Кукурудза — одна з найцінніших зернових культур. За врожайністю зерна вона перевищує всі зернові культури. Зерно спрямовують на продовольчі (20%), технічні (15–20%) і на фуражні (60–65%) цілі. Передбачається, що в найближчому майбутньому 15% зерна кукурудзи перероблятиметься на різні види біопалива.

Правильний вибір основного обробітку ґрунту й удобрення під кукурудзу має важливе агротехнічне значення для отримання високих і сталих урожаїв зерна, адже є основним базисним чинником, поряд із вологою який лімітує показники продуктивності важливої зернової культури.

Визначаючи систему чи спосіб обробітку ґрунту під кукурудзу, потрібно враховувати тип ґрунту, погодно-кліматичні умови, рельєф місцевості, попередники й ступінь забур’яненості поля. Окрім того, кукурудза, як відомо, має розвинену кореневу систему, що розвивається рівномірно у всіх напрямках і локалізується в основному у шарі ґрунту 30–60 см, тому потребує за можливості глибокого обробітку ґрунту.

У Степу і в районах нестійкого та недостатнього зволоження Лісостепу головним завданням основного обробітку є створення умов для максимального нагромадження і збереження вологи в ґрунті та знищення бур’янів. У цих зонах кукурудзу на зерно розміщують насамперед після озимих по чистих і зайнятих парах, зернобобових, а також після просапних культур. Строки й технологія обробітку ґрунту визначається також часом збирання попередника.

У різних ґрунтово-кліматичних зонах України під кукурудзу застосовують осінній диференційований обробіток ґрунту, тобто — полицевий (оранка) та безполицевий (чизельний, плосокрізний, комбінований) способи його обробітку. Під кукурудзу не слід проводити весняний обробіток ґрунту, адже це призводить до зневоднення орного шару, погіршення агрофізичного стану, особливо в степовій зоні, що в результаті призведе до суттєвої втрати врожаю зерна.

Система основного обробітку під кукурудзу після культур суцільної сівби (пшениця озима, ячмінь, горох) на рівнині містить лущення стерні та зяблеву оранку. Лущення сприяє очищенню поля від бур’янів і ефективній боротьбі зі шкідниками. Його проводять одразу за збиранням попередника дисковими лущильниками ЛДГ-10, ЛДГ-15, на глибину 8–10 см, а краще важкими тандемними двослідними дисковими боронами (БДВ-7, БДП-6,3, БГР-4,2 «Солоха», AREST L/AREST TXL, MARS TWIX HB, CUT XXL, CROSS H5,0, Challenger 1435 та ін.) на глибину 14–16 см. Проти багаторічних коренепаросткових бур’янів (осот, молочай, березка польова й ін.) застосовують два лущення. Друге лущення проводять у період масової появи розеток бур’янів на глибину 10–14 см плоскорізними (КПШ-5, ОПТ-3-5) чи протиерозійними культиваторами (КПЕ-6Н) або комбінованими знаряддями (КР-4,5, АКШ-5,6 «Резидент», КШН-5,6). Друге лущення ґрунту може бути також основним його обробітком за вирощування кукурудзи за технологією мілкого розпушування з метою економії пального та коштів.

Зяблевий обробіток краще проводити у вересні — на початку жовтня на глибину 25–27 см полицевими плугами різних модифікацій ПО-3-35, IBIS Plus, UNIA VARIO PLUS, можна також використовувати напівплуги чизелі PLOW, KRET L, Cultiplow Gold.

На сірих лісових ґрунтах Лісостепу, а також на дерново-підзолистих ґрунтах Полісся глибина оранки не має перевищувати глибину гумусного горизонту. Тут полицеву оранку проводять на глибину 20–22 см.

За вирощування кукурудзи після грубостеблових культур і в повторних посівах перед полицевою оранкою подрібнюють стеблові та кореневі рештки важкими дисковими боронами БДП-6,3, БГР-4,2 «Солоха», AREST L/AREST TXL у двох напрямках, а полицеву оранку проводять на глибину 27–30 см ярусними плугами ПНЯ-4-42. Якщо є оборотні плуги ПОН-5-40, «Варі-Діамант-160», її можна здійснювати без попереднього дискового обробітку поля, але за умови ретельного подрібнення рослинних решток попередника на поверхні поля.

