Фітоценотичний контроль бур’янів у посівах кукурудзи
- Деталі
- Зернові культури
- 656
Протягом 2018–2020 рр. науковці Інституту зернових культур вивчали вплив ширини міжрядь і гербіцидів на водний режим ґрунту, динаміку розвитку пізніх генерацій бур’янів, урожайність кукурудзи
Вирощували середньоранній широколистий гібрид, який характеризується стійкістю до ураження основними хворобами й пошкодження шкідниками, інтенсивною вологовіддачею зернівки за достигання, позитивною реакцією на удобрення, високою фотосинтетичною спроможністю (індекс листкової поверхні — 2,5–3,0 м²/м²), активним лінійним ростом.
Ґрунт дослідних ділянок — чорнозем звичайний середньосуглинковий на лесі з умістом в орному шарі: гумусу — 3,72%, валового азоту — 0,20, фосфору — 0,12, калію — 2,1%.
Водний режим чорнозему звичайного на перших етапах органогенезу кукурудзи мало залежить від схеми розташування рослин по площі поля. Зважаючи на повільний початковий ріст культури й застосування системи хімічного захисту від бур’янів, за період від сівби до змикання листків середньоранні гібриди інтенсивного типу використовують 30–35 мм, або близько 15% загальних (весняних) ґрунтових запасів продуктивної вологи. Значна частка цих обсягів відчужується з верхнього шару 0–50 см, натомість горизонт 100–150 см втрачає всього 1–2% води внаслідок висхідної міграції під дією капілярних механізмів (табл. 1).
Таблиця 1. Вологозабезпеченість посівів кукурудзи
Змикання листкового апарату верхнього ярусу рослин кукурудзи за вузькострічкового посіву відбувається на 4–5 днів раніше, ніж за широкорядного. Сукупно з кращим затіненням поверхні поля це уповільнює фізичне випаровування і дозволяє в часовому проміжку «стеблування — цвітіння волотей» зберегти понад 200 м3/га доступної вологи. Позитивний вплив вегетативного укриття пояснюється меншим прогріванням верхнього шару ґрунту в денні години, послабленням сили вітру, підвищенням відносної вологості повітря у приземному просторі, гальмуванням процесів дифузного обміну повітряних мас під рослинним покривом і над ним.
Таким чином, формування репродуктивних органів, утворення і достигання зерна кукурудзи за ущільнення рядів відбувається за більш прогнозованого водозабезпечення посівів, що в результаті позначається на врожайності просапної культури.
Читайте також: Захист кукурудзи від бур’янів на початкових етапах вегетації
Як свідчать режимні спостереження, ступінь повторного забур’янення посівів кукурудзи значною мірою визначається опадами 3-ї декади червня. За перевищення середньої багаторічної декадної норми (18 мм) кількість особин, які з’явились у період із 1 липня по 1 вересня становить 12–15 шт./м², тоді як за випадання менше ніж 10 мм дощу вегетує 5–7 шт./м² бур’янів.
На динаміку сходів і розвиток шкідливих рослин після закінчення догляду за посівами впливає не лише обсяг, а й характер атмосферних опадів. Раптові дощі на фоні високих температур повітря призводять до утворення щільної ґрунтової кірки, що перешкоджає виходу паростків на поверхню. Зливи шаром 25–40 мм та інтенсивністю 2–4 мм/хв частково замулюють сходи, істотно уповільнюючи їх ростові процеси.
Шкідливість пізніх генерацій засмічувачів знижується за умов, коли після рясних дощів наставали тривалі (15–20 днів) проміжки посушливої погоди. Таке поєднання сприяє швидкому зневодненню верхнього (0–10 см) шару ґрунту і насіння бур’янів не встигає прорости. Натомість потенційна загроза від наступних хвиль бур’янів істотно зростає за низької ефективності гербіцидів й утворення різновікових гетерогенних висококонкурентних популяцій, а також під впливом несприятливої метеоситуації та проведення окремих агрозаходів.
Зокрема, ймовірність повторного забур’янення видами щириць зростає за застосування технологій, які передбачають пізній міжрядний обробіток з підгортанням рослин чи без нього. Це зумовлено перенесенням насіння бур’янів із глибших шарів ґрунту до поверхні, що значною мірою провокує його проростання. Ризики появи сходів лободи білої липневої генерації підвищуються на високих агрохімічних фонах у сприятливі за зволоженням роки; злакових однорічників (мишій, куряче просо) — коли тривале бездощів’я навесні змінювалося частими опадами влітку; амброзії полинолистої — за пізньої холодної весни, проведенні закриття вологи важкими зубовими чи пружинними боронами, що призводить до підсушування верхнього шару чорнозему і погіршення умов для появи сходів бур’яну в допосівний період. Якщо попередником кукурудзи був соняшник, слід очікувати домінування падалиці цієї культури. За вологої теплої погоди навесні вона інтенсивно сходить і знищується під час догляду за рослинами, за сухої — проростає до початку серпня.
