі посушливі умови, фітотоксичну дію гербіцидів і добрив, пізні приморозки і деякі інші фактори.

Головний опонент вітчизняного фермера на кукурудзяному полі — це, ясна річ, відсутність достатньої кількості вологи. А радше, її нерівномірне розподілення за ключовими фазами вегетації рослин. Якщо по два-три місяці поспіль не випадає жодної краплини опадів, говорити про якийсь нормальний урожай не доводиться, незалежно від селекції та особливостей гібрида.

Однак, тривалість вегетації різних гібридів кукурудзи може істотно відрізнятися. Найбільший негативний вплив на майбутню врожайність спостерігають, коли пік сонячної активності та посушливі умови припадають на фазу цвітіння. Ми не можемо вплинути на природу, але можемо знизити ризики, висіваючи гібриди із різним ФАО.

Саме тому сьогодні визначальною рисою якісної селекції є не лише поєднання в гібридах ознак високої врожайності і стійкості проти стресів, а й наявність широкої лінійки гібридів, що дає змогу маневрувати із різними строками сівби, вегетації і дозрівання врожаю.

Це важливо не лише для того, щоб протистояти негативному впливу посушливих умов, а й для організації роботи в агрокомпаніях. Не секрет, що у великих та середніх господарствах кукурудзу часто збирають ледь не до нового року, а частина врожаю може лишитися в полі до весни. Зрештою, це може спричинити відчутні втрати і порушити агротехнологію, прийняту в господарстві. Поєднання гібридів із низьким та високим ФАО дає змогу оптимізувати логістику збирання цієї культури, рівномірно спланувавши майбутню збиральну кампанію.

Раніше ФАО гібридів кукурудзи вибирали простіше: що більш ранній гібрид, то менше йому вологи потрібно, але й то нижчою може бути врожайність. Сучасна світова селекція має можливість запропонувати аграріям «золоту середину». Маємо на увазі гібриди, оптимальні з погляду строків дозрівання, врожайності і капіталовкладень.

Тому головним інструментом агровиробників, за допомогою якого вони можуть подолати негативну дію посушливих умов вегетації, є саме правильний добір гібридів за ФАО та низкою інших ознак. А забезпечити стійкість ознак може відмінна селекція, яку знаходимо у портфелях пропозицій відомих насіннєвих брендів.

Стійкість до гербіцидних стресів — також важливий фактор. Та тут немає іншої ради, аніж оптимізація системи захисту рослин. Це правильний вибір строків внесення хімічних препаратів, застосування якісних оригінальних засобів захисту рослин і зрештою — зниження гербіцидного навантаження шляхом, наприклад, міжрядного обробітку.

Існують і технології бодай часткового пом’якшення згубної дії пізніх приморозків на посіви. Однак і в цьому разі можна поцікавитися, як відреагували конкретні гібриди кукурудзи на дворазові жорстокі приморозки позаминулого року.

Завершуючи тему стійкості до стресів, наголосимо, що більшості сучасних гібридів кукурудзи, що їх вирощують в Україні на значних площах, притаманний певний ступінь стійкості до основних негативних чинників. Ідеальних умов вегетації, як відомо, не буває ніколи — хіба що у кімнатному вазоні.

Читайте також: Як отримати 10 т/га кукурудзи у сухій вазі

Здається, що селективний напрям високої врожайності сьогодні сягнув своєї межі у світовому вимірі. Складно уявити, що хтось зможе регулярно збирати більше за ті рекордні 300 з гаком центнерів з гектара, що демонструють американці. Цілком імовірно, що це не межа генетики, проте об’єктивно 200 ц/га за найсприятливіших умов — це вже «стеля».

Однак заразом це означає, що для українського Лісостепу все лише починається. Ми стабільно закладаємо норму добрив у розрахунку на 100 ц/га, при цьому щиро сподіваючись на принаймні 120–130 центнерів, а то й усі 150! Є всі підстави сподіватися, що з розвитком зрошувальних систем, вдосконаленням технологій цю межу можна перетнути. Ясна річ, у міру того, як наші агрономи вибиратимуть селекцію і структуру гібридів.

З іншого боку, ми вирощуємо «королеву полів» не для того, щоб встановити черговий рекорд, хоч як це приємно, а заради досягнення якомога вищої рентабельності. І в цьому сенсі чіткі знання і правильний добір гібридів надають достатньо широкі можливості. Адже поряд із високоврожайними гібридами інтенсивного типу ми обов’язково засіваємо чималі площі так званими стабільними гібридами, а також посухостійкими. Ми ретельно добираємо ФАО, аби знизити ризики несприятливих погодних умов та уникнути потреби одночасно збирати кукурудзу на всіх площах.

Дедалі більшої ваги набирають гібриди кукурудзи зі швидкою вологовіддачею. Ключова увага світової селекції зосереджена саме на цьому, щоби дати агровиробникам змогу заощадити час і кошти на післязбиральній обробці зерна. В окремих регіонах України інколи доводиться збирати врожай «королеви полів» із вологістю 30% і вище. Це зумовлює шалені фінансові витрати і, як наслідок, відчутне зниження рентабельності вирощування кукурудзи. Адже разом із цим виникає необхідність вкладати значні кошти у високопродуктивні сучасні зерносушарки.

Наголосимо на тому, що посухостійкість і швидка вологовіддача взаємно унеможливлюють одна одну. Тож варто дуже обережно ставитися до гібридів, яким нібито притаманні ці обидві яскраво виражені ознаки. Натомість варто ретельно проаналізувати метеорологічну ситуацію в регіоні впродовж останніх 10 років, а також фінансові результати вирощування того чи іншого гібрида. Цілком можливо, що є сенс висівати на різних полях як посухостійкі гібриди, так і гібриди зі швидкою вологовіддачею.

Насамкінець відзначимо, що потрібно уважно стежити за тенденціями у світовій селекції кукурудзи. Для цього варто виділити декілька гектарів у господарстві (бажано на різному агрофоні), аби протестувати об’єктивні характеристики нових чи незнайомих гібридів. Не слід боятися нових гібридів, що є продовженням селекційної роботи із вже знайомими гібридами, які встигли чудово себе зарекомендувати. Як стверджують у приватних розмовах самі виробники насіння, кожен новий гібрид у середньому демонструє на 5% вищу врожайність порівняно із гібридом-попередником.

Зрештою, вирощувати кукурудзу ми вміємо. Залишилося навести чіткі штрихи в плані оптимального вибору селекції та лінійки гібридів у кожному господарстві.

Ігор Павлюк