У системі ґрунтозахисного землеробства перевагу має чизельний обробіток, який виконується фронтальними плугами різних модифікацій (ПЧ-2,5, ПЧ-4,5, ПЧ-6, ПЧ-10.01, АЧП-3, ПКЧ-(4+1)-50М, Chip, STF-5-250 та ін.) або чизельними культиваторами Conser Till Plow, Horsch Tiger MT, Cultiplow Gold в режимі недорізування скиби по ширині захвату знаряддя. Чизелювання завдяки строкатості нанорельєфу, наявності рослинних решток і стрічковому розущільненню ґрунту запобігає розвитку ерозії, забезпечує додаткове нагромадження 190–230 м³/га продуктивної вологи, на якісно новому рівні розв’язує проблему підвищення ефективності органічних і мінеральних добрив. Універсальність, висока мобільність і широкозахватність чизельних знарядь забезпечують економію часу, пального (5–7 л/га) і коштів (20–32%).

Мілкий безполицевий і нульовий обробіток ґрунту під кукурудзу із застосуванням різнотипових знарядь і сівалок прямої сівби (Great Plains, Kinze, Massey Ferguson) краще застосовувати в умовах Степу і Лісостепу на родючих середньо- і важкосуглинкових чорноземах із високим (понад 40%) умістом водотривких агрегатів. До його основних переваг належать висока протиерозійна ефективність і низькі витрати пального та праці, до недоліків — значна залежність від хімікатів і цін на засоби виробництва. Ефективність технологій мінімального обробітку ґрунту зростає в разі застосування інтегрованої системи захисту посівів від бур’янів, шкідників і хвороб, яка передбачає поєднання агротехнічних заходів з унесенням пестицидів.

Кукурудза потребує значно вищих норм добрив, ніж інші зернові культури. З органічних добрив найчастіше використовують підстилковий гній, який уносять під оранку. Норма внесення залежить від зони й родючості ґрунту. У Західному Лісостепу вона становить 30–40 т/га, на Поліссі — 40–60 т/га. Рідкий гній слід вносити до 80–100 т/га і негайно заорювати в ґрунт. Не рекомендується весняне внесення гною.

У світовому землеробстві, а особливо в країнах Західної Європи, використовують «зелене добриво». Для сидерації слід використовувати люпин, суріпицю, ріпак, гірчицю білу, редьку олійну тощо. Заорювання зеленої маси, зокрема післяукісного люпину, можна прирівняти до внесення 20–30 т/га гною.

Кукурудза формує значну вегетативну масу, тому має підвищену потребу серед зернових культур до забезпечення елементами живлення, особливо азотом. За браку азоту формуються низькорослі рослини з дрібними світло-зеленими листками.

Критичний період засвоєння азоту — це фаза цвітіння. У цей час висока температура сприяє проходженню процесів мінералізації й вивільнення азоту з ґрунту, який кукурудза використовує найкраще серед зернових культур.

Норма мінеральних добрив розраховується на запланований урожай і змінюється залежно від типу ґрунту, попередника, наявності органічних добрив. Для Степу та Лісостепу вона становить N80-140P80-100K70-120. Всю норму фосфорних і калійних добрив слід уносити восени під оранку, азотні вносять під весняну культивацію (80–90%), решту використовують для підживлення під час вегетації. Кукурудзу за інтенсивної технології вирощування здебільшого не підживлюють. Для забезпечення рослин кукурудзи магнієм рекомендується використовувати калійне добриво калімагнезію, у якому міститься 6–8% магнію і 28% калію. Складні добрива (нітроамофоска) вносять навесні під культивацію.

Рослини кукурудзи потребують для свого живлення мікроелементи. У процесі вегетації вони використовують до 800 г/га марганцю, 350–400 — цинку, 70 — бору, 50–60 г/га міді. Найкраще застосовувати мікроелементи під час проведення інкрустації насіння.

Кукурудза добре реагує на листкове підживлення 6%-м розчином карбаміду — (6 кг карбаміду на 100 л води). Обприскують посіви кукурудзи вранці або надвечір за відсутності значних поривів вітру більше за 3–4 м/сек й коли температура повітря є нижчою. Найкраще підживлювати рослини від фази 6–7 листків протягом трьох тижнів 1–3 рази через 6–8 днів. Одночасно слід вносити мікроелементи й водорозчинний сірчанокислий магній (MgS04) 5%-ї концентрації.