Передбачені регламентом техносхеми хімічного захисту кукурудзи дозволяють належним чином контролювати першу хвилю бур’янів. На час закінчення дії гербіцидів (3-я декада червня) середня засміченість посівів не перевищує 2 шт./м² за незначних розбіжностей за варіантами досліду. Упродовж фазового інтервалу «10–12 листків — цвітіння волотей» за стандартних міжрядь (70 см) проростало 4,8 шт./м² шкідливих рослин, натомість за ущільнення рядків (через 45 см) цей показник зменшувався на 42% унаслідок енергетичного дискомфорту для паростків дикорослих видів (табл. 2).
Таблиця 2. Забур’яненість посівів кукурудзи залежно від ширини міжрядь
Найпомітніші зміни фітосанітарного стану посівів кукурудзи відбуваються в період від цвітіння волотей до збирання врожаю. Надходження фотосинтетично активної радіації (ФАР) у структурованому агроценозі (ширина міжрядь — 45 см) знижується до позначки 0,35 калорії/см², густота тіні тут перешкоджає появі нових бур’янів, а вегетуючі екземпляри вкрай пригнічені, слабо ростуть і не утворюють життєздатного насіння. Натомість широкорядні посіви (через 70 см) не в змозі сформувати щільний за горизонтальним і вертикальним профілями стеблостій, тому майже всі види бур’янів, що з’явилися протягом першої декади липня (за винятком мишію зеленого), встигають накопичити значну вегетативну масу.
Особлива залежність повторного забур’янення від геометричної структури посіву спостерігається на фоні прояву аномальних збурень погоди. До прикладу, під час потужного буревію (02.07.2019) на ділянках із шириною міжрядь 45 см завдяки меншій висоті рослин, укороченого першого міжвузля, більшої кількості опорних коренів і потовщеного стебла вітром було пошкоджено 7,3% рослин, тоді як за ширини міжрядь 70 см цей показник досягав 21,8%. В останньому випадку довільно похилені рослини кукурудзи покращують умови надходження променевої енергії до поверхні ґрунту, що стимулює проростання бур’янів, підсилює їх вегетативну і репродуктивну спроможність. У результаті станом на 02.09.2019 тут налічувалось 14,5 шт./м² екземплярів масою 92,7 г/м² проти 6,4 шт./м² (35,2 г/м²) в альтернативному варіанті. Різниця в урожайності зерна на користь вузькорядних посівів становила 0,74 т/га.
Загалом розміщення культурних рослин на полі за конфігурації індивідуальної площі живлення, наближеної до квадрата (45 × 45 см), як порівнювати з конфігурацією 70 × 29 см, покращує засвоєння поживних речовин і вологи кореневою системою та пришвидшує надходження їх до надземних органів. Сукупно з посиленням фотосинтезувальної здатності листкового апарату і меншим забур’яненням посівів це позитивно впливає на інтегральні показники продуктивності кукурудзи — кількість качанів на рослині, масу 1000 насінин та урожайність сухого зерна, яка зросла на 0,53 т/га, або 7,8%. Схема посіву з відстанню між рядами 45 см дає змогу вилучити з технології вирощування просапної культури ґрунтові гербіциди й підвищити рентабельність виробництва з 93 до 122% (табл. 3).
Таблиця 3. Біометричні показники й структурні елементи продуктивності рослин кукурудзи
Пропозиції виробництву
Зниженню шкідливості повторного забур’янення посівів кукурудзи сприяє:
• удосконалення системи хімічного захисту рослин протягом перших 50–60 днів від початку їх вегетації, особливо під час гербокритичного періоду;
• корегування технології весняної підготовки ґрунту в напрямі активації процесів проростання бур’янів і знищення їх під час допосівної культивації поля;
• проведення (за потреби) післяпосівного коткування та раннього міжрядного обробітку ґрунту для пришвидшення появи сходів бур’янів із подальшим застосуванням гербіцидів або заходів механічної дії;
• досходове суцільне внесення азотних добрив з метою провокації сходів шкідливих рослин — нітрофілів і видалення їх упродовж доглядання посівів;
• запровадження методів фітоценотичного контролю засміченості агроценозу, які забезпечують енергомісткість освітлення нижнього ярусу на рівні 0,30–0,35 калорії/см² (звуження міжрядь, застосування широколистих гібридів, оптимізація густоти стояння культурних рослин).
Володимир Судак,
Андрій Горбатенко,
Олександр Бокун,
кандидати сільськогосподарських наук
Сергій Семенов,
Юлія Безсусідня
ДУ Інститут зернових культур НААН України