Як показують, наприклад, дослідження наукових установ, зокрема Інституту зернових культур НААН України, застосування плоскорізного обробітку за мілкої мульчувальної системи давало невисоке зниження врожаю зерна на 0,11–0,19 т/га (2,2–3,6%) менше. Загалом за невеликої різниці в урожаї та порівняно високого рівня урожаю зерна в посушливих умовах Степу (5,12–6,02 т/га) можна стверджувати про рівноцінність досліджуваних способів і систем обробітку ґрунту. Цьому великою мірою сприяло суворе дотримання технологічного регламенту вирощування зернової культури та високий рівень землеробства в досліджуваній сівозміні.

Застосування мінеральних добрив в дозі N30P30K30 разом із післяжнивними рештками попередника дає можливість додатково отримати приріст урожайності зерна кукурудзи за оранки в системах полицевого та диференційованого обробітку в межах 0,41–0,44 т/га (7,6–7,9%), плоскорізного обробітку без обертання скиби (мульчувальна система обробітку) — 0,41 т/га (7,8%). Підвищення дози азотних добрив у 2 рази (N60P30K30) сприяло зростанню приросту врожайності зерна до 0,68–0,71 т/га (12,4–12,5%) та 0,72 т/га (13,6%), відповідно.

Унесення додаткового азоту (N60) на кукурудзі забезпечило дещо більшу віддачу врожаєм зерна в системі мілкого мульчувального обробітку ґрунту, що пов’язано з кращою вологозабезпеченістю рослин і унормуванням процесів мобілізації рухомих сполук макроелементів у залученні в колообіг великої кількості післяжнивних рослинних решток.

Застосування системи мілкого мульчувального обробітку ґрунту в короткоротаційній сівозміні призводить до несуттєвого зниження врожайності зерна кукурудзи — на 0,11–0,19 т/га (2,2–3,6%), порівнюючи з полицевою та диференційованою системами обробітку, що на тлі порівняно високого врожаю зерна для посушливих умов північного Степу (5,12–6,02 т/га) дає підстави стверджувати про рівноцінність досліджуваних способів і систем обробітку ґрунту. Застосування мінеральних добрив у помірних дозах (N30-60P30K30) за мілкого мульчувального обробітку ґрунту сприяє максимальному приросту врожайності зерна — 0,72 т/га (13,6%) унаслідок дещо кращого вологозабезпечення та унормування поживного режиму в результаті процесів мобілізації рухомих сполук макроелементів за залучення у колообіг великої кількості післяжнивних рослинних решток.

Таким чином, під кукурудзу на рівнинних землях краще проводити полицеву оранку оборотними плугами на 25–27 см, а в системі ґрунтозахисного землеробства чизельний обробіток на цю саму глибину, який забезпечує запобігання ерозійним процесам, додаткове нагромадження продуктивної вологи, підвищує ефективність органічних і мінеральних добрив.

Застосовувати за наявності під основний обробіток ґрунту органічні добрива (гній) — 30–40 т/га чи сидеральні добрива (люпин, суріпицю, ріпак, гірчицю білу, редьку олійну тощо). Залежно від типу ґрунту, попередників, наявності органічних добрив слід використовувати також мінеральне удобрення на запланований урожай, яке орієнтовно становить N80-140P80-100K70-120. Фосфорні й калійні добрива треба вносити восени під полицеву оранку, а азотні — під весняну культивацію (80–90%), решту використовувати для підживлення у літню вегетацію рослин.

О. І. ЦИЛЮРИК, д-р с.-г. наук
І. М. СОЛОГУБ, аспірант
Дніпровський державний аграрно-економічний університет

Як вирощувати виноград

В Україні є дуже багато незаповнених ніш, куди вигідно вкладати свій час і кошти і однією з таких...

Як правильно вибрати високопоживні гібриди...

Для багатьох господарств у нинішніх скрутних умовах тваринництво стало якщо не «рятівною...

Важливість кормових добавок для свиней

Кормові добавки відіграють важливу роль у забезпеченні свиней необхідними поживними речовинами,...

АгроТренди

Чорний горіх: види та технологія вирощування

37908
Чорний горіх, поки це дерево не стало у нас особливо популярною культурою. Чорний горіх є найближчим родичем такого відомого нам волоського горіха, який ми звикли вирощувати у себе на ділянках і...

Виробництво та перспективи чорного часнику

26950
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

14012
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.